Ухвала суду № 33577767, 17.09.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2883/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

17.09.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів - Пищиди М.М., Суровицької Л.В.,

при секретареві - Крисановій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банка "Приватбанк" на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2, -

Встановила:

29 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство комерційного банка «Приватбанк» (далі по тексту ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно, а саме автомобіль DAEWOO, модель Lanos D4LM500, рік випуску 2004, тип ТЗ легковий седан -В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом продажу вказаного автомобіля, вилучити у відповідача предмет застави, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт). При цьому позивач послався на те, що 07.09.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №КGMDAE00000019, згідно якого відповідачеві надано кредит в сумі 5650,87 дол. США з процентною ставкою 10.08 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту 06.09.2012 року. Однак відповідач не виконував зобов'язання, передбачені договором, і тому станом на 02.10.2012 року має заборгованість у сумі 9302,06 дол. США, що відповідно до курсу НБУ становить 74323,46 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк та відповідач уклали договір застави рухомого майна, а саме вищезазначеного автомобіля. У зв'язку з невиконанням умов договору просить звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Lanos, вилучити у відповідача предмет застави, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), стягнути судовий збір у розмірі 743 грн. 23 коп.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2012 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGMDAЕ00000019 від 07.09.2007 року у сумі 9302 доларів 06 центів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ № від 02.10.20012 року складає 74 323 грн. 46 коп., звернути стягнення на предмет застави: DAEWOO Lanos D4LM500, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, (ІПН НОМЕР_2) шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк"(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Н.Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі знаттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також надання ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" ставить питання про зміну заочного рішення в частині передачі в заклад заставного майна, а саме вилучення у відповідача предмету застави, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. В іншій частині започне ріення суду не оскаржувалось.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору від 07.09.2007 року №KGMDAЕ00000019 ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5650 доларів 87 центів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.09.2012 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 07.09.2007 року уклали договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO Lanos D4LM500, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, (ІПН НОМЕР_2).

Згідно з п.п.23, 24 договору застави звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця (а.с.13).

Банком було виконано в повному обсязі свої зобов'язання перед відповідачем, у той час як відповідачем зобов'язання належним чином не виконувалось, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.6 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.19, ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до статей 572, 589, 590 ЦК України, статей 19, 20 Закону України "Про заставу", статті 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або у позасудовому порядку згідно із цім Законом.

Статтею 25, 26 цього ж Закону регламентовано порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та способи його реалізації. Зокрема, однім із таких способів є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на публічних торгах.

Пунктами 23, 24 укладеного сторонами договору застави передбачена можливість звернення стягнення шляхом продажу заставленого майна особі покупця з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави.

При цьому договір застави, укладений між сторонами 07.09.2007 року, не містить положень щодо реалізації права заставодержателя на задоволення його вимог як кредитора шляхом передачі предмету застави в заклад.

Пунктом 24 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором банку здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку, зокрема шляхом продажу банком предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, у тому числі з правом укладення банком договору купівлі-продажу предмету застави від імені позичальника.

Таким чином, попередня передача предмету застави договором не передбачена, що не позбавляє можливості та не утруднює реалізацію позивачем свого права на задоволення вимог як кредитора шляхом продажу предмету застави через укладення позивачем від імені відповідача договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає відхиленню. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: