Постанова № 33586998, 11.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2013 року Справа № 812/6999/13-а

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Гончарової І.А.

при секретарі - Майбороді С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми «ЛІА» ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2013 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «ЛІА» ЛТД звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 серпня 2013 року ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД від відповідача було отримано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.08.2013 року № 0000012100 видане на підставі акту №12/21-0/20163224 від 17.07.2013 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року.

Позивач вважає отримане податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте не у відповідності до приписів норм Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України, внаслідок чого воно є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст.198 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Податковий орган здійснюючи камеральну перевірку зазначив у акті, що TOB ВКФ «ЛIA» ЛТД в податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року в записах у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному виді №9036752531 від 20.06.2013 року (порція №5) в розділі II «Отримані накладні» включені податкові накладні, отримані від постачальника TOB «Ріглі Україна» (і.п.н.307771226040) із датою складання більше ніж 365 днів, а саме: податкова накладна №578 з датою складання (виписки) 18.08.2011р. на загальну суму 228567,96 грн. у тому числі ПДВ 38094,66 грн., та податкова накладна №586 з датою складання (виписки) 19.08.2011 року на загальну суму 177200,58 грн. у тому числі ПДВ 29533,43 грн., а всього на загальну суму ПДВ 67628,09 грн.

Таким чином податковим органом був зроблений висновок про порушення підпункту 198.6 ст.198 ПКУ, внаслідок чого на думку податкового органу неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 67628,09 грн.

У зв'язку з цим податкові накладі, якими уточнювався розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно уточнюючого розрахунку за червень 2012 року, були указані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який додається до декларації за травень 2013 року. При цьому у графі «Вид документа» було указано позначення виду «ПНП» (податкова накладна паперова), оскільки програма «M.E.DOK» не приймає позначення виду «ПНПУ» (податкова накладна паперова уточнююча).

У звітному періоді травня 2013 року податковими накладними №578 від 18.08.2011 та №586 від 19.08.2011 була уточнена декларація за червень 2012 року.

Тобто, зазначені податкові накладні, на думку позивача, надають йому право сформувати податковий кредит звітного періоду червня 2012 року оскільки вони виписані у податковому періоді, що передує звітному періоду червня 2012 року, так як датами їх виписки є 18.08.2011 та 19.08.2011, а з дати їх виписки до звітного періоду який уточнювався, минуло менше 365 днів, а саме лише 285 днів. Той факт, що таке уточнення було зроблено позивачем в травні 2013 року у відповідності до приписів ст.50 ПК України, ніяким чином не впливає на використання цих податкових накладних для уточнення звітного періоду червня 2012 року, оскільки правило не перевищення 365 днів передбачене абзацом 3 п. 198.6 ст.198 ПКУ ніяким чином не порушено.

З метою додаткового виправлення помилок (неприйняття програмою «M.E.DOK» позначення виду «ПНПУ»), до декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року був наданий реєстр отриманих податкових накладних (порція №5), в якій щодо податкових накладних №578 від 18.08.2011 та №586 від 19.08.2011 в ручному режимі внесено уточнення позначення виду «ПНПУ» (податкова накладна паперова уточнююча).

Таким чином, з урахуванням строку 365 днів, передбаченого абз. 3 п. 198.6 ст.198 ПК України є цілком правомірним включення податкової накладної до складу податкового кредиту за червень 2012 року та відображення в реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2013 року, а висновок відповідача у акті камеральної перевірки №12/21-0/20163224 від 17.07.2013 про порушення абз. 3 п. 198.6 ст.198 ПКУ є необгрунтованим, тобто протиправним.

Враховуючи вищенаведене, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «р» від 01.08.2013 року №0000012100 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання позивача по платежам: податок на додану вартість із вироблених на території України товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 101442,00 грн., у тому числі за основним платежем 67628,00 грн. , за штрафними санкціями 33814,00 грн.

Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Надав до суду заперечення в яких посилався на наступне.

СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України та у порядку ст.76 цього ж Кодексу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД за травень 2013 року. Результати зазначеної перевірки було оформлено актом від 17.07.13 №12/21-0/20163224 висновки якого стали підставою для винесення податковим органом податкового повідомлення - рішення від 01.08.13 форми «Р» №0000012100, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67628,00 грн. та встановлені штрафні санкції у сумі 33814,00 грн.

Підставою збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету стало порушення ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість по податковим накладним із датою складання більш ніж 365 днів.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В порушення вищенаведеної норми, 22.05.13 TOB «ВКФ «ЛІА» ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивач виправляв помилки у декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, включивши у склад податкового кредиту суму податку на додану вартість визначену у таких податкових накладних, як від 18.08.11 №578 та від 19.08.11 №586.

Враховуючи вимоги абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та з огляду на дати виписки податкових накладних граничним терміном (датою) формування податкового кредиту по названим накладним або подання уточнюючих розрахунків був серпень 2012 року.

Тобто, подавши уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2012 року саме 22.05.13, TOB «ВКФ «ЛІА» ЛТД скористалося наданим платнику правом на формування податкового кредиту вже поза межами встановленого абз. 3 п.198.6 ст. 198 строку, тобто після спливу 365 днів з дати виписки зазначених вище податкових накладних, що є грубим порушенням податкового законодавства.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 22.05.2013 ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивач виправляв помилки у декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, включивши у склад податкового кредиту суму податку на додану вартість визначену у податкових накладних від 18.08.11 №578 та №586 від 19.08.11 (арк. справи 15-29).

Однак, працівниками СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України та у порядку ст.76 цього ж Кодексу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД за травень 2013 року, якою було встановлено заниження суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації. Результати зазначеної перевірки було оформлено актом від 17.07.13 №12/21-0/20163224 (арк.справи 8-10)

Висновки вищезазначеного акту перевірки стали підставою для винесення податковим органом податкового повідомлення - рішення від 01.08.13 форми «Р» №0000012100, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67628,00 грн. та встановлені штрафні санкції у сумі 33814,00 грн. (арк. справи 12)

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з пунктами 9.1- 9.3 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року №244 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 року за № 770/11050), із змінами та доповненнями, у графі 1 реєстру записується порядковий номер податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, указаних у підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, вантажної митної декларації. Указаний порядковий номер переноситься на зазначений документ. У графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту. У графі 3 вказується дата виписки податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Згідно з пунктом 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982), із змінами та доповненнями, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 1 липня 1997 року №141 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 серпня 1997 року за №284/2088, із змінами та доповненнями). при неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані сировину, матеріали, товари, основні фонди та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги, які придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або при порушенні постачальником порядку її заповнення, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 644 "Податковий кредит" у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань. При отриманні податкової накладної або поданні покупцем до органу державної податкової служби заяви, оформленої відповідно до податкового законодавства, зазначена в них сума податкового кредиту відображається за дебетом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 "Податковий кредит". Для складання податкової декларації з податку на додану вартість використовуються дані субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість". Платники податку на додану вартість запроваджують ведення аналітичного обліку з іншою потрібною деталізацією для забезпечення узагальнення інформації для складання податкової декларації з податку на додану вартість та оперативного контролю розрахунків за податком на додану вартість. У регістрах бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, записи в яких здійснюються на підставі первинних документів (накладних, платіжно-розрахункових документів, податкових накладних, митних декларацій тощо), суми податку на додану вартість виділяються в окремі графи (дебет субрахунків 641 і 644).

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетноговідшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно дорозділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.12 TOB ВКФ «ЛІА» ЛТД до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет дорівнює 758 441,00 грн.. Дана сума податкового кредиту сформована на підставі податкових накладних відображених у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2012 року, зокрема сума податку на додану вартість у розмірі >,7 грн. сформована по податковим накладним від 31.05.12 №225 виписаній TOB «Риглі Україна» на 43 171,3 грн., від 01.06.12 №533 виписаній TOB «Арда Трейдинг» на 8087,4 грн., та від 21.06.12№110793 виписаній TOB «ТД Ресурс» на 150 грн., які згідно уточнюючого розрахунку, поданого TOB ВКФ «ЛІА» ЛТД 22.05.13, були нібито помилково включені до реєстру отриманих податкових накладних та податкової звітності за червень 2012 року. Тобто, замість зазначених податкових накладних від 31.05.12 №225, від 01.06.12 №533, від 21.06.12 №110793 до податкової звітності за червень 2012 року повинні були бути включені податкові накладні від 18.08.11 №578 виписані TOB «Ріглі Україна» на 38 571,79 грн. та від 19.08.11 №586 виписані TOB «Ріглі Україна» на 29 533,43 грн.(арк. справи 15-29)

Відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 20.03.01 №06-10/167, під арифметичною помилкою чи опискою, слід розуміти помилки чи описки допущені платником під час заповнення декларації або додатків до неї, зокрема при виконанні арифметичних дій під час визначення податкових зобов'язань, а також описки, допущені під час перенесення даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні строки декларації (невірно поставлена кома, невірно перенесений підсумок та інше).

Оскільки судом встановлено, що позивач пропустив встановлений строк для подачі декларацій, який встановлений протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, тому суд приходить до переконання, що відповідач виносячи податкове повідомлення - рішення № 0000012100 від 01 серпня 2011 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією чи Законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення з ПДВ відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційноїінстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скаргаподається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщоїї не скасовано, набирає законної сили після поверненн яапеляційноїскарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законноїсили.

Повний текст постанови буде складено та підписано 16 вересня 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова