Рішення № 33580071, 11.09.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел./факс: 774-462

просп.Миру,20 тел.:698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 вересня 2013 року Справа № 927/1004/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К",

вул. Братиславська, 11, м. Київ 139, м. Київ, 02139

(поштова адреса: вул. Шевченка, 57, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область 14020)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Чернігівреставрація",

вул. Кільцева, 5, м. Чернігів, 14007

Предмет спору: про стягнення 97576,53 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Маюра В.Л. - дов. № 503/Д від 03.11.2012 р., представник

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" подано позов до Публічного акціонерного товариства "Чернігівреставрація" про стягнення 97679,82 грн., а саме 85997,26 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 23/В/ЧРГ від 18.10.12 року, 2891,91 грн. пені, 8790,65 грн. штрафу, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1953,60 грн.

Ухвалою суду від 08.08.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/1004/13, розгляд справи призначено на 22.08.2013 р.

Ухвалою суду від 22.08.2013 р. розгляд справи відкладався на 11.09.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві б/н від 25.07.13 р. позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 23/В/ЧРГ від 18.10.12 року відповідачем не виконані належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого за договором товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 85997,26 грн.

З урахуванням поданої в судовому засіданні 22.08.2013 р. заяви б/н від 21.08.13 р. про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої судом до розгляду ухвалою від 22.08.13р., позивач просить стягнути з відповідача 97576,53 грн., а саме 85997,26 грн. основного боргу, 2788,62 грн. пені та 8790,65 грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1953,60 грн.

В судове засідання 11.09.13 р. з'явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача не з'явився.

Про дату та час проведення судового засідання 11.09.2013 р. відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400602790187.

Про поважні причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.

Документи, витребувані ухвалами суду від 08.08.13 р. та 22.08.13 р., відповідачем суду надані не в повному обсязі.

До початку судового засідання 11.09.13 р. на виконання вимог ухвали суду від 08.08.13р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.13 р. виклав та підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань сторін на час розгляду справи, а також те, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Подане представником позивача письмове клопотання від 22.08.13 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.13 р. повідомив суд, що права та обов"язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представником позивача не заявлено.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (Продавець за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством „Чернігівреставрація" (Покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 23/В/ЧРГ купівлі - продажу з відстроченням платежу (далі - Договір).

Умовами п.1.1. Договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором. Предметом Договору є будівельні матеріали та господарські товари згідно виписаних видаткових накладних (далі - Товар).

Згідно п.п. 2.1, 2.2. Договору загальна вартість Договору складається з суми вартості Товару, придбаного Покупцем протягом строку дії цього Договору та вказаного у накладних на такий Товар та становить 1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Ціна Товару зазначається в накладних і встановлюється а національній валюті України.

Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.3 Договору Доставка Товару з гіпермаркету здійснюється силами та за рахунок Покупця. Товар передається Покупцю за адресою: 14020, Чернігівська область, с. Новоселівка, вул. Шевченка, 57.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 Договору датою доставки і моментом переходу до Покупця права власності на Товар за цим договором вважається дата передачі Товару Покупцеві або його перевізнику (дата вказана у накладній). Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем на підставі накладної, підписаної представниками Сторін.

У відповідності до п.10.1 Договору Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного Договору ТОВ "Епіцентр К" передано Покупцю Товар на суму 87906,46 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ Рнк/CG-0000881 від 19.02.13 р., Рнк/CG-0000882 від 19.02.13 р., Рнк/CG-0000901 від 19.02.13 р., Рнк/CG-0000920 від 20.02.13 р., Рнк/CG-0000943 від 21.02.13 р, Рнк/CG-0000974 від 22.02.13 р., Рнк/CG-0000975 від 22.02.13 р., Рнк/CG-0001027 від 25.02.13 р., Рнк/CG-0001047 від 26.02.13 р., Рнк/CG-0001198 від 04.03.13 р., Рнк/CG-0001229 від 05.03.13 р., Рнк/CG-0001230 від 05.03.13 р., Рнк/CG-0001258 від 06.03.13 р., Рнк/CG-0001259 від 06.03.13 р., Рнк/CG-0001273 від 06.03.13 р., Рнк/CG-0001328 від 11.03.13 р., Рнк/CG-0001337 від 11.03.13 р., Рнк/CG-0001409 від 13.03.13 р, Рнк/CG-0001445 від 14.03.13р., Рнк/CG-0001516 від 18.03.13 р., Рнк/CG-0001553 від 19.03.13 р., Рнк/CG-0001585 від 20.03.13 р., Рнк/CG-0001608 від 20.03.13 р., Рнк/CG-0001708 від 26.03.13 р., Рнк/CG-0001709 від 26.03.13 р., Рнк/CG-0001745 від 27.03.13 р., Рнк/CG-0001724 від 26.03.13 р., Рнк/CG-0001746 від 27.03.13 р., Рнк/CG-0001851 від 01.04.13 р., Рнк/CG-0001876 від 02.04.13 р., Рнк/CG-0001903 від 03.04.13 р., Рнк/CG-0001945 від 04.04.13 р., Рнк/CG-0002033 від 08.04.13 р., Рнк/CG-0002091 від 09.04.13 р., Рнк/CG-0002113 від 10.04.13 р., Рнк/CG-0002162 від 11.04.13 р., Рнк/CG-0002199 від 12.04.13 р., Рнк/CG-0002247 від 15.04.13 р., Рнк/CG-0002287 від 16.04.13 р., Рнк/CG-0002321 від 17.04.13 р, Рнк/CG-0002324 від 17.04.13 р., Рнк/CG-0002479 від 22.04.13 р., Рнк/CG-0002483 від 22.04.13 р., Рнк/CG-0002495 від 22.04.13 р., Рнк/CG-0002567 від 24.04.13 р., Рнк/CG-0002736 від 29.04.13 р., Рнк/CG-0003243 від 21.05.13 р., Рнк/CG-0003324 від 23.05.13 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.1 Договору продавець зобов'язаний передати Покупцю Товар належної якості, що визначений в пункті 1.1. цього Договору, а також оформити необхідну документацію на Товар: рахунок - фактуру, видаткову накладну та податкову накладні.

Згідно п.6.1 Договору якість і комплектність Товару, що постачається, повинні відповідати документам, що підтверджують якість Товару, зразкам, що мають бути узгоджені з Покупцем.

За умовами п.6.2 Договору Покупець має право при поставці некомплектного Товару чи Товару, що не відповідає нормам якості, вимагати від Продавця заміни цього Товару якісним або відшкодування суми цього Товару з його поверненням Продавцю. Така вимогам пред'являється Продавцю Покупцем протягом 14 днів з дати продажу.

Відповідно до п.п. 4.2.1 "е" п.4.2 Договору Покупець зобов'язаний на момент укладання цього Договору надати Продавцю, зокрема, належним чином оформлену довіреність на особу, яка буде отримувати Товари.

Отримання Товару відповідачем підтверджується підписами уповноважених представників останнього на вищевказаних накладних, повноваження яких підтверджуються виданими довіреністю № 1 від 01.02.13 р., № 4 від 04.03.13 р., № 10 від 01.04.13 р., № 18 від 21.05.13 р. на ім'я Бондар О.В.

Доказів пред'явлення від відповідача претензій щодо якості та кількості Товару, а також термінів передачі Товару до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, будь-які заперечення з боку відповідача щодо повного та належного виконання ТОВ "Епіцентр К" умов Договору відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконані зобов'язання щодо передачі товару ПАТ „Чернігівреставрація" на підставі укладеного між сторонами Договору, факт передачі позивачем товару по Договору належним чином підтверджено матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами розділу 3 Договору, зокрема, згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору Оплата за Товар здійснюється Покупцем за визначеною в п.2.2 цього Договору ціною та у строк, що не перевищує 30 календарних днів від дати отримання Товару Покупцем (дати вказаної у накладній) шляхом банківського переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету Продавця, що вказується у рахунку - фактурі. Оплата, зроблена протягом зазначеного терміну, вважається своєчасною.

У відповідності до умов п.п. 3.1, 4.1.2 Договору позивачем виставлялись рахунки-фактури за переданий товар: №№ Счт/CG-0000976 від 19.02.13 р., Счт/CG-0000977 від 19.02.13 р., Счт/CG-0000978 від 19.02.13 р., Счт/CG-0001012 від 20.02.13 р., Счт/CG-0001045 від 21.02.13 р., Счт/CG-0001093 від 22.02.13 р., Счт/CG-0001094 від 22.02.13 р., Счт/CG-0001143 від 25.02.13 р., Счт/CG-0001170 від 26.02.13 р., Счт/CG-0001325 від 04.03.13 р., Счт/CG-0001365 від 05.03.13 р., Счт/CG-0001366 від 05.03.13 р., Счт/CG-0001401 від 06.03.13 р., Счт/CG-0001402 від 06.03.13 р., Счт/CG-0001419 від 06.03.13 р., Счт/CG-1474 від 11.03.13 р., Счт/CG-0001484 від 11.03.13 р., Счт/CG-0001575 від 13.03.13 р., Счт/CG-0001608 від 14.03.13 р., Счт/CG-0001688 від 18.03.13 р., Счт/CG-0001722 від 19.03.13 р., Счт/CG-0001759 від 20.03.13 р., Счт/CG-0001785 від 20.03.13 р., Счт/CG-0001914 від 26.03.13 р., Счт/CG-0001913 від 26.03.13 р., Счт/CG-0001925 від 26.03.13 р., Счт/CG-0001955 від 27.03.13 р., Счт/CG-0002067 від 01.04.13 р., Счт/CG-0002099 від 02.04.13 р., Счт/CG-0002143 від 03.04.13 р., Счт/CG-0002195 від 04.04.13 р., Счт/CG-0002289 від 08.04.13 р., Счт/CG-0002347 від 09.04.13 р., Счт/CG-0002372 від 10.04.13 р., Счт/CG-0002427 від 11.04.13 р., Счт/CG-0002480 від 12.04.13 р., Счт/CG-0002549 від 15.04.13 р., Счт/CG-0002603 від 16.04.13 р., Счт/CG-0002658 від 17.04.13 р., Счт/CG-0002661 від 17.04.13 р., Счт/CG-0002804 від 22.04.13 р., Счт/CG-0002810 від 22.04.13 р., Счт/CG-0002825 від 22.04.13 р., Счт/CG-0002925 від 24.04.13 р., Счт/CG-0003104 від 29.04.13 р., Счт/CG-0003709 від 21.05.13 р., Счт/CG-0003811 від 23.05.13 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до матеріалів справи відповідач в обумовлений Договором строк здійснив розрахунок за отриманий товар не в повному обсязі.

Кошти в сумі 1909,20 грн., перераховані відповідачем згідно платіжного доручення № 33 від 27.02.13 р. на суму 50000,00 грн., зараховані позивачем в оплату рахунка Счт/CG-0000976 від 19.02.13 р. за видатковою накладною Рнк/CG-0000881 від 19.02.13 р. Залишок боргу становив 85997,26 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 85997,26 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, відповідач не виконав, в результаті чого у відповідача станом на 24.07.13 р. утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у заявленому вище розмірі, яку позивач просить стягнути в позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 23/В/ЧРГ купівлі - продажу з відстроченням платежу від 18.10.12 р. суду не надано.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором № 23/В/ЧРГ купівлі - продажу з відстроченням платежу від 18.10.12 р. у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 85997,26 грн. за вказаним Договором підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за порушення зобов'язання згідно з пунктом 3.1 цього Договору Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми платежу за кожен день прострочення та на весь період такого прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно п.8.3 Договору додатково за порушення зобов'язання згідно з пунктами 3.1 та 5.3 цього Договору Покупець сплачує на користь Продавця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості Товару.

Як зазначено в п. 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.13 р. № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08, від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за переданий товар у терміни, визначені умовами Договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 2788,62 грн. за період з 22.03.13 р. по 24.07.13 р. включно та штраф в сумі 8790,65 грн., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданих розрахунків.

Згідно ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування відповідачем заявлених до стягнення пені та штрафу, судом встановлено наступне.

Розмір пені за несвоєчасну оплату товару, поставленого за Договором, перерахований судом за період з 22.03.13 р. по 24.07.13 р. включно, становить 2844,90 грн., а отже є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем. Проте виходячи з того, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яким позивач не скористався, суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог в частині нарахування пені, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату товару, переданого за Договором, підлягають задоволенню в сумі, нарахованій позивачем - 2788,62 грн.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За висновками суду, перераховані відповідачем згідно платіжного доручення № 33 від 27.02.13 р. на суму 50000,00 грн. кошти в сумі 1909,20 грн., які зараховані позивачем в оплату рахунка Счт/CG-0000976 від 19.02.13 р. за видатковою накладною Рнк/CG-0000881 від 19.02.13 р., за умовами п.3.1 Договору вважаються своєчасною оплатою.

Отже, розмір штрафу, перерахованого відповідно до 8.3 Договору та ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, становить 8599,73 грн. (85997,26 грн.*10%), тобто є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу за несвоєчасну оплату товару, переданого за Договором, підлягають частковому задоволенню в сумі 8599,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: в сумі 85997,26 грн. основного боргу, 2788,62 грн. пені та 8599,73 грн. штрафу.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Ухвалою суду від 11.09.13 р. позивачу повернуто надлишково сплачений судовий збір в розмірі 2,07 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 202, 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 626, 629, 655, 662, 663, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 216-218, 230, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівреставрація» (вул. Кільцева, 5, м. Чернігів, 14007, код 02498056, р/р 26001184825701 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (вул. Братиславська, 11, м. Київ, 02139 (поштова адреса: вул. Шевченка, 57, с. Новоселівка, Чернігівський район, 14020), код 32490244, р/р 26002000015670 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 85997,26 грн. боргу, 2788,62 грн. пені, 8599,73 грн. штрафу та 1947,71 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 16 вересня 2013 року.

Суддя А.М.Селівон