Постанова № 33583711, 29.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 808/4211/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: приватного підприємства «Екосервіс-Т»

до: Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

про: скасування податкових повідомлень-рішень,-

за участі представників сторін:

від позивача - Селіверстов А.М. (довіреність від 19.06.2013)

від відповідача - Бойко Є.К. (довіреність № 34/10/10-19 від 15.05.2013)

Чирка С.В. (довіреність № 12/10/10-19 від 05.04.2013)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Екосервіс-Т» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 № 0000222201-2959 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість на 781 178,00 грн. та від 11.03.2013 № 0000022201 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу на суму 781175,00 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/4211/13-а та призначено до судового розгляду. Провадження у справі неодноразово, за клопотанням сторін зупинялось.

В судовому засіданні 20.08.2013, позивач подав заяву про виправлення описки в резолютивній частині позовної заяви. Вказував, що при оформленні позовної заяви, ним було допущено механічну помилку, та не зазначено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0000212201-2958, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 809244 грн.

Відповідач не заперечив проти заяви позивача.

Суд прийняв заяву позивача до розгляду та задовольнив її.

В судовому засіданні 20.08.2013 оголошено перерву до 29.08.2013.

В засіданні 29.08.2013, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. Вважає, що висновки викладені в Акті є безпідставними не підтверджуються матеріалами перевірки, ґрунтуються на домислах та припущеннях. ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» вважає, що дії Відповідача по визнанню нікчемними та недійсними правочинів укладених між Позивачем з ТОВ "АБСОЛЮТ АМ", ПП "УПТК-АГРО", ТЗОВ "ГАЛИЦЬКА ДЕРЕВООБРОБНА ГРУПА", ФОП ОСОБА_5 та Позивачем з ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» та стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств є протиправними та ґрунтуються на неправомірних висновках та порушеннях, зроблених при проведені податкової перевірки Позивача. При проведені перевірки ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» перевірені, але взагалі не оцінені та не взяті до уваги первинні документи, що підтверджують дійсність господарських відносин між ним та ТОВ "АБСОЛЮТ АМ", ПП "УПТК-АГРО", ТЗОВ "ГАЛИЦЬКА ДЕРЕВООБРОБНА ГРУПА", ФОП ОСОБА_5. Надані документи, відповідно до чинного законодавства є достатніми та необхідними для підтвердження дійсності та реальності господарських операції ПП «ЕКОСЕРВІС-Т». Крім того в процесі здійснення своєї діяльності, в момент укладання договорів ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» не має можливості перевірити наявність у контрагентів наявність чи відсутність персоналу, основних засобів, зобов'язань перед податковими та іншими органами та організаціями, правильність ведення звітності та наявність первинної документації. Тим більш що контрагенти ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» не зобов'язані, відповідно до законодавства, надавати йому подібну інформацію. Тим більше, ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» не має жодного сенсу перевіряти контрагентів які сумлінно виконують свої договірні обов'язки.

До того ж, позивач звернув увагу суду, що у податкового органу відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними.

Представник відповідача проти позову заперечив, свої заперечення обґрунтував тим, що в ході проведеної перевірки встановлено, що всі операції купівлі-продажу з контрагентами (ТОВ "АБСОЛЮТ АМ", ПП "УПТК-АГРО", ТЗОВ "ГАЛИЦЬКА ДЕРЕВООБРОБНА ГРУПА", ФОП ОСОБА_5) за участю ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Вважає дії податкової інспекції законними та обґрунтованими, просить відмовити ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби в період з 19.11.2012 року по 07.12.2012 року було проведено виїзну планову документальну перевірку приватного підприємства "Екосервіс-Т" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатами наведеної перевірки було складено акт перевірки від 14.12.2012 року № 896/22/36409010.

Перевіркою встановлено, що підприємством ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» порушено вимоги:

1 п. 5.1, п. 5.39. п.п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств ", із змінами та доповненнями, та п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 990507 грн., в т.ч. за 2010 рік 362271 грн., за І квартал 2011р. - 24839 грн., за ІІ-ІV квартали 2011р. - 213625 грн., за 9 місяців 2012р. - 158352 грн.

2. п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 646260 грн., в т.ч. по періодам: за квітень 2010р. - 20200 грн., за травень 2010р. - 16502 грн., червень 2010р. - 33728 грн., за липень 2010р. - 9569 грн., за серпень 2010р. - 153333 грн., за вересень 2010р. - 31645 грн., за листопад 2010р. - 66119 грн., за грудень 2010р. - 96721 грн., за березень 2011р.- 19871 грн., квітень 2011р. - 19000 грн., за травень 2011р. - 11183 грн., червень 2011р. - 56550 грн., за листопад 2011р. - 35033 грн., за грудень 2011р. - 63995 грн., за січень 2012р. - 3342 грн., за березень 2012р. - 22517 грн., за квітень 2012р. - 29220 грн.. за травень 2012р. - 33136 грн., за червень 2012р. - 62596 грн.

За результатами вищезазначеної перевірки Відповідачем прийнято

податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0000212201-2958, яким ПП "Екосервіс-Т"нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибу ток на 809 244,00 грн., з них за основним платежем 759 087,00 грн., за штрафними санкція ми 130 157,00 грн.,

а також податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0000222201-2959, яким ПП "Екосервіс-Т" нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 781 178,00 грн., з них за основним платежем 646 260,00 грн., за штрафними санкціями 134 918 грн.

Будучи незгодним з вищеназваними податковими повідомленнями-рішеннями ПП "Екосервіс-Т" оскаржило їх до ДПС у Запорізькій області. Рішенням від 07.03.2013 податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0000222201-2959 скасовано в частині зайво застосованих штрафних санкцій в сумі 3 грн.

Тому, Токмацька ОДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 № 0000022201, яким ПП "Екосервіс-Т" збільшено суму грошового зобов'язання на 781 175,00 грн., з них за основним платежем 646 260 грн., за штрафними санкціями 134 915,00 грн.

Міністерство доходів і зборів рішенням від 08.04.2013 року, залишило без змін податкові повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ від 26.12.2012 року № 0000212201-2958 та № 0000222201-2959.

Висновки, яких дійшов податковий орган за результатами проведеної перевірки, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам, з огляду на наступне:

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Як зазначено вище, в ході перевірки встановлено та підтверджено надалі матеріалами справи, укладення угоди без мети настання реальних наслідків, оскільки господарські операції із ТОВ "Абсолют АМ", ПП "УПТК-Агро", ТзОВ "Галицька деревообробна група", ФОП ОСОБА_5 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Враховуючи вищенаведене, всі операції купівлі-продажу з вищевказаними контрагентами за участю ПП «ЕКОСЕРВІС-Т» не спричиняють реального настання правових наслідків. ПП "ЕКОСЕРВІС-Т" не доведено факт виконання договорів. У зв'язку з тим, що зазначені договори є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до:

- п.п. 7.2.6 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, визначено, що податкова накладна видається платником податку , який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

- пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями визначено - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.

Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Здійснені операції (товарність операцій) ТОВ «Абсолют АМ», ПП „УПТК -Агро" ТзОВ «Галицька Деревообробна Група», ФОП „ОСОБА_5 по реалізації товарів ПП „Екосервіс-Т" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Абсолют АМ», ПП „УПТК -Агро" ТзОВ «Галицька Деревообробна Група», ФОП „ОСОБА_5 не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Враховуючи те, що у ТОВ «Абсолют АМ», ПП „УПТК -Агро" ТзОВ «Галицька Деревообробна Група», ФОП „ОСОБА_5, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то операції ТОВ «Абсолют АМ», ПП „УПТК -Агро", ТзОВ «Галицька Деревообробна Група», ФОП „ОСОБА_5 не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. п. 14.1.36 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Враховуючи те, що ТОВ «Абсолют АМ», ПП „УПТК-Агро", ТзОВ «Галицька Деревообробна Група», ФОП „ОСОБА_5 не мали податкових зобов'язань з ПДВ в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185 Податкового Кодексу Українито вони відповідно і не мали права виписувати податкову накладну, так, як відповідно до п. п. 7.2.3 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.4 Податкового Кодексу України - Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця...

Зазначені податкові накладні виписані в порушення п. п. 7.2.3 3 Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 201.4 Податкового Кодексу України, стали підставою для формування податкового кредиту ПП „Екосервіс-Т".

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність завищення позивачем податкового кредиту.

Проведено превіркою встановлено також завищення позивачем валових витрат по операціям з підприємствами ТОВ «Техпромприбор С.В.», ТОВ „Гвід-Л", ТОВ „А-ПЛЮС", ПП „Реалтех-СК", ТОВ „Сонце град", ТОВ „ЗМС Р№1 Сатурн", по яким не підтверджена поставка у зв'язку з недекларуванням ними податкових зобов'язань по ПП „Екосервіс-Т" у зв'язку з ненаданням ними податкових декларацій по податку на прибуток на податку на додану вартість за відповідні періоди взаємовідносин.

У зв'язку з чим перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.1, п. 5.39. п.п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", та п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України в частині неправомірного включення до складу валових витрат суму витрат по операціям з підприємствами ТОВ «Техпромприбор С.В.», ТОВ „Гвід-Л", ТОВ „А-ПЛЮС", ПП „Реалтех-СК", ТОВ „Сонце град", ТОВ „ЗМС Р№1 Сатурн", по яким не підтверджена поставка у зв'язку з недекларуванням ними податкових зобов'язань по ПП „Екосервіс-Т" у зв'язку з ненаданням ними податкових декларацій по податку на прибуток на податку на додану вартість за відповідні періоди взаємовідносин з ПП „Екосервіс-Т.

Превіркою встановлено завищення валових витрат по операціям з підприємствами ТОВ «Техпромприбор С.В.», ТОВ „Гвід-Л", ТОВ „А-ПЛЮС", ПП „Реалтех-СК", ТОВ „Сонце град", ТОВ „ЗМС Р№1 Сатурн", по яким не підтверджена поставка у зв'язку з недекларуванням нимим податкових зобов'язань по ПП „Екосервіс-Т" у зв'язку з ненаданням ними податкових декларацій по податку на прибуток на податку на додану вартість за відповідні періоди взаємовідносин.

Згідно п. 138.2 ст.138, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складну валових витрат, згідно п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно із п.п. 2.1.1. Закону №334/94-ВР платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Так, п. 5.1. Закону №334/94-ВР визначене поняття валових витрат, а саме валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №167, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 (далі - «Порядок заповнення податкової накладної»), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У разі заповнення іншою особою, згідно з абз.1 п.5 «Порядку заповнення податкової накладної», така податкова накладна вважається недійсною.

Крім того, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної» встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг»), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг») і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно - матеріальних цінностей та іншого майна, які порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам.

З урахуванням того, що договори у перевіряємому періоді, укладені позивачем із ТОВ "Абсолют АМ", ПП "УПТК-Агро", ТзОВ "Галицька деревообробна група", ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Агропромислова компанія" порушують публічний порядок та є нікчемними, підприємство позивача не мало право на податковий кредит сформований на підставі податкових накладних отриманих від зазначених контрагентів та безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбання товару (робіт. послуг) від ТОВ "Абсолют АМ", ПП "УПТК-Агро", ТзОВ "Галицька деревообробна група", ФОП ОСОБА_5 на виконання недійсного правочину в силу закону (нікчемного правочину).

Отже, зважаючи на викладене, є правомірними та обґрунтованими висновки податкового органу, стосовно того, що позивачем допущено порушення приписів чинного законодавства, визначені в акті перевірки.

Таким чином, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства України.

Доводи позивача щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, судом до уваги не приймається з огляду на таке. Наявність у покупця належно оформлених документів, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, та валових витрат зокрема податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку, коли не проводилися самі операції тощо. Зокрема, обов'язково повинно бути досліджено та з'ясовано, чи сплачувались податки продавцями товару та чи мали операції з надання послуг реальний характер.

В даному випадку податковим органом доведено належним чином та в повному обсязі факт проведення операцій із придбання та реалізації продукції, які не мали реального характеру.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Токмацька об'єднана Державна податкова інспекція Запорізької області дійшла законних та обґрунтованих висновків в ході перевірки та правомірно винесла оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення.

А, відтак, підстави щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Екосервіс-Т» до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 № 0000222201-2959, № 0000212201-2958, та від 11.03.2013 № 0000022201 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 19.09.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко