Рішення № 33583636, 03.09.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3473/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансово-Страхова Компанія «Добробут» про стягнення страхового відшкодування, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансово-Страхова Компанія «Добробут», ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування мотивуючи свої вимоги, що 16.05.2012 року у м. Києві на вул. Автозаводська, 93 сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2, під його керуванням.

Зазначає, що відповідно до постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.10.2012 року, ОСОБА_4, було визнано винним у вчиненні вище згаданої ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «НФСК» Добробут» полісом ОСЦВ: АВ № 2691898.

Посилається на те, що згідно Рахунку фактури № 495477_РФ_00226580, виданого ДП «Авто Інтернешнл» вартість відновлення пошкодженого автомобіля становить 35 523, 14грн.

Звертає увагу суду на те, що на даний момент, вказана шкода йому не відшкодована ані зі сторони ОСОБА_4, ані зі сторони відповідача, хоча всі документи для отримання страхового відшкодування ним були надані.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 395, 396, 398, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звертається з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача на його користь 35 523, 14 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати.

Третя особа ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів з тих же підстав, однак просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансово-Страхова Компанія «Добробут» на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 35 523, 14 грн., 3 % річних в розмірі 654, 02 грн., пеню в розмірі 3 207, 79 грн., а з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн., мотивуючи це тим, що він є власником пошкодженого транспортного засобу, а тому саме йому повинно бути виплачене страхове відшкодування

В судовому засіданні представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який діє в даному процесі, як представник ОСОБА_2 підтримав вимоги останнього з вищевикладених підстав, обгрунтуваши поясненнями просить позов задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутність вищезазначених осіб відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2012 року у м. Києві на вул. Автозаводська, 93 сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_1 (а.с.4, 63).

Судом встановлено, що винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_4, що підтверджується наданою суду постановою Апеляційного суду м. Києва від 12.10.2012 року (а.с. 5-6). Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,

відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «НФСК» Добробут» на підставі Полісу АВ № 2691898 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 4).

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з наданого суду Рахунку фактури № 495477_РФ_00226580, виданого ДП «Авто Інтернешнл» вартість відновлення пошкодженого автомобіля Мазда д/н НОМЕР_2 становить 35 523, 14 грн. (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.64), позивач ОСОБА_2 на виконання вищезазначених вимог Закону подав відповідачу ПрАТ «НФСК» Добробут» всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, зокрема в тому числі і Заяву про виплату страхового відшкодування від 28.05.2012 року.

Стаття 36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний зокрема у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом встановлено, а відповідачами не спростовано, що не зважаючи на вимогу вищезазначеної норми Закону, відповідачем ПрАТ «НФСК» Добробут» позивачу ОСОБА_2 до цього часу сума страхового відшкодування так і невиплачена, період прострочення складає 224 днів.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ПрАТ «НФСК» Добробут» суми страхового відшкодування знайшла своє доведення в судовому засіданні, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що станом на день пред'явлення позивачем ОСОБА_2 позову до суду відповідачем ПрАТ «НФСК» Добробут» так і не було виплачено страхове відшкодування, і строк прострочення складає 224 дні.

Як вбачається з наданих до суду позивачем Розрахунків суми пені та процентів (а.с. 61), станом на 12.08.2013 року відповідач ПрАТ «НФСК» Добробут» за прострочення сплати страхового відшкодування повинен сплати позивачу ОСОБА_2 пеню в розмірі 3 207, 79 грн. та 3% відсотки річних в розмірі 654, 02 грн.

Суд приймає дані розрахунки як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, які підтверджують суму штрафних санкцій яку повинен сплати відповідач позивачеві у зв'язку із не сплатою страхового відшкодування.

Крім того відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як вбачається з наданих суду пояснень представника позивача ОСОБА_2, внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_4 позивач довгий час був позбавлений права користуватись належним йому автомобілем НОМЕР_2. У ДТП його автомобілю було завдано значних механічних ушкоджень, внаслідок чого він зазнав сильних душевних страждань. Також він неодноразово був позбавлений можливості виїжджати на вихідні дні за місто на дачну ділянку для відпочинку від міської суєти і роботи. Тривалий час він не має можливості користуватись власним транспортним засобом, чого своїми протиправними діями позбавив його відповідач ОСОБА_4 За таких обставин, як пошкодження його автомобіля в його житті має місце моральний дисбаланс та неприємне почуття образи, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищевикладене, встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що позовна вимога позивача ОСОБА_2 про стягнення на його користь моральної шкоди, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 2000,00 грн., що відповідає вимогам розумності і справедливості виходячи з усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2, знайшли своє доведення в судовому засіданні частково, з підстав викладених вище, а тому вони підлягають задоволенню частково.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача ПрАТ «НФСК» Добробут» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 393 грн. 84 коп., а з відповідача ОСОБА_4 - судовий збір в розмірі 229, 41 грн.

Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_1 то вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що на момент ДТП автомобілем НОМЕР_2 дійсно керував ОСОБА_1, однак зазначений транспортний засіб йому не належить, а належить на праві власності ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи ту обставину, що шкода завдана в даній дорожньо-транспортній пригоді саме власнику транспортного засобу, який є в даному випадку потерпілою особою, а також виходячи з приписів норм ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страхове відшкодування виплачується потерпілій особі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є не належним позивачем, оскільки не має права вимоги до ПрАТ «НФСК» Добробут» про стягнення суми страхового відшкодування, крім того судом встановлено, що саме ОСОБА_2, як власник автомобіля подав заяву до ПрАТ «НФСК» Добробут» про виплату страхового відшкодування, а тому вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 22, 23, 979, 988, 989, 990, 992, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансово-Страхова Компанія «Добробут» про стягнення страхового відшкодування, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 - відмовити.

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансово-Страхова Компанія «Добробут», ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансово-Страхова Компанія «Добробут», код ЄДРПОУ 51093336 на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4:

- суму страхового відшкодування в розмірі 35 523 грн.14 коп.;

- 3 % річних в розмірі 654 грн. 02 коп.;

- суму пені в розмірі 3 207 грн. 79 коп.;

- судовий збір в розмірі 393 грн. 84 коп., сплачений відповідно до Квитанції № 61-29420 від 21.08.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4:

- моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. 00 коп.;

- судовий збір в розмірі 229 грн. 41 коп., сплачений відповідно до Квитанції № 61-29422 від 21.08.2013 року.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко