Рішення № 33591109, 18.09.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року справа № 919/558/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор'євій К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Прошанський коньячний завод - Україна"

(вул. Кутузова, буд. 18/7, кімната 514, м. Київ, 01133)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - „Фрегат"

(вул. Магнітогорська, буд. 1, м. Київ, 02660)

в особі Кримської філії „Меркурій" товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - „Фрегат"

(пр. Генерала Острякова, буд. 141, корпус В, кв. 40, м. Севастополь, 99055)

про стягнення 75 603,50 грн,

Представники сторін у судове засідання не прибули

ВТСАНОВИВ:

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю „Прошанський коньячний завод - Україна" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - „Фрегат" в особі Кримської філії „Меркурій" товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім -„Фрегат" про стягнення 85 603,50 грн. основного боргу за договором поставки № СП-34 від 20.03.201

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № СП-34 від 20.03.2012 щодо здійснення своєчасної і повної оплати одержаного товару.

Ухвалою суду від 21.05.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/558/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

03.06.2013 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що позивачем невірно вказано розмір заборгованості, оскільки відповідачем додатково було здійснено оплату погашення суми за поставлений товар у розмірі 10 000, 00 грн, що підтверджується випискою із ВТБ Банка від 21.02.2013 (а.с 69) та п/д № 458 від 14.02.2013 р. із Приватбанку (а.с 68) і платіжним дорученням № 26, 27, 29 за січень 2013 року ПУМБ Банка (а.с 70-72).

Крім того відповідач у відзиві зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем не є простроченою у зв'язку з чим не підлягає до стягнення, посилаючись на п 7.1 договору постачання № СП-34 від 20.03.2012, покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату товару в продовж 30 днів з дня реалізації товару.

Враховуючи вищевикладене відповідач з позовними вимогами не погоджується (а.с 66).

Справа розглядалась у судових засіданнях 03.06.2013, 17.06.2013, 04.07.2013, 17.07.2013, 14.08.2013, 28.08.2013, 11.09.2013 та 18.09.2013.

10.06.2013 на адресу суду надійшла заява № 4 від 06.06.2013 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, у зв'язку з помилковим зарахуванням платежів у розмірі 10 000,00 грн., що надійшли від Кримської філії „Меркурій" товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - „Фрегат" в рахунок погашення боргу іншого відповідача, зменшив розмір основного боргу і просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 75 603,50 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. та вартість послуг адвоката у сумі 1 250,00 грн. стягнути з відповідача. Ухвалою від 17.06.2013 судом прийнято зменшення розміру позовних вимог.

Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 75 603,50 грн., в межах якої розглядається спір.

У судове засідання 18.09.2013 представники сторін не прибули, про причини не явки суд не повідомили.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мipi характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами.

Крім викладеного судом встановлено, що 20.03.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Прошанський коньячний завод - Україна" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - „Фрегат" в особі директора Кримської філії „Меркурій" (далі -покупець) укладено договір постачання № СП-34 (далі -договір) (а.с. 9-15).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити товар в строки, узгоджені цим договором, згідно замовлення (та/або заяви) покупця, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити.

Товаром за цим договором є: коняки, вина, горілки виробництва Прошанського коньячного заводу.

Асортимент і ціна товару узгоджується в специфікації до договору, яка є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.1 договору).

Постачальник повинен поставити товари покупцю у строк - не пізніше ніж впродовж 2 (двох) днів від дня узгодження замовлення (заявки) (п. 3.4 договору).

Відповідно до пункту 7.1 покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар впродовж 30 (тридцять) календарних днів з дня реалізації товару.

Покупець має право затримати оплату за товар якщо товарно-транспортні накладні, податкові накладні або інші товаросупроводжувальні документи не відповідають вимогам, які передбачені діючим законодавством України, або містять помилки, або розбіжності, пропорційну кількість днів протягом якого помилки або розбіжності будуть виправлені, або документи будуть приведені у відповідність з діючим законодавством України та передані покупцю (пункт 7.2 договору).

Розділом 11 договору сторони передбачили, що строк дії цього договору встановлюється з моменту його фактичного підписання уповноваженими особами до 31.12.2013.

На виконання умов вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 138 801,15 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними: № 800 від 30.03.2012 на суму 62 830,73 грн, № 1323 від 23.05.2012 на суму 47 211,41 грн та № 2106 від 13.08.2012 на суму 28 759,01 грн, копії яких є у матеріалах справи (а.с 16-18).

Відповідачем було здійснено часткове повернення товару на загальну суму 53 197,64 грн за видатковими накладними постачальнику (повернення):

№ СП-0000820 від 13.08.2012 на суму 33 833,50 грн, № СП-0002044 від 25.03.2013 на суму 4 430,92 грн, № СП-0002045 від 25.03.2013 на суму 1 298,32 грн, № СП-0001964 від 25.03.2013 на суму 6 549,97 грн, № СП-0002042 від 25.03.2013 на суму 4 700,03 грн, № СП-0002046 від 25.03.2013 на суму 2 134,94 грн, № СП-0002043 від 25.03.2013 на суму 249,96 грн (а.с. 19-25).

Слід зазначити, що вищенаведені видаткові накладні підписані сторонами, мають печатку та підписи.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за одержаний товар, що послужило підставою для звернення позивача з даним позовом.

На час розгляду справи в суді відповідачем взяті зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим заборгованість за надані послуги складає, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, 75 603,50 грн.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне положення міститься у статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 75 603,50 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що пункт 7.1 договору є нечітким, оскільки з нього не вбачається ким саме повинно бути реалізовано товар.

Виходячи із змісту частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Із змісту пункту 11.1 договору вбачається, що сторони узгодили строк дії договору поставки до 31.12.2013.

У відповідності з частиною 7 статті 180 вищевказаного кодексу строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 692 цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що пункт 7.1 договору однозначно не визначено ким саме має бути здійснено реалізацію товару покупцем чи постачальником, судом здійснений системний аналіз умов укладеного між сторонами договору, з урахуванням вимог чинного законодавства та встановлено наступне.

Відповідно до п. 6.3. договору покупець має право повернути товар постачальнику у разі, зокрема, якщо товар не реалізований та не настали строки оплати згідно умов даного договору.

Викладене свідчить про те, що сторони у цьому пункті договору відокремили реалізацію товару від строків його оплати. За своєю правовою природою поняття реалізації та продажу є тотожними. Таким чином суд робить висновок, що у пункті 7.1. договору сторони обумовили, що покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар впродовж 30 (тридцять) календарних днів з дня реалізації товару продавцем покупцю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 75 603,50 грн. підлягають задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 250,50 грн вартості адвокатських послуг, в якості судових витрат.

Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката належать до складу судових витрат.

На доведення факту понесення цих витрат позивачем додано до позовної заяви копію договору від 02.04.2013 №03/04-13 про надання юридичної допомоги (а.с. 53), укладеного між позивачем та адвокатом Юрченко Костянтином Юрійовичем, в якому позивачем та адвокатом погоджені усі істотні умови для цього виду договорів, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1624 (а.с. 57), виданого на ім'я вказаного адвоката, розрахунок суми адвокатського гонорару (а.с. 54), акту від 29.04.2013 про надання юридичної допомоги за договором №03/04-13 (а.с. 56) та платіжного доручення від 13.05.2013 № 2131 про сплату позивачем вказаному адвокатові 1 250,00 грн гонорару за вказаним договором.

Суд вважає, що позивачем доведено понесення вказаних витрат, вказані витрати є саме витратами на оплату послуг адвоката, у зв'язку з чим підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем у розмірі, пропорційному задоволеному розмірові позовних вимог

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - „Фрегат" (вул. Магнітогорська, буд. 1, м. Київ, 02660, ідентифікаційний код 36100206) в особі Кримської філії „Меркурій" товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - „Фрегат" (пр. Генерала Острякова, буд. 141, корпус В, кв. 40, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 36657398, р/р 26009260992000 в АТ «Укрсіббанк») на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод - Україна" (вул. Кутузова, буд. 18/7, кімната 514, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37402655, р/р 26000318154 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) 75 603,50 грн. (сімдесят п'ять тисяч шістсот три грн. 50 коп.) основного боргу за договором поставки №СП-34 від 20.03.2012, а також 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору та 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

Повне рішення складено 19.09.2013.

Суддя О.С. Грицай