Постанова № 33587063, 18.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р. Справа №805/10099/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Чегринець А.М.,

з участю представника позивача Борозенцева С.В., представників відповідача Цуканова С.А. та Стасенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех» (далі - ПМ ВВП «Протех») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що Державною податковою інспекцію у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за вказаний період, за результатами якої складено акт від 05 листопада 2012 року № 2109/22-1-13540086, яким встановлені порушення, зокрема п. 240.2 ст. 240, п. 241.1, пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, пп. 242.1.4 ст. 242, п. 244.1 ст. 244 Податкового кодексу України, а саме суб'єктом господарювання знижено фактичний обсяг використаних паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ), що призвело до донарахування позивачу екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення всього у сумі 66971 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - 34024 грн., за 3 квартал 2011 року - 32947 грн.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року №0000112201/26437, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 75208,75 грн., з них: за основним платежем - 66971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8237,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважав неправомірними, оскільки, на його думку, податковим органом неправомірно зроблено висновок про невиконання позивачем функцій податкового агента виключно на підставі того, що ПМ ВВП «Протех» здійснювало оптову торгівлю паливом. Такий висновок зроблено лише виходячи з оборотно-сальдових відомостей, при цьому податковим органом виходячи з поняття «оптова торгівля» не перевірено факт здійснення позивачем оптової торгівлі паливом, не перевірено і не досліджено договори поставки палива від ПМ ВВП «Протех» іншим суб'єктам господарювання та первинні документи до них, зокрема розрахунки по оптовій торгівлі ПММ, бухгалтерські документи. Не враховано і те, що окремі види палива, зокрема постачальника ТОВ «Алекспром» - палива моторні МТА-76 та МТА-92, та постачальника ТОВ Агро-Нафта» - паливо Аб-92е40Ехtrа та Аб-95е40Ехtrа не є товарами, які потрібно обкладати екологічним податком. Встановлені актом перевірки та додатком №7 до нього обсяги оптової торгівлі ПММ не підтверджуються доказами і не відповідають оборотно-сальдовим відомостям по рахунку 281 за 2 квартал 2011 року та по рахунку 281 за 3 квартал 2011 року, які надавалися перевіряючим. Крім того, оборотно-сальдові відомості не підтверджують факт придбання (в тому числі на власні потреби підприємства) та реалізації ПММ. Тому донарахування екологічного податку по встановленим відповідачем обсягам оптової торгівлі ПММ вважав протиправним.

Не враховано і те, що ПМ ВВП «Протех» у перевіряємий період не здійснювало нарахування (виплату, надання) контрагентам, які придбали у нього паливо, доходів, з яких було б можливим утримати відповідний податок (п.18.1 ст. 18 Податкового кодексу України).

Не враховані зміни, які відбулися в податковому законодавстві, яке визначало податкових агентів та регулювало сплату ними екологічного податку, і те, що національне законодавство з цього податку не є чітким та узгодженим, у зв'язку з чим відповідач мав би застосувати п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким визначено принципи податкового законодавства України, серед яких пп. 4.1.4 передбачено презумпцію правомірність рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, посилання податкового органу щодо необхідності утримання екологічного податку на стадії кожного його оптового перепродажу суперечать нормам законодавства, оскільки в такому випадку сплачена платником екологічного податку - кінцевим споживачем сума податку буде знаходитись в прямій залежності від кількості оптових посередників, що в свою чергу суперечить нормам ст. 244 Податкового кодексу України, ст. 67 Конституції України та не відповідає загальним принципам оподаткування, що визначені пп.4.1.2 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, оскільки призводить до подвійного оподаткування.

Позивач просив скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року № 0000112201/26437.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року допущено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року провадження у справі зупинено. Ухвалою того ж суду від 04 вересня 2013 року - провадження поновлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року провадження у справі зупинено. Ухвалою того ж суду від 09 вересня 2013 року - провадження поновлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року провадження у справі зупинено. Ухвалою того ж суду від 18 вересня 2013 року - провадження поновлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові. Також пояснив, що основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами, позивач має власні автозаправочні станції, власні автомобілі. Позивач не є податковим агентом, оскільки не є виробником палива та не є першим його продавцем. Вважав, що саме споживач палива є платником екологічного податку. Також пояснив, що до показників оборотно-сальдових відомостей крім обсягів палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптових чи роздрібних продаж, включені: обсяги таких видів палива, які не є товарами, які обкладаються екологічним податком; обсяги палива, придбаного позивачем у суб'єктів господарювання - оптовиків, які під час його продажу утримали та сплатити відповідний екологічний податок; обсяги палива, яке використовувалося позивачем на власні потреби підприємства - для власного автотранспорту. Оптову реалізацію газу позивач не здійснював - відповідних договорів не існувало і не існує. Просив задовольнити позов.

Представники відповідача проти позову заперечували та зазначали, зокрема, що перевіркою достовірності відображення показників у поданих податкових деклараціях екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1.1.2 «за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення» за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року в загальній сумі 66971 грн. на підставі таких документів: фактичних даних обсягів викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 «Товари», журналів ордерів та відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; договорів постачання ПММ; податкових накладних; видаткових накладних; податкових декларацій екологічного податку. А саме: згідно з журналами ордерів та відомостей по рахункам 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» оптова реалізація здійснювалась підприємствам, що зазначені у додатку № 2 до довідки про загальну інформацію Реєстр суб'єктів господарювання, з якими позивач перебував у господарських відносинах. Паливо було продано згідно з оборотньо-сальдовими відомостями по рахунку 281 "Товари". Позивач як суб'єкт господарювання, що здійснює оптову торгівлю паливом, належить до категорії податкових агентів, визначених пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу України, а тому повинен сплачувати екологічний податок. В порушення вимог Податкового кодексу України в редакції від 02 грудня 2010 року ним занижено фактичний обсяг використаних ПММ, що привело до донарахування податковим органом екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення всього у сумі 66971 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - 34024 грн., за 3 квартал 2011 року - 32947 грн. При розрахунку екологічного податку застосовувався мінімальний коефіцієнт у зв'язку з відсутністю на підприємстві будь-яких документів, що свідчать про якість ПММ, - 50% ставок передбачених п. 244.1 ст.244 Податкового кодексу (в редакції, діючий з 01 січня 2011 року по 01 жовтня 2011 року). При визначенні фактичного обсягу використаного при оптовій реалізації палива не враховувалися такі, види палива, як моторні палива МТА-76 та МТА-92, Аб-92е40Ехtrа та Аб-95е40Ехtrа, які не є товарами, які потрібно обкладати екологічним податком.

Представник відповідача Помалюк Ірина Володимирівна, яка проводила перевірку позивача (в останнє судове засідання не з'явилася), також пояснила, що фактичні дані обсягів викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, на які містяться посилання в акті перевірки, були складені представниками податкового органу. Первинні документи, в тому числі договори, при перевірці перевірялися вибірково. Податковий орган знав про існування на підприємстві власних автомобілів, але обсяги використання палива на власні потреби підприємства - при перевірці не вивчали та не встановлювали. Обсяги палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптового продажу, вирахувані виходячи з показників оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 2 та 3 квартали 2011 року шляхом арифметичного відняття обсягів палива, яке реалізовувалося вроздріб через АЗС 1, АЗС 2 та АЗС 3 від обсягів палива, яке містилося на складі позивача.

Представники відповідача вважали, що податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ПМ ВВП «Протех» як платник податків протягом спірного періоду перебував на обліку в Державній податковій інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області; є платником екологічного податку.

Підприємству Державним управлінням екології і природних ресурсів Мінекології України у Донецькій області надані дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 13 травня 2008 року №141290000-21, №141290000-20, №14120000-22 терміном дії до 13 травня 2013 року.

Основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля паливом.

Органом державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за вказаний період, за результатами якої складено акт від 05 листопада 2012 року № 2109/22-1-13540086, яким встановлені порушення, зокрема п. 240.2 ст. 240, п. 241.1, пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, пп. 242.1.4 ст. 242, п. 244.1 ст. 244 Податкового кодексу України (в редакції від 02 грудня 2010 року), а саме суб'єктом господарювання знижено фактичний обсяг використаних ПММ, що призвело до донарахування позивачу екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення всього у сумі 66971 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - 34024 грн., за 3 квартал 2011 року - 32947 грн.

Так, актом (стор. 38 - 40 акту) встановлено заниження за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року задекларованих суб'єктом господарювання показників декларацій у рядку 1.1.2 «за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення» за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року всього в сумі 66971 грн. Так, в звітній декларації за 2 квартал 2011 року (декларація від 22 липня 2011 року №9005299461) підприємством задекларовано 132,91 грн., тоді як за даними перевірки повинно бути 34156,91 грн., відхилення становило 34024 грн.; в звітній декларації за 3 квартал 2011 року (декларація від 07 листопада 2011 року №901171771) підприємством задекларовано 132,91 грн., тоді як за даними перевірки повинно бути 33079,91 грн., відхилення становило 32947 грн.

На формування цих показників мала вплив оптова реалізація позивачем ПММ.

Так, за даними перевірки за 2 квартал 2011 року фактичний обсяг використаного позивачем бензину (оптова реалізація ПММ) становив 360 тн., газу зрідженого - 4 тн., дизельного пального - 1440 тн.; за 3 квартал 2011 року фактичний обсяг використаного бензину становив 354 тн., газу зрідженого - 1 тн., дизельного пального - 1391 тн.

Вказані показники податковим органом взяті з в оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 «Товари», які позивачем було продано (оптова реалізація) підприємствам ПММ, з якими він перебував в господарських відносинах (додаток 2 до довідки про загальну інформацію Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ПМ ВВП «Протех» перебував в господарських відносинах).

Обсяги палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптового продажу, вирахувані виходячи з показників оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 2 та 3 квартали 2011 року шляхом арифметичного відняття обсягів палива, яке реалізовувалося вроздріб через АЗС 1, АЗС 2 та АЗС 3 від обсягів палива, яке містилося на складі позивача.

В той же час за даними платника податків вказані показники становили 0 тн.

Податковий орган прийшов до висновку про те, що суб'єктом господарювання як податковим агентом, який здійснює оптову торгівлю паливом, занижено обсяг використаних ПММ, що призвело до необхідності донарахування йому екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

На акт перевірки платником податків подані заперечення (від 17 листопада 2012 року вих. 65-11/1), на які 22 листопада 2012 року податковим органом надано відповідь про обґрунтованість висновків акту перевірки.

27 листопада 2012 року на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112201/26437 (форма «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 240, ст. 241, ст. 244 Податкового кодексу України за порушення п. 240.2 ст. 240, п. 241.1, пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, пп. 242.1.4 ст. 242, п. 244.1 ст. 244 Податкового кодексу України (в редакції від 02 грудня 2010 року) позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 75208,75 грн., з них за основним платежем - 66971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8237,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення рішенням Державної податкової служби у Донецькій області від 01 лютого 2013 року №1084/10/10-512-5 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Податковим органом встановлено заниження позивачем як податковим агентом при оптовій реалізації паливно-мастильних матеріалів показників екологічного податку, задекларованих за 2 та 3 квартали 2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Питання екологічного податку детально врегульовано розд. VIII (ст.ст. 240 - 250) Податкового кодексу України.

Особи, які є платниками екологічного податку, визначені ст. 240 вказаного Кодексу.

Так, п. 240.1 ст. 240 вказаного Кодексу в редакції, яка була чинною в період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за який встановлені порушення, було визначено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Податковим агентом згідно зі ст. 18 вказаного Кодексу визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Податкові агенти з екологічного податку визначені ст. 241 Податкового кодексу України, якою було встановлено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Підпунктами 241.2.1 та 241.2.2 п. 241.2 ст. 241 вказаного Кодексу було встановлено, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:

здійснюють оптову торгівлю паливом;

здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Згідно з пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 вказаного Кодексу об'єктом та базою оподаткування були обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Пункт 244.1 ст. 244 вказаного Кодексу визначав ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива (з розрахунку за тонну в залежності від виду палива).

Порядок обчислення екологічного податку встановлений ст. 249 вказаного Кодексу, п.п. 249.1, 249.4 якої було встановлено, що суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за відповідною формулою.

Порядок подання податкової звітності та сплати податку встановлений ст. 250 вказаного Кодексу, відповідно до п. 250.2 якої платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема, за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем знаходження пунктів продажу палива.

Виходячи з наведених вимог законодавства сума екологічного податку податковим агентом включалася в ціну палива для того, щоб при його оптовій реалізації з ціни палива утримати суму екологічного податку і сплатити її до бюджету (ст. 241 Податкового кодексу України).

При цьому на суму екологічного податку впливали види реалізованого шляхом оптової торгівлі палива і його обсяги.

Поняття оптової торгівлі міститься у ДСТУ 4303:4004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05 липня 2004 року № 130, відповідно до якого оптова торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

З огляду на наведене для того, щоб визначити, чи належав позивач до податкових агентів, які здійснюють оптову торгівлю паливом, відповідач повинен був встановити та дослідити факт купівлі-продажу ним товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Між тим, як вбачається з акту перевірки, відповідачем зазначений факт не встановлювався: в акті перевірки не міститься посилань на договори купівлі-продажу палива від позивача іншим суб'єктам господарювання, що свідчить про те, що договори не досліджувалися, їх зміст не аналізувався, не встановлено чи стосувалися ці договори партій товару, не встановлено мети продажу палива за цими договорами та не визначено, чи використовувалось це паливо для реалізації кінцевим споживачам або для виробничого споживання цими суб'єктами господарювання чи, можливо, метою таких договорів була подальша оптова купівля-продаж.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що посадовими особами податкового органу висновок про зниження фактичного обсягу використаного ПММ, що призвело до заниження екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення на загальну суму 66971 грн., було зроблено лише на підставі наданих позивачем оборотно-сальдових відомостей за 2 та 3 квартали 2011 року.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, який проводив перевірку позивача, первинні документи, в тому числі договори, при перевірці перевірялися вибірково. Податковий орган знав про існування на підприємстві власних автомобілів, але обсяги використання палива на власні потреби підприємства - при перевірці не вивчали та не встановлювали. Обсяги палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптового продажу, вирахувані виходячи з показників оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 2 та 3 квартали 2011 року шляхом арифметичного відняття обсягів палива, яке реалізовувалося вроздріб через АЗС 1, АЗС 2 та АЗС 3 від обсягів палива, яке містилося на складі позивача.

Однак, під час розгляду справи встановлено, що до показників оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 2 та 3 квартали 2011 року крім обсягів палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптових чи роздрібних продаж, позивачем також включені:

обсяги таких видів палива (палива моторні МТА-76 та МТА-92 постачальника ТОВ «Алекспром», паливо Аб-92е40Ехtrа та Аб-95е40Ехtrа постачальника ТОВ Агро-Нафта»), які відповідно не є товарами, які обкладаються екологічним податком, що визнається сторонами;

обсяги палива, придбаного позивачем у суб'єктів господарювання - оптовиків, які під час його продажу утримали та сплатити відповідний екологічний податок (наприклад, ТОВ «СВГ Плюс», ТОВ «ФортексГаз»), що підтверджується відповідними довідками;

обсяги палива, яке використовувалося позивачем на власні потреби підприємства (для власного автотранспорту).

З акту перевірки вбачається, що вказані обставини при перевірці не встановлювалися і відповідні договори та первинні документи до них не досліджувалися та не аналізувалися.

Крім того, відповідачем зроблено розрахунок екологічного податку (таблиця «Фактичні дані обсягів оптової реалізації ПМП за 2 - 3 квартали 2011 року згідно з оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 у кількісному вираженні по рахунку 281 «Товари» за 2 - 3 квартали 2011 року, а саме: кредитовий оборот - реалізація по рахунку 281 (склад) з вирахуванням ПМП, які відвантажені на АЗС (дебет рахунку 281 «Товари» по АЗС) наданих до перевірки ПМ ВВП «Протех»), який з боку суб'єкта владних повноважень не підтверджено жодним доказом.

Вказане, на думку суду, підтверджує те, що відповідач необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення, прийшов до висновку про здійснення позивачем саме оптової торгівлі паливом.

Відповідно до п.п. 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення наведених вимог законодавства в акті перевірки податковим органом в повній мірі з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства, викладені не були.

Вказане ставить під сумнів обґрунтованість висновків акту перевірки та, як наслідок, прийнятого на підставі такого акту спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, з 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року №3609-VI, яким положення Податкового кодексу України, які регулювали питання податкових агентів з екологічного податку, визначали об'єкт та базу оподаткування, ставки екологічного податку, порядок обчислення екологічного податку, порядок подання податкової звітності та сплати податку, викладено в інших редакціях та доповнено.

Так, зокрема, статтю 241 Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

«Стаття 241. Податкові агенти

241.1. Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами.

241.2. До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:

241.2.1. здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

241.2.2. здійснюють ввезення палива на митну територію України.»

Таким чином, з 01 жовтня 2011 законодавець виключив таку ознаку для податкового агента з екологічного податку як здійснення оптової торгівлі паливом. Також по-іншому визначив об'єкт та базу оподаткування (пп.242.1.4 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України), ставки екологічного податку (ст. 244 вказаного Кодексу), порядок обчислення екологічного податку (п.п.249.1 та 249.4 ст. 249 вказаного Кодексу, порядок подання податкової звітності та сплати податку ( п. 250.2 ст. 250 вказаного Кодексу.

Вказані положення Податкового кодексу України діяли на час подання позивачем звітної податкової декларації за 3 квартал 2011 року (декларація від 07 листопада 2011 року №901171771), що залишилися поза увагою суб'єкта владних повноважень на час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Вказане призвело до необґрунтованого збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з екологічного податку за 2 та 3 квартали 2011 року та накладення штрафу оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене таке рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Вирахуванням судом суми екологічного податку виходячи з наданих позивачем первинних документів, на які не міститься посилань в акті перевірки і які не досліджувалися податковим органом, є неможливим, оскільки це не відповідає повноваженням адміністративних судів, що встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, і може призвести до підміни судом компетенції органів доходів і зборів (на час перевірки - податкових органів), що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 160, 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року №0000112201/26437.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн. 09 (дев'ять) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 20 вересня 2013 року.

Суддя Т.В. Логойда

Суддя Логойда Т. В.