Постанова № 33591039, 19.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р.Справа № 916/1361/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Мацюра П.Ф.

(Згідно із розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 725 від 18.09.2013 року, у складі колегії суддів М.С. Петрова, Г.П. Разюк, С.І. Колоколова суддю С.І. Колоколова замінено суддею П.Ф. Мацюрою.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Печериця В.П., довіреність № 21/17-47 від 11.01.2013р.

від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2013р.

по справі № 916/1361/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (ПАТ „Одесагаз")

до Державного підприємства „Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" (ДП „Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області")

про стягнення 367013,75 грн.

В С Т А Н О В И В :

28.05.2013р. ПАТ „Одесагаз" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до ДП „Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" про стягнення 367013,75 грн., з яких 339139,09 грн. сума основного боргу за поставлений природний газ у листопаді, грудні 2012 р., січні-березні 2013р., 23089,78 грн. - пеня, 247,09 грн. інфляційних втрат, 4537,79 грн. - 3% річних, які нараховано на прострочену основну заборгованість за період з 10.12.12 р. по 29.04.13 р.

08.07.2013р. ПАТ „Одесагаз" подало до господарського суду Одеської області уточнення позовних вимог (а.с. 67) відповідно до яких, у зв'язку з частковою оплатою ДП „Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" заборгованості, просить суд стягнути з відповідача 315008,74 грн., з яких 287134,08 грн. сума основного боргу, 23089,78 грн. - пеня, 247,09 грн. інфляційних втрат, 4537,79 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2013р. (Никифорчук М.І.) позов ПАТ „Одесагаз" задоволено, з ДП „Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" на користь позивача стягнуто 287134,08 грн. суму основного боргу, 23089,78 грн. - суму пені, 247,09 грн. - сума інфляційних втрат, 4537,79 грн. - сума 3% річних, а також судовий збір у сумі 6300,18 грн.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки та транспортування природного газу, а саме: договором та актами приймання передачі природного газу у спірні періоди, а також факт несплати боргу за поставлений газ.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП „Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" через господарський суд Одеської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить змінити рішення суду в частині оплати пені, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП "Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" посилається на те, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку щодо правильності нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних, суми інфляційних втрат.

Апелянт зазначає, що згідно із наданим позивачем розрахунку пені, втрат від інфляції та 3% річних сума позитивного сальдо на користь відповідача станом на 10.01.2013р. становить 75760,18 грн., станом на 10.02.2013р. - 70769,96 грн., станом на 10.03.2013р. - 100035,22 грн., станом на 10.04.2013р. - 169213 грн. Таким чином, на його думку з моменту останньої проплати до моменту звернення позивача до суду сума дебіторської заборгованості позивача становила 339139,09 грн. і тільки на цю суму заборгованості позивач мав право нарахувати штрафні санкції у сумі 2787,44 грн., 557,49 грн. 3% річних.

Скаржник також посилається на те, що на його адресу від позивача жодного разу не надходили листи - вимоги щодо сплати ним штрафних санкцій в добровільному порядку, що свідчить про те, що позивачем не було вчинено жодних дій для того аби вирішити це питання в досудовому порядку.

Крім того, відповідач зазначає, що пеня, втрати від інфляції та 3% річних нараховувалися з початку місяця на ту суму грошових коштів , яка виходила в кінці місяця. Запланованої суми на початку місяця не було та позивач не зміг надати докази на її підтвердження.

На думку скаржника місцевий господарський суд також неправильно визначив суму судових витрат, які стягнув з відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

01.01.2010 р. між ПАТ „Одесагаз" та ДП „Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" укладено договір № 000088-Т на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій ( далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 000088-Т від 01.01.2010 р. предметом зазначеного договору є надання послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

На виконання умов договору №000088 від 01.01.2010 року, Позивач поставив протягом листопада 2012 року, грудня 2012 року, січня - березня 2013 року, а Відповідач прийняв природний газ обсягом 1523,89 тис. куб. метрів на загальну суму 1 386 822,47 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу, а саме №000088/11 від 30.11.2012 р. на 181.452 куб. м.; № 0088/12 від 31.12.2012 р. на 283.156 куб. м.; №0088/01 від 31.01.2013 р. на 380.244 куб. м.; № 0088/02 від 28.02.2013 р. на 290.754 куб. м.; № 0088/3 від 31.03.2013 р. на 388.292 куб. м.

Відповідно до п. 6.1. договору № 00008-Т від 01.01.2010 року, оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу, які визначені у п.2.1 договору. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме розшифровки вхідного сальдо, розшифровки оплат відповідача за спірний період, а також розрахунку позивача основний борг відповідача на час звернення із позовом складав 339 139,09 грн. Однак, в ході розгляду справи відповідач частково сплатив вказаний борг, у зв'язку із чим позивач зменшив позовні вимоги щодо стягнення основного боргу, який станом на 01.07.13 р. складав 287134,08 грн. і який позивач просив стягнути з відповідача. Розмір основного боргу не оспорюється і самим відповідачем.

Відповідно із ст.ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи вимоги вищенаведеної статті ЦК України, а також наявність основного боргу відповідача у сумі 287134,08 грн., місцевий господарський суд правомірно стягнув з останнього вказану суму основного боргу.

Відповідно до п. 7.2 Договору за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені в п.6.1. Договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. Відповідні положення щодо наслідків несвоєчасної сплати боргу встановлено також і ЦК України.

Так, статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно із умовами п.7.2 договору та ст.549, 625 ЦК України позивачем згідно із його розрахунком, який є правильним, було нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 23 089,78 грн.; а також інфляційні втрати у сумі 247,09 грн., 3% річних у сумі 4 537,79 грн., які суд 1 інстанції правомірно стягнув з відповідача.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо неправильності розрахунку позивача відносно пені, 3% річних, інфляційних втрат, оскільки ПАТ „Одесагаз" здійснювало вказані нарахування з огляду на остаточний строк оплати поставленого газу, а відповідно із цим суму основного боргу, на якій здійснювалися нарахування позивачем, визначалися відповідно із актами прийому-передачі природного газу та оплатами, які частково здійснював відповідач.

Посилання скаржника на те, що частину сплачених грошових коштів позивач повинен був зараховувати в погашення пені, 3% річних, інфляційних втрат не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності із умовами п.6.2 договору у випадку сплати Споживачем суми, що перевищує вартість спожитого ним місячного обсягу газу, Облгаз зараховує її як передплату наступного періоду споживання газу, а не на погашення пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Безпідставними є й доводи скаржника щодо необхідності досудового врегулювання спору про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, оскільки а ні умовами договору, а ні вимогами ст.5 ГПК України такий порядок не встановлено.

Щодо судових витрат, які стягнуті з відповідача судом 1 інстанції, судова колегія вважає, що суд1 інстанції правильно визначив їх розмір у сумі 6300,18 грн., оскільки це складає 2% від суми задоволених позовних вимог.

За таких обставин апеляційна скарга ДП "Підприємство ОВК управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 15.07.13 р. - без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 15.07.13 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 20.09.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Мацюра П.Ф.