Ухвала суду № 33578966, 16.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Київ К/800/1797/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012

у справі № 2а-3356/12/1370

за позовом Публічного акціонерного товариства "Іскра"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0000240802/162 та №0000250802/161.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, складено акт № 311/23-2/00214244 від 22.03.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 8.1.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого, зокрема, занижено податок на прибуток в сумі 30406,51 грн.; п. п. 3.1.1., 6.2.4., 1.7., 7.2.1., 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5., 7.5.1., 7.7.1., 7.7.2. Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 473668,81грн.

Наведені порушення, на думку відповідача, полягають в тому, що об'єкти під інвентаризаційними №№ 0011026405 - корпус по вул.Крушельницької, 11 у с.Коростів, Сколівського району, Львівської області; 0011026400 - спальний корпус №12 у м. Моршині, вул. Джерельна,9а; 0011026401 - спальний корпус №6 у м. Моршині, вул. Джерельна,7а; 0011000300 - база відпочинку по вул. Франка,17а у с. Розлуч, Турківського району, Львівської області; 001126366 - магазин-комплекс "Зубр" у м. Львові, вул. Вернадського, 22, - не використовуються у господарській діяльності позивача, що є підставою для віднесення їх до невиробничих фондів, а відтак, позивачем безпідставно нараховано на них амортизацію; відсутності первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарської операції по ввезенню товарів на митну територію України та по виконанню договору поставки №120210/1 із ТзОВ "Віндекс-Т".

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 02.04.2012 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000240802/162 з податку на додану вартість на суму 497366,95 грн., з яких 473668,81 грн. - основний платіж, 23698,14 грн. - штрафні (фінансові) санкції; та №0000250802/161 з податку на прибуток на суму 38008,14 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону, не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Факт здійснення позивачем господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема це: акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, міжнародні автомобільні накладні.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Віндекс-Т" було укладено договір поставки №1202/1 від 12.02.2010, на підтвердження виконання умов якого в матеріалах справи наявні: видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що об'єкти під інвентаризаційними №№ 0011026405 - корпус по вул. Крушельницької,11 у с. Коростів, Сколівського району, Львівської області; 0011026400 - спальний корпус № 12 у м. Моршині, вул. Джерельна, 9а; 0011026401 - спальний корпус №6 у м. Моршині, вул. Джерельна, 7а; 0011000300 - база відпочинку по вул. Франка, 17а, у с. Розлуч, Турківського району, Львівської області; 001126366 - магазин-комплекс "Зубр" у м. Львові, вул. Вернадського, 22, - використовуються для отримання доходу, оскільки згідно із п. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Сам факт отримання доходу не впливає на направленість діяльності на отримання доходу. Відповідно, позивачем було правомірно нараховано амортизаційні відрахування, а в матеріалах справи відсутні належні докази порушення позивачем п. 8.1.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до постанов Апеляційного суду Львівської області від 30.07.2012 провадження №33/1390/415/12 та від 02.08.2012 провадження №33/1390/414/12 встановлено, що в діях керівника та головного бухгалтера ПАТ "Іскра" відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме, порушення ведення податкового обліку.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем обґрунтовано та у відповідності до норм чинного законодавства сформовані валові витрати та сума податкового кредиту за перевіряємий період, у зв'язку з чим є протиправним визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль