Ухвала суду № 33578315, 10.07.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4917/13-ц

УХВАЛА

іменем України

21 травня 2013 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Тішко Д.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, -

встановив:

У травні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №1952 від 23.10.2012 р. щодо звернення стягнення на квартиру НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, до вирішення питання судом про визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши письмові докази долучені до неї, вбачаю наступне.

Квартира НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить в рівних частинах на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2

23.10.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис №1952 про звернення стягнення на вищевказану квартиру. На підставі цього напису 12.11.2012 року Центральним відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №35138584 та №35138684.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва, від 12.12.2012 року державному виконавцю було дозволено примусово проникнути до житла боржників. Проте, заявники зазначають, що вони не були належним чином сповіщені про час та дату судового засідання, за такого вважають, що зазначена ухвала суду не набрала законної сили, оскільки останні 17.05.2013 року звернулися до апеляційного суду Миколаївської області з апеляційною скаргою.

Крім того, посилались на те, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа №1423/19796/2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у разі задоволення зазначеного позову, виконавчий запис нотаріуса №1952 від 23.10.2012 року буде таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, заявники просять зупинити стягнення квартири на підставі виконавчого напису нотаріуса №1952 від 23.10.2012 року.

Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження по цій заяві, дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають самостійному розгляду в порядку позовного провадження або розділу VІІ ЦПК України, оскільки можуть бути лише заходом забезпечення позову, що передбачений п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України. Відповідно, заявники мають право саме в процесі розгляду цивільної справи № 1423/19796/2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, звернутися із відповідною заявою про забезпечення позову.

За такого, суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 2 ст.122 ЦПК України відмовити у відкритті провадження по заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

Керуючись ст.ст. 122, 208-210, 383-387 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У відкритті провадження по скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Д.А. Тішко