Ухвала суду № 33578995, 16.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Київ К/9991/76322/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012

у справі № 2а/2570/1680/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ"Десна"

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000012300 від 13.02.2012.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлення від 10.01.2012 №14, податковим органом, згідно із підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 та статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Носівському районі №5 від 10.01.2012, була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ВКФ «Колосс» за жовтень 2011 року, за результатами якої був складений акт №1540/23-36697760, в якому встановлені наступні порушення:

- ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» покупцю - ТОВ «КФ «ДЕСНА» в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України.

- п.44.1. ст. 44, п. 198.6. ст. 198, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України: задекларований податковий кредит за жовтень 2011 року зменшений на 131816,70грн., у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 131816,70грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0000012300 від 13.02.2012, яким ТОВ «КФ «ДЕСНА» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 197725,05 грн., з яких 131816,70 грн. - за основним платежем та 65908,35 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Матеріали справи свідчать, між позивачем та ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» було укладено договір поставки товару № 1/09 від 10.09.2011, за умовами якого останній зобов'язувався здійснити для позивачу поставку товару, в тому числі і продуктів харчування. Згідно п. 1.3. Договору - загальна сума договору становить суму всіх операцій (суму всіх видаткових накладних) по ньому. За умовами п. 3.2., датою поставки і датою переходу права власності на партію товару є дата фактичної передачі товару, яка зазначається у видатковій накладні. Базис поставки, відповідно до п. 3.1., визначено на умовах СРТ - склад ТОВ «КФ «ДЕСНА».

Всього TOB «ВКФ «КОЛОСС» здійснило поставку товару для ТОВ «КФ «ДЕСНА» протягом жовтня 2011 року на суму 790900,20грн, в тому числі ПДВ 131816,70грн. Вказана сума ПДВ включена ТОВ «КФ «ДЕСНА» до кредиту з ПДВ та відображена в декларації за жовтень 2011 року.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема це: видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, виписки з рахунку позивача про перерахування коштів на рахунок ТОВ «ВКФ «КОЛОСС»

В подальшому отримані товари та виготовлена продукція були поставлені ТОВ «Фоззі - Фуд» на підставі договору поставки № 1371 від 01.09.2008, СПД - ф.о. ОСОБА_2 на підставі договору поставки № 25/05 від 25.05.2011, ТОВ «Клас і К» на підставі договору поставки № 9 від 15.03.2011 та іншим контрагентам. Отримана ними продукція повністю оплачена.

Податковий орган посилається на те, що на перевірку не було надано товарно-транспортних накладних на поставку печива вівсяного «Десняночка» в кількості 15000 кг.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Трансбуд - 2» було укладено договір на виготовлення продовольчої продукції № 2/09 від 02.09.2011, за умовами якого позивачем виготовлено печиво вівсяне «Десняночка» в кількості 15000кг. Вказана партія печива після виготовлення передана ТОВ «Трансбуд -2» за накладною №PH - 000254 від 20.10.2011. Послуги з виробництва печива підтверджено актом передачі - приймання робіт (наданих послуг) № ОУ - 0000012 від 20.10.2011р. Також, між позивачем та ТОВ «Трансбуд - 2» було укладено договір відповідального зберігання № 09/1 від 09.09.2011, за умовами якого останнє передало позивачу печиво вівсяне в кількості 15000 кг на тимчасове зберігання, що підтверджено видатковою накладною № PH - 005241 від 20.10.2011. Зі зберігання партія печива була повернута зберігачем - ТОВ «КФ «ДЕСНА» відповідно до видаткової накладної № 000271 від 24.10.2011 та на підставі листа ТОВ «Трансбуд - 2» вих. № 119 від 22.10.2011 з вимогою на повернення товару.

Вказана партія печива в кількості 15000кг була реалізована ТОВ «ВКФ «КОЛОСС», яке, відповідно до умов договору поставки товару № 1/09 від 10.09.2011, здійснило його поставку ТОВ «КФ «ДЕСНА», що підтверджується видатковою накладною № 184 від 24.10.2011.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що транспортування зазначеного товару не було здійснено ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» на ТОВ «КФ «ДЕСНА», оскільки зазначений товар був виготовлений на ТОВ «КФ «ДЕСНА» та знаходився там з моменту виготовлення.

Слід зазначити, що на момент проведення перевірки ТОВ «ВКФ Колосс» було зареєстровано в якості юридичної особи та платника податку на додану вартість, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ВКФ Колосс» (а.с. 90 т. І), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 91 т.1) та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.04.2012 року (а.с. 89 т. І).

Крім того, чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а відтак - протиправність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 13.02.2012.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль