Постанова № 33586992, 16.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року Справа № 811/2338/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арталекс»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:ТОВ «Арталекс» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0001312250 від 25.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 19425 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4856 грн.; №0001322250 від 25.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 18500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4625 грн. (а.с. 80,81).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Созидатель» за вересень 2012р., у зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з вказаним контрагентом мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а результати робіт виконаних контрагентом використано у власній господарській діяльності шляхом їх передачі замовнику робіт.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем надано письмові заперечення на позов, яким вимоги позову не визнаються з тих підстав, що за наслідками перевірки ТОВ «Созидатель» встановлено, що усі господарські операції з вказаним підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 21.09.2013 р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Созидатель» за вересень 2012р.

Результати перевірки оформлені актом №94/22-5/24151270 від 05.06.2013 р. (а.с.55-70).

В ході перевірки встановлено порушення:

- п. 138.2, п. 138.4, ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств за третій квартал 2012 року на загальну суму 19425;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 18500 грн., в т.ч.: - за вересень 2012р. - 18500 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення: №0001312250 від 25.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 19425 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4856 грн.; №0001322250 від 25.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 18500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4625 грн. (а.с. 80,81).

Як вбачається з п. 3.2.2 акту перевірки позивача (а.с. 61) висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Созидатель» ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з акту перевірки вказаного підприємства, складеного посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС 08.04.2013р. №296/1520/13767996 (а.с.126-139).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ТОВ «Созидатель», а отже, правомірності формування податкового кредиту та валових витрат суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Созидатель», що підтверджується копіями фінансово-господарських документів, відповідно до яких ТОВ «Созидатель», маючи ліцензію на здійснення будівельної діяльності (а.с. 27-29), надав позивачеві послуги з заміни віконних блоків на об'єкті з реконструкції спортзалу з влаштуванням шатрової покрівлі та заміні вікон ЗОШ І-ІІІ ст. с. Хмельове, Маловисківського району, Кіровоградської області, що підтверджується долученими до справи документами (а.с.30-48, 158, 159).

Виконання вказаних робіт здійснено в рамках здійснення позивачем власної господарської діяльності.

Так, між позивачем та управління капітального будівництва Кіровоградської облдержадміністрації було укладено договір підряду №23/12 від 26.07.2012р. з реконструкції спортзалу з влаштуванням шатрової покрівлі та заміні вікон ЗОШ І-ІІІ ступеню у с. Хмельове, Маловисківського району, Кіровоградської області (а.с. 95-103).

Виконання вказаних робіт передбачало, в т.ч. і заміну віконних блоків, які позивач передоручив ТОВ «Созидатель», а останній виконав вказані роботи та передав їх позивачеві.

Передача позивачем всього комплексу робіт, в т.ч. і заміну віконних блоків, здійснено замовнику - управлінню капітального будівництва Кіровоградської облдержадміністрації, що підтверджується первинними документами долученими до матеріалів справи (а.с. 104-112, 142-156, 160-171).

На підставі податкових накладних виписаних позивачеві ТОВ «Созидатель», позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду відносились суми ПДВ сплачені у складі вартості виконаних робіт, а також формувалась собівартість робіт.

Незважаючи на наявність вищевказаних вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Созидатель».

Посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «Созидатель» складений посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Созидатель», а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки ТОВ «Созидатель» так і акту перевірки позивача.

Крім того, висновки акту перевірки ТОВ «Созидатель» не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаним підприємством оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку акт перевірки позивача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

При цьому, акт перевірки ТОВ «Созидатель», на підставі якого ґрунтуються висновки відповідача, не є первинним документом чи іншим документом, який зафіксований в бухгалтерському та податковому обліку, а отже не може бути підставою для висновків про порушення платником податків вимог податкового законодавства.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ТОВ «Созидатель».

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують товарність операцій між ним та ТОВ «Созидатель», останній мав право на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі цих документів.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Созидатель» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Созидатель», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за цими господарськими операціями.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 25.06.2013 року №0001312250 та №0001322250 .

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 475,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 18.09.2013р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник