Рішення № 33590685, 12.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.13р. Справа № 904/6256/13

За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 21 765, 00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Моцкус О.І., представник, довіреність №39 від 02.01.2013р.

від відповідача - Матвєєва Т.В., представник, довіреність №52-16/3 від 27.02.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява державного підприємства "Одеська залізниця", м.Одеса - далі по тексту - позивача до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 21765,00грн. штрафу.

Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за накладною СМГС №45547304 на вагон зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці відповідач направив на адресу АРЦЕЛОР МИТТАЛ Поланд СА вагон з вантажем - залізорудний концентрат, зазначивши в накладній масу вантажу 69400кг, зокрема, у вагоні № 68719178 - нетто - 69400кг, тара - 22600кг. Станція призначення - Славков Полуднєви. В процесі перевезення вантажу 25.03.13р. на станції Тимкове Одеської залізниці виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні та здійснено контрольне зважування на справних статичних 150-ти тонних вагах, про що 25.03.13р. на станції Тимкове Одеської залізниці складено комерційний акт Б№048754/43. Відповідно до комерційного акту, при прибутті поїзда та зважуванні вищевказаного вагону виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у накладній. Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача, керуючись ст.ст.118,122 Статуту залізниць України, штрафу у п'ятикратному розмірі від провізної плати.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № НЮ-3/22 від 18.07.13р. ухвалою суду від 13.08.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 29.08.13р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду заяви, що підтверджується протоколами судового засідання, в якому відображено відомості про явку представника відповідача. Представник відповідача надав суду відзив на позов в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що по-перше, штраф необхідно стягувати не за всю відстань перевезення, а лише за відстань перевезення залізницею, на якій був виявлений надлишок вантажу; по-друге, посилаючись на п.1.11 Правил розрахунків за перевезення вантажів відповідач вважає, що позивач є неналежним, так як право на стягнення штрафу має лише станція відправлення, а не станція затримки.

29.08.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Представник відповідача надав суду відзив на позов. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 12.09.13р.

12.09.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Представник відповідача надав суду заяву про зменшення розміру штрафу. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

За накладною СМГС№45547304 на вагон зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці відповідач направив на адресу АРЦЕЛОР МИТТАЛ Поланд СА вагон з вантажем - залізорудний концентрат, зазначивши в накладній масу вантажу 69400кг, зокрема, у вагоні № 68719178 - нетто - 69400кг, тара - 22600кг. Станція призначення - Славков Полуднєви.

25.03.13р. на станції Тимкове Одеської залізниці виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні та здійснено контрольне зважування на справних статичних 150-ти тонних вагах, про що 25.03.13р. на станції Тимкове Одеської залізниці складено комерційний акт Б№048754/43.

Комерційним актом Б№048754/43 встановлено, що на підставі акта загальної форми №613 від 25.03.13р. ст. Тимково Одеської залізниці здійснено комісійне переважування вагона № 68719178 на справних статичних 150-ти тонних вагах, в результаті чого вага вантажу склала: брутто 97720кг., тара 22600кг., нетто 75120кг.; по документам значиться: брутто 92000кг., тара 22600кг., нетто 69400кг., вантажопідйомність вагона 71 тонна. Навантаження в вагоні навалом, в чотири холма, вагон цільнометалевий. Перевантаження вагона здійснювала: старший приймальник вантажів Шангира, в присутності приймальника поїздів Нікітіна. При повторному переважуванні був присутній начальник станції ЛеонченкоГ.А., вага більш перевізного документу 5720кг., понад вантажопідйомність вагона 412кг. руди підтвердилося.

Відповідно до комерційного акту, при прибутті поїзда та зважуванні вищевказаного вагону виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у накладній.

З наведеного залізницею (позивачем) зроблено висновок про внесення відповідачем невірних відомостей в залізничну накладну за що нараховано штраф, який позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Правовідносини щодо перевезення регулюються Господарським кодексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України іншими нормативно-правовими актами в сфері перевезень. Зокрема, ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України). Під час здавання вантажів до перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст. 37 Статуту залізниць України). Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України). За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України). Підставою для покладення на відповідача відповідальності, згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту залізниць України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню, так як матеріалами справи доведено, що відповідач невірно зазначив масу вантажу, а позивач вірно за це нарахував штраф виходячи із п'ятикратного розміру визначеної у накладній провізної плати цього вагону (6255,00грн.) з урахуванням того, що різниця маси вантажу перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.

Господарський суд прийняв до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, яке обґрунтовано тим, що у позивача відсутні збитки за неправильно зазначену масу вантажу у накладній № 45547304, у зв'язку з чим вирішив зменшити штраф у розмірі 21765,00грн. на 50 відсотків та стягнути з відповідача на користь позивача 10882,50грн.

Відповідно до параграфа 1 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, відправник несе відповідальність за правильність відомостей і заяв, затверджених ним у накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей і заяв, а також від того, що вони внесені в невідповідну графу накладної.

Відповідно до п. 3 параграфа 3 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, штраф стягується при неправильному, неповному і неточному зазначені у накладній відомостей і заяв, в результаті чого при зважуванні вантажу відправником було допущено перевантаження вагона понад його максимальну вантажопідйомність.

Штраф за п. 3 параграфа 3 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, стягується відповідно до ст. 15 у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу залізницею, на якій був виявлений цей надлишок. При цьому, параграф 1 ст. 3 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення дає нам чітке роз'яснення поняття «залізниця». Під словом «залізниця» мається на увазі усі залізниці однієї країни. До «усіх залізниць України» входять Одеська, Придніпровська, Донецька, Південна, Південно-Західна та Львівська залізниці.

З урахуванням викладеного, господарський суд визнає заперечення відповідача з приводу невірного зазначення відстані перевезення надлишку необґрунтованими, а позицію позивача такою, що відповідає положенням чинного законодавства.

Пунктом 1.11 Правил розрахунків за перевезення вантажів визначено, що платежі, збори та штрафи, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів та штрафів з відправника згідно зі статтями 118, 120, 122 Статуту.

Відповідач посилаючись на п.1.11 Правил розрахунків за перевезення вантажів вважає, що право на стягнення штрафу має лише станція відправлення, а не станція затримки. Господарський суд визнав дану позицію відповідача хибною, так як в п.1.11 Правил розрахунків за перевезення вантажів йде мова про затримку вагонів (контейнерів) з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника, а в даній справі підстава обґрунтування позовних вимог - неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у перевізному документі. В обґрунтування позиції суду позивач посилається на постанову Вищого господарського суду від 16.10.07р. по справі № 8/493 та звертає увагу суду, що Статут залізниць України не містить чітких приписів стосовно того, якій саме залізниці (відправлення, призначення, транзитній) належить право вимагати стягнення штрафу за неправильно зазначені відомості у накладній. В свою чергу відповідач не спростував належними доказами позиції суду та позивача.

Судові витрати по справі у повному обсязі покласти на відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000) на користь державного підприємства "Одеська залізниця" (65023, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19; ідентифікаційний код 01071315) 10882,50грн. (десять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 50 коп.) - штраф; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 16.09.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко