Рішення № 33584650, 20.09.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№243/8734/13-ц

№ 2/243/3279/2013

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2013 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.

при секретарі - Степановій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він працював у ВАТ "Содовий завод" з 12.09.1994 року по 14 вересня 1998 року. У відповідності до Наказу № 631 від 12.09.1994 року був прийнятий на роботу машиністом бурової установки до цеху видобутку та транспортування розсолу. З жовтня 1996 року підприємство припинило виплачувати працівникам заробітну плату, з зазначенням про відсутність коштів. Наказом №390 від 14.09.1998 року він був звільнений.

На день його звільнення, заборгованість по сплаті заробітної плати складала 212,71 грн., розрахунок по заробітній платі відповідачем здійснений не був, чим порушив вимоги трудового законодавства.

Він неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виконати Рішення суду,та здійснити повний розрахунок по заробітній платі, але зазначене було проігнороване, із зазначеним про неможливість здійснити повний розрахунок, у зв'язку з відсутністю у підприємства коштів.

Відповідно до Довідки наданої ВАТ «Содовий завод» за №2-334 від 03 вересня 2013 року середній заробіток за останні два місяці складає 00,00 грн. Годинна тарифна ставка машиніста бурової установки складала 0,78 грн. за год., Середньоденні заробітна плата складає 8,2 год. х 0,78 грн.=6,40 грн. Кількість робочих днів в липні 1998 року складає 23 р.д., у серпні 1998 року складає 20 р.д. Загальна кількість робочих днів складає 2704 р.д., у зв'язку з чим вважає, що середній заробіток з 15 вересня 1998 року по день винесення рішення складає 17305,60 грн.

У відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником,або уповноваженим органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи той факт, що тривалий час відповідач не здійснює розрахунок, чим порушує його право на отримання винагороди за виконану роботу у вигляді заробітної плати, внаслідок чого він не мав можливості вести нормальний спосіб життя, вимушений був докладати додаткових зусиль для матеріального забезпечення себе та своєї родини, що призвело до душевних та фізичних страждань. У зв'язку з чим просить стягнути на його користь завдану моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 1000,00 грн. З урахуванням наведеного він звернувся до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.13), до суду надав заяву про слухання справи без його участі, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував проти винесення заочного рішення(а.с.16).

Представник відповідача - ВАТ "Содовий завод", в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України.(а.с.14)

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у звязку з наступним.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ВАТ "Содовий завод" з 12.09.1994 року по 14 вересня 1998 року. У відповідності до Наказу № 631 від 12.09.1994 року був прийнятий на роботу машиністом бурової установки до цеху видобутку та транспортування розсолу. Наказом №390 від 14.09.1998 року він був звільнений, зазначене вбачається з Трудової книжки Серії НОМЕР_1. (а.с.6-7)

Відповідач ВАТ «Содовий завод» неналежно здійснював виплату заробітної плати, та мав заборгованість перед позивачем.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Згідно вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Розрахунок з позивачем відповідач при звільненні не здійснив. У відповідності до довідки №2-334 від 03.09.2013 року наданої ВАТ «Содовий завод» заборгованість по заробітній платі станом на 01.09.2013 року складає 212,71 грн.(а.с.11)

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 212,71 грн. підлягають задоволенню.

ОСОБА_2 неодноразово зверталася до відповідача з вимогою здійснити розрахунок по заробітній платі, але відповідачем звернення було проігноровано.

Судом встановлено, що з моменту звільнення до теперішнього часу позивачу не виплачена заборгованість по заробітній платі.

У відповідності до ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ "Оплата праці" указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Про неможливість здійснити розрахунок з позивачем, підприємство вказує на відсутність коштів та відкриття ліквідаційної процедури по справі з приводу банкрутства підприємства на підставі Постанови Донецького Господарського суду від 04 вересня 2003 року.(а.с.8)

За положеннями ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що діє мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що дія мораторію не поширюється на вимоги колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 просить стягнути середній заробіток за час затримки з 15 вересня1998 року по день ухвалення Рішення по справі.

Приписами п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" встановлено, що закінчення строку виплати заробітної плати ( ст. 115 КЗпП) не є початком перебігу зазначеного процесуального строку, якщо не оспорюється право на її одержання; у відповідних випадках ця обставина може бути підставою для вимог про компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою його виплати. Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Враховуючи ті обставини, що на теперішній час підприємство не здійснило з позивачем повного розрахунку, то перебіг тримісячного строку звернення до суду не розпочинався.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 надано офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116,117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці": "Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення."

Оскільки судом встановлено невиконання відповідачем обов'язку по проведенню розрахунку із звільненим працівником,то таке є підставою для покладення на нього встановленої ст. 117 КЗпП України відповідальності.

Виходячи із засад законодавства, що регулює трудові правовідносини між працівником та роботодавцем, відсутність підстав для її покладення, в т.ч. у визначеному повивачем розмірі такої відповідальності має доводити роботодавець.

Відомості про те, що відповідач заперечував проти проведеного позивачем розрахунку у справі відсутні.

Тому з підприємства - ВАТ "Содовий завод" на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати розрахунку - з 15 вересня 1998 року по день винесення Рішення по праві, тобто по 20 вересня 2013 року.

У відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348) середньоденний заробіток позивача складає 6,40 грн.,

Згідно Довідки наданої ВАТ «Содовий завод» за №2-334 від 03 вересня 2013 року середній заробіток за останні два місяці складає 00,00 грн. Годинна тарифна ставка машиніста бурової установки складала 0,78 грн. за год. Робочий час складав 8,2 години на день.

У зв'язку з чим, середньоденна заробітна плата складає: 8,2 год. х 0,78 грн.=6,40 грн.

Кількість робочих днів в липні 1998 року складає 23 р.д., у серпні 1998 року складає 20 р.д. Загальна кількість робочих днів з 15 вересня 1998 року по 20 вересня 2013 року (день ухвалення рішення по справі) складає 2712 робочих днів.

Враховуючи зазначене, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 15 вересня 1998 року по 20 вересня 2013 року, складає 17356,8 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню враховуючи наступне.

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках,та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Однак враховуючи,те що Кодекс законів про працю України доповнено ст. 237-1 Законом України від 24 грудня 1999 року № 1356-ХІV тобто після звільнення позивача з роботи у відповідача,і тому вимоги вказаної статті не розповсюджуються на правовідносини сторін у справі.

Таким чином відсутні підстави у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог".

У зв'язку з чим, з відповідача - ВАТ "Содовий завод", на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,27,59,60,88,192,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, Законом України "Про оплату праці", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Законом України "Про судовий збір", суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, б.91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Словянська МФО 334561,код ЄДРПОУ 00204895 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНННОМЕР_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за весь час затримки з 15 вересня 1998 року по 20 вересня 2013 року у розмірі 17356,8 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, б.91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Словянська МФО 334561,код ЄДРПОУ 00204895, судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 229,40 грн. до державного бюджету коштів, отримувач коштів Слов'янське УК/Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банка МФО 834016, рахунок 31210206700075, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова