Рішення № 33590890, 19.09.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 рокуСправа № 912/1208/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", м. Луганськ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Бобринець

про стягнення 9568,98 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (надалі - ТОВ "Мір Снабженія") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) 8029,89 грн. основного боргу за договором №14031464ф від 14.03.2012 року, 79,21 грн. інфляційних втрат, 236,88 грн. 3% річних, 1223,00 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу №14031464ф від 14.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору докази.

Ухвалою суду від 04.09.2013 року розгляд справи відкладався.

Позивач в судовому засіданні участі не брав, при цьому останнім надано господарському суду витребувані ухвалою суду від 04.09.2013 року докази, а також подано клопотання №163 від 28.08.2013 року, в якому ТОВ "Мір Снабженія" зазначає про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 8030,00 грн., та просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 79,21 грн. інфляційних втрат, 236,88 грн. 3% річних та 1223,00 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Також позивач в клопотанні від 11.09.2013 року №168 просить розглядати справу за наявними документами в ній документами без участі в судовому засіданні представника останнього.

Відповідач в судовому засіданні участі не брав, відзив на позов не подав. В судовому засіданні 04.09.2013 року відповідач проти позову в частині стягнення пені заперечив, посилаючись, зокрема, на те, що поставка товарів, за які утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 8029,89 грн., здійснювалась в позадоговірному порядку, в зв'язку з чим підстави для нарахування пені у ТОВ "Мір Снабженія" відсутні.

Станом на час проведення судового засідання відзив на позов, заяви та клопотання від ФОП ОСОБА_1 до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

14.03.2012 року між ТОВ "Мір Снабженія" (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу №14031464ф (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю у встановлені договором строки вказаний у договорі товар, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

За умовами п. 1.2. договору продавець передає за даним договором покупцю партіями наступний товар: господарські товари, побутову техніку та інші товари народного споживання в асортименті, кількості, по ціні за одиницю товару, що визначені в накладних, які є невід'ємною частиною даного товару. Партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній.

Пунктом 2.1. передбачено, що покупець зобов'язаний перерахувати оплату за товар на поточний рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту поставки партії товару відповідності з п. 1.2. даного договору. Оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств (а.с.12-13).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 17795,80 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №1090671 від 13.11.2012 року та №1090696 від 13.11.2012 року (а.с.15-18, 53-56), а також розписками про отримання відповідачем товару на вказану суму (а.с.57,58).

Відповідач в свою чергу, з порушення строків оплати визначених договором, частково оплатив отриманий товар на загальну суму 9765,91 грн., що підтверджується накладними на повернення товару: №816293, №816319, №816366, №816370 від 29.01.2013 року та №816286, №816347 від 30.01.2013 року (а.с.19-24), а також реєстром прийнятих платежів на поточний рахунок позивача від 26.03.2013 року (а.с.26).

На час звернення позивача до господарського суду заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ "Мір Снабженія" за поставлений товар по договору №14031464ф від 14.03.2012 року склала 8029,89 грн.

Згідно клопотання позивача №163 від 28.08.2013 року (а.с.37-38) та усних пояснень ФОП ОСОБА_1, наданих в судовому засіданні 04.09.2013 року, останній погасив суму основної заборгованості, що підтверджується реєстром прийнятих платежів на поточний рахунок позивача від 21.08.2013 року (а.с.40), а також квитанцією №306810000911561377080754 від 21.08.2013 року (а.с.45).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 8029,89 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Вирішуючи спір в іншій частині позовних вимог господарський суд виходить з наступного.

Відповідачем заборгованість за отриманий товар погашена з порушенням строків, визначених п. 2.1. договору, в зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за кожний день прострочення платежу покупцю нараховується штрафна неустойка в розмірі 0,6% від суми неоплаченого товару. Нарахування штрафної неустойки припиняється через 12 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок пені та 3% річних, належних до стягнення з відповідача, позивачем нараховано без дотриманням вимог ст. 253 Цивільного кодексу України, так період нарахування відсотків річних та пені, з врахуванням п. 2.1. договору, повинно відбуватись не з 27.11.2012 року, а з 28.11.2012 року (розрахунок - а.с.9-10).

Тому, господарський суд прийшов до висновку, що належною до стягнення з відповідача є пеня в сумі 1162,43 грн. (за період з 28.11.2012 року по 28.01.2013 року на суму 17795,80 грн. - 452,19 грн., за 29.01.2013 року на суму 14782,16 грн. - 6,07 грн., за період з 30.01.2013 року по 26.03.2013 року на суму 11029,89 грн. - 253,84 грн., за період з 27.03.2013 року по 14.08.2013 року на суму 8029,89 грн. - 450,33 грн.), та сума 3% в розмірі 235,73 грн. (за період з 28.11.2012 року по 28.01.2013 року на суму 17795,80 грн. - 90,69 грн., за 29.01.2013 року на суму 14782,16 грн. - 1,21 грн., за період з 30.01.2013 року по 26.03.2013 року на суму 11029,89 грн. - 50,77 грн., за період з 27.03.2013 року по 14.08.2013 року на суму 8029,89 грн. - 93,06 грн.).

Разом з тим, розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем неправильно. Тому, аналізуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає за можливе здійснити розрахунок інфляційних втрат належних до стягнення з відповідача самостійно, оскільки нарахування позивача є невірними та необґрунтованими, в зв'язку з тим, що інфляційне відшкодування заборгованості має бути нараховане за весь час прострочення, а не за окремо вибрані позивачем місяці.

Крім того, стягнення позивачем інфляційних втрат за серпень 2013 року є безпідставним, оскільки позовна заява ТОВ "Мір Снабженія" від 14.08.2013 року, а дані щодо індексу інфляції у серпні 2013 року по відношенню до липня 2013 року надаються Державною службою статистики України лише на початку вересня 2013 року.

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна розраховуватись за період з грудня 2011 року по липень 2013 року, з урахуванням періоду дефляції та складає 60,22 грн.

Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем пені не приймаються господарським судом, оскільки ТОВ "Мір Снабженія" надало господарському суду оригінали видаткових накладних №1090671 та 1090696 від 13.11.2012 року (а.с.53-56), які містять посилання на договір №14031464ф від 14.03.2012 року, укладений між сторонами, а також підпис відповідача. Крім того, господарському суду позивачем надані оригінали розписок відповідача від 13.11.2012 року (а.с.57,58), які підтверджують отримання останнім товару від ТОВ "Мір Снабженія" за видатковими накладними №1090671 та 1090696 від 13.11.2012 року.

За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 1162,43 грн. пені, 235,73 грн. 3% річних та 60,22 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1720,50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2; ідентифікаційний код 31594936) 1162,43 грн. пені, 235,73 грн. 3% річних та 60,22 грн. інфляційних втрат, а також 1720,50 грн. судового збору.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 8029,89 грн. припинити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу за адресою: 91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2; відповідачу за адресою: 27200, АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 19.09.2013 року.

Суддя М.С. Глушков