Ухвала суду № 33588271, 19.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 2а-6457/11/1470

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління №139» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва до Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління №139» про стягнення заборгованості в сумі 71172, 97 грн., -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління №139» про стягнення заборгованості в сумі 71172, 97 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 18 грудня 2012 року позов задовольнив.

Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" на користь Управління Пенсійного фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва заборгованість в сумі 71172 грн. 97 коп. (сімдесят одна тисяча сто сімдесят дві грн. 97 коп.).

Приватне акціонерне товариство «Миколаївське спеціалізоване управління №139» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство «Миколаївське спеціалізоване управління №139» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Миколаївське спеціалізоване управління № 139" включено до ЄДРПОУ за № 05477497, в управлінні Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва зареєстроване платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 14-01-05-0103.

Працівникам відповідача, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, робота яких була пов'язана на цьому підприємстві із шкідливими та важкими умовами праці - на посадах, визначених за Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників, призначена пенсія згідно пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до пунктів "б-з" цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-Р від 26.06.97 об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Стаття 14 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає, що збір до Пенсійного фонду України віднесено до загальнообов'язкових зборів. Відповідно до статті 9 зазначеного закону платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін. Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, а також абзацу 2 пункту 6.1, пункту 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі-Інструкція №21-1) підприємства до 25 числа кожного місяця зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва у відповідності до пунктів 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції № 21-1 направило до відповідача розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з березня.2012 р. по червень 2012 р. в сумі 71172,97 грн.

Внаслідок порушення вимог вищевказаних законів у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, і за період з березня.2012 р. по червень 2012 р. вона складає 71172,97 грн.

В матеріалах справи містяться довідки про підтвердження стажу та докази перерахування пільгових пенсій вказаним у списку особам. Сума фактично виплачених пенсій більша, ніж позивач просить стягнути з відповідача, оскільки стягнення проводиться пропорційно частини стажу, набутої на даному підприємстві. Решта суми стягується з інших підприємств, на яких пенсіонер працював раніше.

Згідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог та переконливість своїх доказів.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління №139», - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва до Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління №139» про стягнення заборгованості в сумі 71172, 97 грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан