Рішення № 33590732, 09.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12650/13 09.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним повністю рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Коржук І.О. за довіреністю б/н від 25.06.2013 р.

від відповідача: Харченко С.В. за довіреністю № 300-122/08-12436 від 29.11.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним повністю рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/12650/13 та призначено розгляд справи на 22.07.2013 р. о 10:00 год.

11.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

16.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 910/12650/13. В якості додатків до письмових пояснень позивач надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 10.07.2013 р. та копію повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

17.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 910/12650/13. В якості додатку до письмових пояснень позивач надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача станом на 16.07.2013 р.

22.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви про визнання недійсним повністю рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 910/12650/13, відповідно до яких позивач просив врахувати викладені в даних письмових поясненнях фактичні обставини справи та залучити до матеріалів справи результати пошуку за штрихкодовим ідентифікатором № 0200225697930, вказаного на повідомленні про вручення поштового відправлення від 19.12.2012 р., в розділі Он-лайн сервіси офіційного сайту Укрпошти. Відповідно до наведених письмових пояснень, в порядку передбаченому статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, позивач просив суд витребувати у відповідача: копії матеріалів справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушеної на підставі розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України М.П.Русинського від 09.07.2012 р. № 05/312-р про початок розгляду справи № 126-26.13/269-12 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"; належним чином завірену копію або витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкеренції та накладення штрафу".

22.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначеним відзивом відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, зокрема, у зв'язку з пропуском останнім встановленого статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку оскарження рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р з дня його одержання (оскаржуване рішення одержано позивачем 19.12.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303506062252, тоді як з позовом до суду позивач звернувся 03.07.2013 р.). В якості доказів по справі до відзиву були додані матеріали справи Антимонопольного комітету України № 126-26.13/269-12.

В судове засідання, призначене на 22.07.2013 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 22.07.2013 р. не з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.07.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих 22.07.2013 р. через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 22.07.2013 р., враховуючи додані відповідачем до відзиву на позовну заяву документи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, яке містилось у письмових поясненнях, поданих представником позивача через відділ діловодства суду 22.07.2013 р.

В судовому засіданні 22.07.2013 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р., на підставі ст.ст. 69, 77, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 29.08.2013 р. о 14:50 год.

24.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про видачу ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. по справі № 910/12650/13 представнику позивача. Клопотання судом задоволене.

26.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про видачу справи №910/12650/13 для ознайомлення та зняття матеріалів справи за допомогою технічних засобів фотофіксації. Заява судом задоволена.

12.08.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на відзив Антимонопольного комітету України у справі № 910/12650/13, які позивач просив врахувати під час винесення рішення у справі. Зокрема, позивач стверджував, що не одержував рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р, у зв'язку з чим був позбавлений права оскаржити дане рішення у строк, встановлений статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Як зазначив позивач, про факт наявності рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р йому стало відомо лише після отримання позовної заяви Антимонопольного комітету України від 05.06.2013 р. № 300-29/03-5636, додатком до якої була не завірена належним чином копія рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р.

28.08.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких з метою підтвердження факту отримання ТОВ "Практікер Україна" 19.12.2012 р. оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України, відповідач вказав на наступні докази: листом від 26.07.2013 р. № 43-к-16083 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" повідомило відповідача про наступне: доставку пошти ТОВ "Практікер Україна" у 2012 році на підставі договору від 16.11.2012 р., укладеного між ТОВ "Практікер Україна" та Київською міською дирекцією УДППЗ "Укрпошта", уповноваженими особами на одержання пошти згідно умов наведеного договору визначені Авер'янов А.А., Гудзан Р.С. та Тризна А.А.; лист Комітету від 17.12.2012 р. № 126-26/05-13045 з рекомендованим повідомленням про вручення від 17.12.2012 р. № 030506062252 на адресу ТОВ "Практікер Україна" (вул. Раїси Окіпної 8 б, м. Київ, 02002) вручений 19.12.2012 р. уповноваженій на одержання пошти ТОВ "Практікер Україна" Тризні А.А. під розпис у книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень.

В судове засідання, призначене на 29.08.2013 р., з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2013 р. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2012 рік, копія договору про надання послуг зв'язку з доставки пошти об'єктом поштового зв'язку Київ 2 поштовий індекс 02002 від 16.11.1012 р. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.08.2013 р. заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, поданих через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 29.08.2013 р. відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 09.09.2013 р. о 11:00 год.

30.08.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про видачу справи №910/12650/13 для ознайомлення та зняття матеріалів справи за допомогою технічних засобів фотофіксації. Заява судом задоволена.

05.09.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо наявності повноважень на отримання поштової кореспонденції. Зокрема, позивач стверджував, що у договорі від 16.11.2012 р. не уповноважував Тризну А.А. на одержання поштових відправлень та на вчинення підпису від імені позивача щодо одержання поштових відправлень, у зв'язку з чим відповідні твердження відповідача, які основані на листі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 26.07.2013 р. № 43-к-16083, вважаються позивачем безпідставними. Позивач також вважає, що інформація, яка містилась в поясненнях відповідача та в наведеному листі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", не відповідає дійсності та є недостовірною, а запис у договорі від 16.11.2012 р., копія якого додана відповідачем, стосовно зазначення Тризни А.А. як уповноваженої особи позивача, містить ознаки підробки, що, в т.ч., є підставою для заявлення позивачем клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

06.09.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення, згідно яких повідомлено, що представники ТОВ "Практікер Україна" Кондрачук Євген Миколайович та Матіаш Яноші Дюли були присутні при розгляді справи № 126.26.13/269-12, винесенні оскаржуваного рішення від 12.12.2012 р. № 924-р про порушення ТОВ "Практікер Україна" законодавства про захист економічної конкуренції та визнали факт порушення, що підтверджується витягом з протоколу засідання Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 72, довіреностями вказаних представників на підтвердження їх повноважень, а отже, ТОВ "Практікер Україна" було відомо про прийняте Антимонопольним комітетом України рішення 12.12.2012 р. № 924-р.

06.09.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

В судове засідання, призначене на 09.09.2013 р., з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2013 р. заявив усне клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Представник відповідача не заперечував проти призначення судової почеркознавчої експертизи і залишив це питання на розсуд суду.

Суд розглянув та відхилив в судовому засіданні 09.09.2013 р. клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, враховуючи при цьому подані представниками сторін письмові пояснення та наявні в матеріалах справи докази.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2013 р. заявив усне клопотання про відвід судді Гумеги О.В.

З огляду на імперативні приписи частини 4 статті 20 ГПК України щодо письмової форми відводу судді та з метою надання представнику позивача часу викласти відвід судді у письмовій формі, в судовому засіданні 09.09.2013 р. відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 09.09.2013 р. о 12:00 год.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви представник позивача подав в письмовій формі заяву про відвід складу суддів, відповідно до якої просив задовольнити відвід судді Гумеги О.В. та призначити у справі інший склад суду (надалі - заява про відвід судді Гумеги О.В.).

Дослідивши зміст поданої суду заяви про відвід судді Гумеги О.В., судом встановлено відсутність підстав, зазначених у частині 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення відводу судді Гумезі О.В. від розгляду справи № 910/12650/13, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" у задоволенні його заяви про відвід судді Гумеги О.В.

В судовому засіданні 09.09.2013 р. представник позивач подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Дослідивши зміст поданого суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав, зазначених у частині 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, для призначення колегіального складу розгляду справи № 910/12650/13, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" про призначення колегіального розгляду справи № 910/12650/13 залишив без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.08.2013 р. заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, поданих через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.09.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 126-26.13/269-12 Антимонопольний комітет України (надалі - Рішення або Рішення від 12.12.2012 р. № 924-р) постановив:

"1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (вул. Раїси Окіпної, 8б, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 33938302), не подавши Антимонопольному комітету України інформацію на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.04.2012 № 126-29/03-3708 у встановлений ним строк, вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України у встановлений органом Антимонопольного комітету України строк.

2. На підставі статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 1 цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" штраф у розмірі 100000 (сто тисяч )гривень".

Оскаржуване Рішення винесене відповідачем з огляду на вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно з пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Спір в даній справі виник внаслідок того, що позивач, не погоджується з прийнятим відповідачем Рішенням, вважає його незаконним, таким, що прийняте та підписане не уповноваженою особою, з порушенням визначеного законодавством порядку розгляду питання про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з порушенням порядку обов'язкового доведення цього рішення до відома особи, яка притягнута до відповідальності, що стало наслідком прийняття неправильного та незаконного рішення, яке оскаржується, і, таким чином, призвело до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Отже, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.

При зверненні з даним позовом до суду позивач вказав, що відповідачем не було надіслано, вручено чи доведено до відома в інший спосіб позивачу копії Рішення від 12.12.2012 р. № 924-р, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений права оскаржити дане рішення у строк, встановлений статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

На твердження позивача, про факт наявності рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р йому стало відомо лише після отримання ним позовної заяви Антимонопольного комітету України від 05.06.2013 р. № 300-29/03-5636, додатком до якої була не завірена належним чином копія рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р. При цьому з текстом рішення від 12.12.2012 р. № 924-р позивач ознайомився лише після отримання наведеної позовної заяви Антимонопольного комітету України.

Позивач також зазначив, що листом від 01.07.2012 р. № б/н він звернувся до Антимонопольного комітету України щодо надання належним чином засвідченої копії рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З урахуванням зазначених позивачем обставин щодо не отримання ним оскаржуваного Рішення, а також тих обставин, що вищевказані норми статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов'язують початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення АМК, позивач не сплатив штраф у розмірі 100000,00 грн., накладений Рішенням від 12.12.2012 р. № 924-р. При цьому, враховуючи неотримання оскаржуваного Рішення, позивач вважає, що ним не пропущено строк оскарження Рішення від 12.12.2012 р. № 924-р до господарського суду, передбачений частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач заперечив доводи позивача щодо неотримання останнім копії оскаржуваного Рішення від 12.12.2012 № 924-р, оскільки копія цього рішення була направлена позивачу (за адресою: вул. Paїси Окіпної, 8 б, м. Київ, 02002) разом із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 17.12.2012 № 126-26/05-13045. Зазначений лист отримано позивачем 19.12.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303506062252.

В свою чергу, позивач не погодився з такими доводами відповідача та наполягав, що не отримував 19.12.2012 р. рекомендованого листа з повідомленням про вручення за № 0303506062252.

Як повідомив позивач, між ним та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі начальника Лівобережного поштамту Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" 16.11.2012 р. було укладено Договір про надання послуг зв'язку з доставки пошти об'єктом поштового зв'язку Київ 2 поштовий індекс 02002, згідно розділу І якого предметом цього договору є надання послуг позивачу з доставки, зокрема, письмової кореспонденції (внутрішніх та міжнародних простих і рекомендованих карток, листів), повідомлень про надходження посилок та відправлень з оголошеною цінністю, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень з вкладенням до абонентських поштових скриньок. При цьому копія даного договору була додана позивачем до позовної заяви, а оригінал - оглянуто в судовому засіданні (надалі - Договір від 16.11.2012 р., наданий позивачем).

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 розділу ІІ Договору від 16.11.2012 р., наданого позивачем, позивач зобов'язався призначити уповноважених, яким доручається вчиняти підпис щодо одержання відправлень, зазначених в розділі І, а саме: 1. Авер'янов А.А., водій; 2. Гудзан Р.С., секретар. Там же встановлено, що при будь-яких змінах у складі уповноважених на одержання відправлень слід негайно повідомляти Пошту в письмовій формі.

Позивач зазначив, що уповноважені за Договором від 16.11.2012 р. особи - Авер'янов А.А. та Гудзан Р.С., не отримували будь-яких листів чи повідомлень за повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0303506062252 від 19.12.2012 р. У якості доказу на підтвердження зазначеного, позивач залучив до матеріалів справи копію витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2012 р.

Крім того, позивач зазначив, що з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303506062252, на яке посилається відповідач у якості доказу отримання позивачем 19.12.2012 р. оскаржуваного Рішення, не можна встановити прізвище одержувача, а також, чи є ця особа уповноваженою на отримання поштових відправлень, окрім того, відповідачем не надано розрахункового документу від 19.12.2012 р. із зазначенням на ньому штрих кодового ідентифікатора, який би відповідав штрих кодовому ідентифікатору, зазначеному на спірному повідомленні про вручення поштового відправлення.

З метою підтвердження факту одержання позивачем рішення від 12.12.2012 р. № 924-р, відповідач направив лист від 19.07.2013 р. № 300-29/03-7161 до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", у відповідь на який Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" листом від 26.07.2013 р. № 43-к-16083 повідомило відповідача, що доставка пошти ТОВ "Практікер Україна" у 2012 році здійснювалась на підставі Договору від 16.11.2012 р., укладеного між ТОВ "Практікер Україна" та Київською міською дирекцією УДППЗ "Укрпошта". Уповноваженими особами на одержання пошти згідно умов договору визначені Тризна А.А., Авер'янов А.А. та Гудзан Р.С. Рекомендований лист з рекомендованим повідомленням від 17.12.2012 р. № 030506062252 на адресу ТОВ "Практікер Україна" (вул. Раїси Окіпної 8 б, м. Київ, 02002) вручений 19.12.2012 р. уповноваженій на одержання пошти ТОВ "Практікер Україна" Тризні А.А. під розпис у книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень ф. 8.

У якості додатку до листа Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 26.07.2013 р. № 43-к-16083 було додано витяг з книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень ф. 8 та засвідчена копія Договору про надання послуг зв'язку з доставки пошти об'єктом поштового зв'язку Київ 2 поштовий індекс 02002 від 16.11.2012 р. (надалі - Договір від 16.11.2012 р., наданий Укрпоштою відповідачу).

Позивач вважає безпідставними твердження відповідача, які основані на листі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 26.07.2013 р. № 43-к-16083, оскільки у Договорі від 16.11.2012 р. він не уповноважував Тризну А.А. на одержання поштових відправлень та на вчинення підпису від імені позивача щодо одержання поштових відправлень, що підтверджується Договором від 16.11.2012 р., який наданий суду позивачем. При цьому запис стосовно Тризни А.А. у Договорі від 16.11.2012 р., який був наданий Укрпоштою відповідачу, вважається позивачем таким, що містить ознаки підробки.

Відповідач такі доводи позивача заперечував з огляду на додані ним до матеріалів справи докази на підтвердження отримання уповноваженою особою позивача 19.12.2012 р. рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням від 17.12.2012 р. № 030506062252.

Додатково на підтвердження своїх доводів щодо обізнаності позивача про Рішення від 12.12.2012 р. № 924-р, відповідач послався на витяг з протоколу засідання Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 72, згідно якого представники ТОВ "Практікер Україна" Кондрачук Євген Миколайович та Матіаш Яноші Дюли були присутні при розгляді справи № 126.26.13/269-12, винесенні оскаржуваного рішення та визнали факт порушення.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) на підставі пункту 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" проводилось дослідження ринку роздрібної торгівлі будівельно-господарськими товарами.

У зв'язку з цим, на підставі статей 7, 16, 22 та 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" була надіслана вимога від 02.04.2012 р. № 126-29/03-3708 державного уповноваженого Комітету (надалі - Вимога) про надання інформації у 30-денний строк з дня отримання Вимоги.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303505187469 Вимогу отримав уповноважений представник TOB "Практікер Україна" 06.04.2012 р. (Мартинюк), тобто останній строк надання інформації припадав на 07.05.2012 р.(оскільки останній день строку припадав на неробочий день).

У встановлений державним уповноваженим Комітету у Вимозі строк інформація від TOB "Практікер Україна" до Комітету не надійшла.

Листом від 07.06.2012 р. № 48 TOB "Практікер Україна" (з адресою на бланку - вул. Раїси Окіпної, 8 б, м. Київ, 02002) надало Комітету інформацію в повному обсязі. Разом з цим листом TOB "Практікер Україна" надало лист від 03.05.2012 р. № 36-1 (з адресою на бланку - вул. Раїси Окіпної, 8 б, м. Київ, 02002) з проханням продовжити термін надання інформації на вимогу Комітету на п'ять тижнів, тобто до 08.06.2012 р. Зазначений лист надійшов до Комітету 07.06.2012 р. та був зареєстрований в Комітеті 07.06.2012 р. за №8-07/5294, тобто після закінчення строку надання інформації на вимогу Комітету.

Листом Комітету від 09.07.2012 р. № 126-29/07-7339 на адресу (вул. Раїси Окіпної, 8 б, м. Київ, 02002) до TOB "Практікер Україна" була надіслана копія розпорядження державного уповноваженого Комітету від 09.07.2012 р. № 05/312- р про початок розгляду справи № 126-26.13/269-12. Також у зазначеному листі Комітет запропонував TOB "Практікер Україна" у 7-денний строк з дня отримання листа надати пояснення з приводу ненадання інформації Комітету у строки, встановлені у Вимозі, та копію звіту про фінансові результати діяльності (форма № 2) товариства за 2011 рік. Відповідь на вказаний лист до Комітету не надходила.

Зазначений лист Комітету TOB "Практікер Україна" (в особі Гудзан) отримало 13.07.2012 р. відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303504358243.

Листом Комітету від 09.11.2012 р. № 126-26/05-11704 на адресу TOB "Практікер Україна" (вул. Раїси Окіпної, 8 б, м. Київ, 02002) було надіслано копію подання від 08.11.2012 р. № 126-26.13/269-12/403-спр про попередні висновки у справі № 126-26.13/269-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (надалі - Подання). У зазначеному листі TOB "Практікер Україна" повторно пропонувалося у десятиденний строк з дня отримання листа надати копію звіту про фінансові результати діяльності (форма № 2) товариства за 2011 рік.

Зазначений лист Комітету TOB "Практікер Україна" (в особі Гудзан) отримало 15.11.2012 р. відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303506119327.

У відповідь на Подання TOB "Практікер Україна" надало копію звіту про фінансові результати діяльності (форма № 2) товариства за 2011 рік та звернуло увагу Комітету на той факт, що фінансові результати TOB "Практікер Україна" за 2011 рік склали від'ємне значення.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом, їх невиконання тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 цього Закону, на суб'єкти господарювання накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Частиною 5 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що якщо доходу (виручки) немає, штраф передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За встановлених обставин, Комітет в межах своєї компетенції, без порушення законних прав та інтересів позивача, на підставі статей 7, 13 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 48 і 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розглянувши справу № 126-26.13/269-12, прийняв Рішення від 12.12.2012 № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

З метою об'єктивного вирішення спору в даній справі, враховуючи, що приписами частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено двомісячний строк на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду і цей строк не може бути відновлено, а також враховуючи доводи та заперечення сторін щодо отримання оскаржуваного Рішення позивачем, суд прийшов до висновку, що для вирішення справи по суті необхідно встановити факт та дату безпосереднього одержання позивачем оскаржуваного Рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Отже, приписами вищевказаної норми передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома відповідача в інший спосіб.

Судом по матеріалам справи встановлено, копія Рішення від 12.12.2012 р. № 924-р була надіслана відповідачем позивачу супровідним листом від 17.12.2012 р. № 126-26/05-13045 "Про рішення у справі № 126-26.13/269-12 та накладення штрафу" на адресу: вул. Раїси Окіпної, 8 б, м. Київ, 02002 та отримана уповноваженою особою позивача за цією адресою 19.12.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303506062252.

При цьому, належність позивачу адреси 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8 б, підтверджується даними наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (серія АГ № 077539) стосовно ТОВ "Практікер Україна", а рівно ця адреса вказана на бланку листів ТОВ "Практікер Україна".

З приводу отримання рекомендованого листа від 17.12.2012 р. № 126-26/05-13045 з рекомендованим повідомленням від 17.12.2012 р. № 030506062252 уповноваженою особою позивача на одержання поштових відправлень - Тризна А.А., то таке підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- копією листа Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 26.07.2013 р. № 43-к-16083;

- копією витягу з книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень ф. 8, який містить підпис Тризни А.А. про одержання листа з повідомленням № 0303506062252;

- копією Договору від 16.11.2012 р., наданого Укрпоштою відповідачу, згідно п.п. 2.2.2 п. 2.2 розділу ІІ якого Тризна А.А. є уповноваженою особою позивача, якій доручається вчиняти підпис щодо одержання відправлень, зазначених в розділі І вказаного договору.

З приводу невідповідності осіб, уповноважених на одержання поштових відправлень, які зазначені у Договорі від 16.11.2012 р., що наданий відповідачем, та які зазначені у Договорі від 16.11.2012 р., що наданий Укрпоштою позивачу, то суд зазначає, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, несуть відповідальність Пошта та Установа (п. 3.2 розділу ІІІ вказаного договору), при цьому у разі невиконання вимог, викладених, зокрема у п.п. 2.2.2, Пошта має право, на підставі ст. 23 Закону України "Про поштовий зв'язок" припинити доставку відправлень, про що інформує Установу письмово (п.п. 3.4 розділу ІІІ вказаного договору). В той же час, Антимонопольний комітет України не є стороною Договору від 16.11.2012 р., а отже, не зобов'язаний дотримуватись вимог цього Договору, у зв'язку з чим не зобов'язаний перевіряти одержання поштових відправлень особами, які зазначені в укладеному між Поштою та Установою договорі. Крім того, відповідний обов'язок Антимонопольного комітету України не визначений нормами Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції".

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (ідентифікаційний код 33938302) (надалі - Статут) на Дирекцію позивача (Генерального Директора, Заступника Генерального Директора) покладається обов'язок здійснювати загальний повсякденний контроль та управління Товариством; здійснювати проведення переговорів та укладення договорів та інших документів, обов'язкових для Товариства; наймати та звільняти працівників Товариства, здійснювати нагляд за ними, а також розробляти посадові інструкції (п. 10.1, 10.2, 10.4.4, 10.4.6, 10.4.9 Статуту).

Отже, саме на Дирекцію позивача покладено обов'язок загального повсякденного контролю та управління Товариством, а отже й дотримання працівниками Товариства своїх посадових інструкцій, в тому числі й щодо отримання поштових відправлень саме тими працівниками Товариства, які мають таке право у відповідності до їх посадових інструкцій та укладених Товариством договорів. При цьому доданий до позовної заяви витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2012 р. фактично свідчить про неналежний контроль з боку Дирекції позивача за отриманням поштових відправлень саме уповноваженими особами, що зазначені в п.п. 2.2.2 Договору від 16.11.2012 р. (отримувач вхідної кореспонденції за 20.12.12 р. - Бабак, яка (який) не зазначена (ий) у п.п. 2.2.2). Крім того, судом досліджено, що вищезазначені поштові відправлення, які були отримані уповноваженими представниками позивача 06.04.2012 р., 13.07.2012 р., 15.11.2012 р. згідно повідомлень про вручення № 0303505187469, № 0303504358243, № 0303506119327, взагалі не відображені у наданому суду витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2012 р.

Таким чином, наявність підпису уповноваженої особи позивача Тризна А.А. із зазначенням дати - 19.12.2012 р. на повідомленні про вручення поштового відправлення № 0303506062252 є належним та достатнім доказом як для Антимонопольного комітету України, так і для суду, для встановлення факту та дати безпосереднього одержання оскаржуваного Рішення уповноваженою особою позивача.

Крім того, враховуючи приписи ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома відповідача в інший спосіб, у суду наявні підстави стверджувати, що оскаржуване Рішення було доведено до відома відповідача й в інший спосіб, ніж надсилання.

Так, відповідно до витягу з протоколу засідання Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 72 вбачається, що представники ТОВ "Практікер Україна" Кондрачук Євген Миколайович (юрист-консульт ТОВ "Практікер Україна") та Матіаш Яноші Дюли (директор департаменту фінансів і адміністрації ТОВ "Практікер Україна") на підставі довіреностей ТОВ "Практікер Україна" від 12.12.2012 р. були присутні при розгляді справи № 126.26.13/269-12, винесенні оскаржуваного Рішення від 12.12.2012 р. № 924-р про порушення ТОВ "Практікер Україна" законодавства про захист економічної конкуренції та визнали факт порушення, що підтверджується витягом з протоколу засідання Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 72.

Таким чином, позивачу було відомо про прийняте Комітетом рішення про результати розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Практікер Україна" у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого у встановлений ним строк та накладення штрафу.

За таких обставин, судом встановлено, факт та дату (19.12.2012 р.) одержання позивачем оскаржуваного Рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Таким чином, двомісячний строк з дня одержання позивачем Рішення для його оскарження закінчився 19.02.2013 р.

Як зазначено у п. 2 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати, зокрема, таке:

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про визнання недійсним повністю рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" була подана позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 03.07.2013 р., що підтверджується реєстраційним штампом № 12650/13 від 03.07.2013 р. А отже, дана позовна заява подана позивачем до суду з пропуском встановленого частиною 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження до господарського суду рішення органу Антимонопольного комітету України.

В п. 34 Листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009, № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" у відповідь на питання, яким чином має діяти господарський суд, якщо позовну заяву про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначено, що пропуск позивачем зазначеного строку є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.

Таким чином, враховуючи те, що позивач пропустив двомісячний строк для оскарження рішення Антимонопольного комітету України від 12.12.2012 р. № 924-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 126-26.13/269-12, а пропущений строк не може бути відновлено, він є присікальним, то у задоволенні заявлених позовних вимог про визнання недійсним повністю наведеного рішення Антимонопольного комітету України позивачу слід відмовити.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 46, 19, 20, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2013 р.

Суддя Гумега О.В.