Рішення № 33587894, 10.09.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/5968/13-ц

пр. № 2/759/3492/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Васильченко Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі представника звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/1179/74/1540, відповідно до п.1.1 якого кредитор надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 748 502 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.

Кредит надавався на строк по 10 жовтня 2027 року, згідно графіку надання кредиту. Процентна ставка за користування кредитом складає 13,75% річних.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, 10 квітня 2009 року кредитор та позичальник уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту. На підставі цієї додаткової угоди з 10 квітня 2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту була збільшена на суму заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбулась зміна строку погашення заборгованості. Тимчасово, на період з 10 квітня 2009 року по 10 квітня 2010 року, сторони домовилися зменшити розмір щомісячного патежу позичальника за кредним договором до розміру, визначеного в графіку, що є додатком до цієї угоди.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, 08 травня 2012 року, кредитор та позичальник уклали додаткову угоду №3 до кредитного договору про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту. На підставі даної додаткової угоди з 08 травня 2012 року, фактична заборгованість за сумою кредиту була збільшена на суму заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбулася зміна строку погашення заборгованості. Тимчасово, на період з 15 травня 2012 року по 14 листопада 2012 року сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, визначеного в графіку, що є додатком до цієї додаткової угоди.

Однак, позичальник з серпня 2012 року не виконує належним чином зобов'язання за договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором. Сума боргу є значною та щомісячно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. 25 грудня 2012 року, відповідачу була надіслана вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань, якою було зобов'язано у 30-денний строк достроково повернути всю суму заборгованості. Проте, в установлений строк заборгованість за кредитом повернута не була.

Отже, загальна сума заборгованості за ркдеитним договором станом на 14.01.2013 року становить 894 894 грн. 99 коп., а саме:

- 831 689 грн. 76 коп. - заборгованість по сумі кредиту;

- 45 817 грн. 79 коп. - заборгованість за простроченими відсотками;

- 17 387 грн. 44 коп. - пеня за прострочення кредиту та відсотків.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користьзаборгованість за кредитним договором в загальній сумі 894 894 грн. 99 коп. та судовий збір в сумі 3 441 грн. 00 коп.

В судовому засіданні, представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач проти позову не заперечував.

Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та співставленні, прийшов до висновку, що позовні вимоги підягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 10 жотвня 2007 року між між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем був укладений кредитний договір №014/1179/74/1540, відповідно до п.1.1 якого кредитор надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 748 502 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. Кредит надавався на строк по 10 жовтня 2027 року, згідно графіку надання кредиту. Процентна ставка за користування кредитом складає 13,75% річних. (а.с. 9-14 - копія кредитного договору).

Відповідно до п.1.3 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії кредитного договору, згідно графіку погашення кредиту та інших платежів (а.с.15-16 - додаток №2 до кредитного договору). За рахунок кожного рівного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. Рівний платіж розраховується таким чином, щоб усі щомісячні платежі були рівними на весь період дії кредитного договору.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або в касу Банку.

Кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору та в інших випадках, передбачених кредитним договором. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення.

10 квітня 2009 року, з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, позивач та відповідач уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту (а.с.17-18 - копія додаткової угоди №1). Тимчасово, на період з 10 квітня 2009 року по 10 квітня 2010 року, сторони домовилися зменшити розмір щомісячного патежу позичальника за кредним договором до розміру, визначеного в графіку, що є додатком до цієї угоди.

08 травня 2012 року, з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, позивач та відповідач уклали додаткову угоду №3 до кредитного договору про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту (а.с.26-29 - копія додаткової угоди №3). Тимчасово, на період з 15 травня 2012 року по 14 листопада 2012 року сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, визначеного в графіку, що є додатком до цієї додаткової угоди.

Представник позивача пояснив, що відповідач з серпня 2012 року не виконує належним чином зобов'язання за договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором.

25.12.2012 року, відповідачу була надіслана вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань. Проте, в установлений строк заборгованість за кредитом повернута не була (а.с.37 - копія вимоги).

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №014/61179/74/1540 від 10.10.2007 року, що призвело до утворення заборгованості, загальна сума якої станом на 14.01.2013 року становить 894 894 грн. 99 коп.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, умови кредитного договору не виконав, а тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 441 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (р/р 2909001032; МФО 322904; код ЄДРПОУ 23494105),- заборгованість за кредитним договором в сумі 894 894 грн. 99 коп. та судовий збір в сумі 3 441 грн. 00 коп., а всього стягнути 898 335 (вісімсот дев'яносто вісім тисяч триста тридцять п'ять) грн. 99 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: