ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року Справа № 5019/1098/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент"на рішення та постанову господарського суду Рівненської області від 21 лютого 2013 року Рівненського апеляційного господарського суду від 05 червня 2013 рокуу справі№ 5019/1098/11господарського судуРівненської області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" доЗакритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент"про визнання недійсними рішення загальних зборів за участю представників: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Мікосянчик І.Ю., не з'явилися, Губар В.Є.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернулося до господарського суду із позовом до ЗАТ "Рівненський ливарний завод" про визнання недійсним оформленого протоколом №1-11 від 14.02.2011 рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод".
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.02.2013 (суддя Романюк Р.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 (судді: Олексюк Г.Є. - головуючий, Мельник О.В., Сініцина Л.М.), позов задоволено.
Судові рішення мотивовано, зокрема, відсутністю кворуму та порушенням процедури скликання загальних зборів.
ТОВ "Компанія Конкурент" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі, у зв'язку з порушенням судами, зокрема, ст.ст.34, 35 ГПК України, прийняти нове рішення про відмову у позові.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.08.2013 у справі № 5019/1098/11 касаційну скаргу прийнято до провадження.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 16.09.2013 у зв'язку з виходом судді Кочерової Н.О. з відпустки для розгляду справи №5019/1098/11 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. (доповідач).
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.02.2011 відбулися позачергові загальні збори акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", рішення яких оформлено протоколом №1-11.
Касаційна інстанція погоджується з висновками господарських судів про наявність підстав для визнання рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 14.02.2011, недійсним, з огляду на наступне.
За пунктами 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", зокрема, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, зокрема, з протоколу реєстраційної (мандатної) комісії від 14.02.2011, що на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" 14.02.2011 зареєстровано 1 фізичну особу, 13 юридичних осіб, загальна кількість акцій (голосів) у акціонерів та їх представників, зареєстрованих для участі у зборах 15290597 голосів, що складає 78,477 % від загальної кількості.
Пунктом 8.2.3 статуту ЗАТ "РЛЗ" (в редакції від 20.03.2001) встановлено, що загальні збори вважаються правомочними, якщо на них беруть участь акціонери, які володіють у сукупності більш як 60% голосів, що кореспондується зі ст.41 Закону
України "Про господарські товариства" (чинної на момент проведення спірних зборів).
Проте, врахувавши судові рішення у справах №14/165, № 20/7 та №5019/326/11 в якості доказів в їх сукупності, як того вимагає ст.43 ГПК України, господарські суди дійшли висновку, що частка позивача ВАТ "РЗТА" у статутному фонді ЗАТ "РЛЗ" складає 88%. Оскільки відомостей про реєстрацію на оспорених зборах представника позивача протокол реєстраційної (мандатної) комісії від 14.02.2011 не містить, попередні судові інстанції дійшли висновку про відсутність кворуму на оскаржених загальних зборах.
Крім того, судами з'ясовано, що загальні збори акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" скликано ТОВ "Компанія Конкурент" як акціонером, який володіє більш ніж 10 відсотками акцій емітента, у зв'язку з невиконанням виконавчим органом товариства вимоги про проведення загальних зборів. Проте, господарськими судами також встановлено, що ТОВ "Компанія "Конкурент", скерувавши на адресу ЗАТ "РЛЗ" вимогу про скликання загальних зборів ЗАТ "РЛЗ", не пересвідчилося, чи отримана та доведена до відома дирекції ЗАТ "РЛЗ", як органу, уповноваженого ухвалювати рішення про скликання позачергових зборів, ця вимога. Господарські суди дійшли висновку, що відповідь генерального директора ЗАТ "РЛЗ" Марчука В.П. про відмову у задоволенні вимоги ТОВ "Компанія "Конкурент" у скликанні загальних зборів акціонерів підписана неуповноваженою особою, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що Марчук В.П. був та є генеральним директором ЗАТ "РЛЗ". При цьому, за встановленими судами обставинами, рішення дирекції щодо розгляду вимоги про скликання позачергових загальних зборів, як того вимагає п.3.1 Регламенту загальних зборів акціонерів ЗАТ "РЛЗ", у матеріалах справи відсутнє.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що адреса місця проведення загальних зборів акціонерів 14.02.2011, вказана в протоколі №1-11, не співпадає з адресою, вказаною в тексті публікації про проведення загальних зборів, що фактично є зміною місця проведення загальних зборів акціонерів, про що останніх, зокрема, і позивача, не повідомлено.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, встановлених ст.1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України, з огляду на встановлені судами обставини, вважає обґрунтованими висновки судових рішень про порушення ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та третьою особою ТОВ "Компанія "Конкурент" вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.
Щодо доводів скаржника про неправомірність врахування попередніми судовими інстанціями судових рішень у справах №14/165, №20/7, №5019/326/11, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
За ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що згадані вище судові рішення набрали законної сили, правомірно врахували їх як докази, які підтверджують належність права власності позивача на акції, а не як преюдиціальність.
З огляду на викладене судами попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення оскаржених судових рішень без змін.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в резолютивній частині постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 допущено помилку в даті рішення місцевого господарського суду, яка підлягає виправленню в порядку ст.89 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ "Компанія Конкурент" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 5019/1098/11 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко
Судове рішення № 33578594, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 17.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1098/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: