Рішення № 33590681, 16.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2013 р. Справа № 903/824/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Дубномолоко"

до фізичної особи-підприємця Носко Юрія Павловича

про стягнення 81 182,81грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Багно І.С., дов. від 03.01.2013р.

від відповідачів: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Дубномолоко" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця Носко Юрія Павловича про стягнення 81 182,81грн., в т.ч. 72 000,00грн. попередньої оплати на підставі договору поставки №09/11 від 09.11.2011 р., 9 182,81грн. пені за період з 14.12.2011р. по 14.06.2012р. за затримку виконання зобов'язання згідно п.8.2 договору.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на невиконання відповідачем зобов'язання по поставці обладнання згідно договору поставки №09/11 від 09.11.2011 р. Долучив договір поставки №09/11 від 09.11.2011 р. з додатком №1, платіжні доручення №2175 від 22.11.2011р. на суму 30 350,00грн., №2216 від 23.11.2011р. на суму 41 650,00грн.

Ухвалою суду від 09.08.2013р. порушено провадження у справі. Відповідача зобов'язано подати суду докази в підтвердження статусу суб'єкта підприємницької діяльності, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.09.2013р. розгляд справи відкладався згідно з ст.77 ГПК України у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив задовольнити останні з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, повноваженого представника в судове засідання ФОП Носко Ю. П. не направив, позов не оспорив. Ухвали суду від 03.09.2013р. повернуті органами зв'язку з відміткою „тимчасово відсутній" (ухвали суду направлялись на адреси реєстрації та фактичного проживання: м. Рожище, вул.Привокзальна, 8/16, м. Рожище, вул. Лермонтова, 5).

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місце проживання ФОП Носко Ю.П. - м. Рожище, вул.Привокзальна, 8/16 (а.с. 37).

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2011р. між фізичною особою-підприємцем Носко Юрієм Павловичем (виконавець) та публічним акціонерним товариством "Дубномолоко" (замовник) укладено договір поставки №09/11, за умовами якого виконавець зобов'язався поставити, а замовник прийняти комплект холодильного обладнання для системи охолодження розсолів потужністю 147кВт, зазначеного в додатку №1 (а.с. 6-9).

Відповідно до п.п. 3.1, 4.1 договору загальна вартість договору - 120 000,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 20 000,00грн. Оплата здійснюється замовником на підставі рахунків виконавця, перший платіж в розмірі 60% від загальної суми договору - 72 000,00грн. сплачується протягом одного місяця з моменту підписання договору.

На виконання умов договору позивач на рахунок відповідача перерахував 72 000,00грн., що стверджується платіжними дорученнями №2175 від 22.11.2011р., №2216 від 23.11.2011р. (а.с. 15-28).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язується поставити обладнання частинами протягом 20 календарних днів, починаючи з моменту першого надходження платежу на його рахунок.

ФОП Носко Ю.П. в установлений договором строк обладнання не передав.

17.08.2012р. та 24.04.2013р. ПАТ "Дубномолоко" направило на адресу ФОП Носко Ю.П. претензії №546, №252 з вимогою повернути попередню оплату в розмірі 72 000,00грн. (а.с. 12-13, 17-18). Претензії залишені відповідачем без відповіді.

Зважаючи на те, відповідач зобов'язання щодо поставки товару в установлений договором строк не виконав, ПАТ "Дубномолоко" звернулось до суду з позовом про повернення попередньої оплати в сумі 72 000,00грн.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011р. №43/308-10.

Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст.32 ГПК України).

Відповідач суму позову не оспорив, доказів поставки обладнання на виконання п. 6.1 договору №09/11 від 09.11.2011р. не представив, у зв'язку з чим позовна вимога про повернення попередньої оплати в сумі 72 000,00грн. через невиконання відповідачем умов договору визнається судом обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Договором №09/11 від 09.11.2011р. (п.8.2) передбачена відповідальність постачальника за затримку виконання п. 6.1 договору - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

Відповідачу нараховано пеню у розмірі 9 182,81грн. за період з 14.12.2011р. по 14.06.2012р.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, є договір який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 8.2 договору поставки №09/11 від 09.11.2011р., яка не суперечить висновкам законодавства.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. у справі №3-24гс10, яка є обов'язковою для суду в силу ст. 11128 ГПК України.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок нарахування пені перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Зважаючи на те, що фактичні обставини справи та долучені докази свідчать про порушення відповідачем умов п. 6.1 договору, пред'явлена позивачем пеня в розмірі 9 182,81 грн. за період з 14.12.2011р. по 14.06.2012р. є підставною та підлягає до стягнення в силу ст.ст. 230-231 ГК України, п. 8.2 договору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 199, 216, 217, 230-232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 546, 612, 627, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Носко Юрія Петровича, м. Рожище, вул.Привокзальна, 8/16, ідентифікаційний код 2383206636

на користь публічного акціонерного товариства "Дубномолоко", м. Дубно, вул. Грушевського, 117А, код ЄДРПОУ 05496081

72 000,00грн. попередньої оплати, 9 182,81 грн. пені, 1 720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору. Всього - 82 903,31грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення

складено 19.09.2013р.

Суддя С.Т. Філатова