Постанова № 33591123, 16.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа№ 910/9276/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Шевченка Е.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Софійський С.Ю. (довіреність б/н від 04.09.2013 р.)

від відповідача - Гаджук П.П. (довіреність №10-174 від 22.02.2013 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»

на рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року

у справі №910/9276/13 (суддя Ониськів О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» про стягнення 55882,84 грн. заборгованості та 9600,00 грн. витрат на правову допомогу.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 95815,12 грн. та 9600,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.07.2013 р. позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 471,87 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» суму основного боргу в розмірі 95343,25 грн. та судові витрати в сумі 4210,30 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» (субпідрядник) 29.04.2010 р. було укладено договір підряду № 29/04-06, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язався виконати з власних матеріалів та обладнання, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання, вимог ДБН України, повний комплекс робіт, а саме: монолітні конструкції естакади та об'їзної дороги (плити Пмд9, Пмд 10) та роботи по улаштуванню монолітного ростверку ПСЗ на реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський».

Умовами п.п. 2.1., 2.2. договору підряду сторонами погоджено термін виконання робіт з 29.04.2010 р. по 15.06.2010 р. у відповідності з термінами загального графіка виконання робіт на об'єкті. Термін виконання робіт на об'єкті може бути змінено тільки шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору.

Відповідно до п.3.1. договору підряду, договірна ціна робіт, передбачених до виконання даним договором з урахуванням ПДВ визначається щомісячно шляхом приймання, на умовах викладених у цьому договорі, робіт субпідрядника. Орієнтовна вартість робіт по договору складає 784644,00 грн. з ПДВ та визначена в додатках №№1.1, 1.2.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 11.06.2010 р. до договору підряду, умовами якої було збільшено обсяг робіт, змінено термін виконання робіт, а саме: з 29.04.2010 р. по 26.07.2010 р., та визначено, що орієнтовна вартість робіт становить 454224,00 грн. з ПДВ. Також, умовами даної додаткової угоди № 1 до договору підряду сторонами в п.3.1. договору погоджено, що договірна ціна робіт, передбачених до виконання даним договором, визначається щомісячно шляхом приймання робіт позивача, а орієнтовна вартість робіт по договору склала 1238868,00 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду позивачем було виконано роботи на загальну суму 1126070,53 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ 2-В) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за травень, червень та липень 2010 року, підписаними обома сторонами.

Умовами п. 4.5.2. договору підряду встановлено обов'язок відповідача розраховуватись з позивачем за виконані роботи, з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін після підписання акта приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за умови надходження коштів від замовника будівництва, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок.

Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості договірної ціни за умови надходження коштів від замовника (п. 4.6. договору підряду).

Забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) забезпечується утриманням 5 відсотків від вартості фактично виконаних робіт звітного місяця, та сплачуються відповідачем позивачу у місячний термін після підписання Державною приймальною комісією акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та оформлення акту передачі об'єкту експлуатуючій організації за умови надходження коштів від замовника (п. 4.7. договору підряду).

Кінцеві розрахунки здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акт державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку за умови надходження коштів від замовника (п. 4.8. договору підряду).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково, в сумі 1030255,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку повивача та протоколами погашення взаємної заборгованості, що складає 95% виконаних робіт, як це передбачено п. 4.6. договору підряду, у зв'язку з чим, позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість перед ним по оплаті прийнятих робіт в загальній сумі 95815,12 грн., що складається з 5% договірного забезпечення в розмірі 56303,53 грн. та заборгованості по оплаті виконаних робіт у розмірі 39511,59 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

За своєю правовою природою, договір укладений між сторонами є договором субпідряду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Слід зазначити, що наявні в матеріалах справи вищезазначені акти виконаних робіт відповідачем підписано без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Відповідач стверджує, що умовами п.п. 4.6., 4.7., 4.8. договору підряду здійснення розрахунків відповідачем та позивачем за договором поставлено в залежність, зокрема, від надходження коштів від замовника будівництва. Враховуючи те, що станом на час розгляду справи в суді, кошти, як від замовника - НСК «Олімпійський», так і від генерального підрядника - ПАТ «ХК «Київміськбуд», до відповідача не надходили, то в силу пунктів 4.6., 4.7., 4.8. договору підряду не настав строк виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті прийнятих робіт за договором підряду в сумі 39511,59 грн. та 5% договірного забезпечення в сумі 56303,53 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що заборгованість по оплаті прийнятих робіт за договором підряду складає 471,87 грн., оскільки на підставі заяви відповідача від 28.05.2013 р. (яка згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримана позивачем 11.06.2013 р.) відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 39039,72 грн.

Водночас, відповідач вказав на сплату заборгованості в сумі 471,87 грн., на підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 2953 від 02.07.2013 р.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині та вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 471,87 грн. підлягають припиненню на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач, в свою чергу, заперечив проти здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви відповідача від 28.05.2013 р. Позивач підтвердив існування заборгованості перед відповідачем у вигляді неповернутих коштів, які були надмірно сплачені відповідачем за договором № 597/08-06 від 10.12.2009 р. у сумі 64615,64 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилась, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли наявні всі умови для зарахування. Заява про зарахування є способом привести зарахування в дію, але вона не є способом визначення того моменту, з якого починається дія зарахування.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Необхідною умовою зарахування є настання строку виконання зобов'язань.

Припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності та безспірності зустрічних вимог сторін, адже у випадку, коли такі вимоги не є безспірними, відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

За відсутності доказів щодо наявності (дійсності) зобов'язання, його змісту та умов виконання, заява відповідача на зарахування вимоги на суму 39039,72 грн. є спірною та такою, що унеможливлює проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог судом відхиляються.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.4.4 Договору джерелом фінансування робіт за цим Договором є бюджетні кошти, що передбачені на реконструкцію НСК "Олімпійський".

Постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 року затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва. Так, розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюється за договірними цінами, відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт в цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Частиною 4 статті 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як вбачається з пунктів 4.6, 4.7,4.8 Договору сторонами визначено, що Підрядник розраховується з Субпідрядником за наявності декількох умов, серед яких надходження коштів від Замовника.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено умови, відповідно до яких сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають відповідно до вимог статті 628 ЦК України, на свій страх та ризик з метою отримання прибутку, як це передбачено статтею 42 ГК України.

Правовідносини сторін грунтуються на договорі.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що у замовника будівництва - Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» перед НСК "Олімпійський" за договором підряду №3/28/08 від 28.11.2008 р. існує заборгованість по договірному забезпеченню, що станом на 31.12.2012 р. складає 14194919,84 грн. В свою чергу, відповідач не заперечує існування заборгованості перед позивачем, посилаючись на відсутність надходження коштів від замовника.

Беручи до уваги, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем зобов'язань по договору, а саме не перерахування коштів в рахунок погашення заборгованості та договірного забезпечення, за наявності їх надходження від замовника до підрядника, колегія суддів вважає безпідставними висновки місцевого господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 39039,72 грн. та 56303,53 грн. суми договірного забезпечення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 9600,00 грн. витрат на правову допомогу, то колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, у зв'язку із незадоволенням позову.

З огляду на вищезазначені обставини, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги про стягнення 95343,25 грн. є необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі заслуговують на увагу, а тому остання підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. у справі №910/9276/13 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В частині припинення провадження щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 471,87 грн. рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. у справі №910/9276/13 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 471,87 грн. припинити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» (03179, м. Київ, вул. Котельникова, 51, код ЄДРПОУ 34482827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 1-А, код ЄДРПОУ 30210582) 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 15 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/9276/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Шевченко Е.О.