Рішення № 33584660, 12.09.2013, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/1223/2012

Номер провадження2/250/97/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Заріцької О.О.,

при секретарі Деревенець О.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру,-

ВТСАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, просив визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, свої вимоги мотивував наступним.

З 15 квітня 1980 року позивач та відповідач перебувають у шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом, мешкали разом протягом 7 років за адресою: АДРЕСА_2. В 1989 році позивач почав працювати в ВО «Ясинувататепломережа» та в 1993 році був зареєстрований в гуртожитку по АДРЕСА_3. 28 грудня 1999 року позивач придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу. С 28 січня 2000 року та по теперішній час позивач мешкає в спірній квартирі, відповідач не була зареєстрованою в цій квартирі, навіть жодного разу не відвідувала цю квартиру та не знає де знаходиться ця квартира.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному об'ємі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов та пояснив, що протягом 15 років позивач та відповідач не бачили один одного, позивач є інвалідом ІІ групи, а відповідач веде аморальний спосіб життя, не працює, зловживає спиртними напоями.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявністю в цивільній справі поштовими повідомленнями.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що позивач протягом тривалого періоду мешкав один та був зареєстрований в гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, відповідач мешкала окремо, спільного господарства у них не було.

Заслухав позивача, представника позивача, свідків, дослідив матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 13 липня 2013 року серії НОМЕР_1 видане міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 8 (а.с.9).

Під час шлюбу позивач придбав квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 28 грудня 1999 року (а.с.5).

Згідно Технічного паспорту власником квартири АДРЕСА_1 є позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 28 грудня 1999 року (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був зареєстрований в гуртожитку по АДРЕСА_3 з 31 березня 1993 року по 19 січня 2000 року та був зареєстрований у спірній квартирі з 28 січня 2000 року по теперішній час (а.с.6-8).

Згідно Довідки № 1765 від 13 серпня 2012 року позивач мешкає та зареєстрований у спірній квартирі (а.с.15).

Також, судом встановлено, що позивач почав працювати з 01 листопада 1989 року в ВО «Ясинувататепломережа» (а.с.10-14).

Загальна сума заробітної плати позивача, яку він отримав з листопада 1989 року по грудень 2000 року становить 6077 грн. 29 коп. (а.с.66-68).

Крім того, позивач також отримував заробітну плату на підприємстві ВО «Ясинуватепломережа» та отримував пенсію з 1993 року по 2000 рік, що підтверджується Довідкою № 44 від 22 травня 2013 року та Довідкою № 4885/08-02 від 51 травня 2013 року (а.с.85-86).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Відповідно до ст. 61 СК України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 67 СК України дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, судом встановлено, що спірна квартира належить подружжю ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Суд критично відноситься до пояснень свідків, у зв'язку з тим, що жоден зі свідків не зміг назвати чітко період з якого позивач та відповідач не ведуть спільного господарства та не мешкають однією сімєю.

Суд критично відноситься до довідки про заробітну плату позивача за період перед здійсненням покупки квартири до 1995 року (а.с.66-67), вона суперечить іншій довідці з цього ж підприємства про заробітну плату та листа про отримання пенсії за цей період часу (а.с. 83).

Крім того, шлюб між сторонами не розірвано до теперішнього часу.

На підставі наведенного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ясинуватським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. О. Заріцька