Рішення № 33575896, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13341/13 12.09.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-А»

До відповідача Київської міської клінічної лікарні № 1

Про стягнення 107946,22 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Дехтярьов С.В. - за дов.

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Вік-А» до Київської міської клінічної лікарні № 1 про стягнення за договором № 16/4 від 16.04.2012 р. 107946,22 грн., а саме: 99960,02 грн. боргу, 6491,20 грн. пені, 1295,08 грн. процентів річних, 199,92 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 15.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13341/13, розгляд останньої призначено на 05.09.2013 р..

Ухвалою суду від 05.09.2013 р. розгляд справи відкладено до 12.09.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника на лікарняному.

Судом клопотання відповідача відхилено, оскільки відповідач є юридичною особою, яка не позбавлена можливості направити в судове засідання іншого представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16.04.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вік-А» (постачальником) та Київською міською клінічною лікарнею № 1 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 16/4 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах, викладених в Договорі, продукти агрохімічні (засоби дезінфікуючі (код 24.20.1) (далі - товар), в кількості та за цінами, що зазначені в специфікації, яка додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата вартості товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дня поставки товару за кінцевим місцем призначення.

У випадку затримки оплати поставленого товару покупцем як бюджетної установи (тимчасова відсутність коштів на розрахунковому рахунку) покупець зобов'язується провести оплату поставленого постачальником товару протягом 3 днів з дня надходження коштів на рахунок (п. 3.2 Договору).

Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446).

Позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 100000,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною № РН-001623 від 18.04.2012 р. на суму 37650,00 грн., товар за якою отримано уповноваженою відповідачем особою на підставі довіреності № 000166 від 18.04.2012 р.;

- видатковою накладною № РН-003158 від 05.07.2012 р. на суму 38400,00 грн., на якій міститься відтиски печатки позивача та штампу відповідача та підпис його уповноваженої особи;

- видатковою накладною № РН-004010 від 21.08.2012 р. на суму 23950,00 грн., на якій містяться відтиски печатки позивача та відповідача, а також підписи їх уповноважених осіб.

Оскільки в подальшому позивачем була корегована вартість дезінфікуючого засобу «Манорм» (500 мл), вартість поставленого товару становить 99960,02 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 99960,02 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 99960,02 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за не своєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому даний шестимісячний строк визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання за кожною накладною.

З огляду на викладене нарахування пені є припиненим: за накладною РН-001623 від 18.04.2012 р. - з 21.11.2012 р., за накладною № РН-003158 від 05.07.2012 р. - з 08.02.2013 р.; за накладною № РН-004010 від 21.08.2012 р. - з 27.03.2013 р..

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення3840001.01.2013 - 07.02.2013387.5000 %0.041 %*599.672395001.01.2013 - 26.03.2013857.5000 %0.041 %*836.61 Всього:1436,28За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 1436,28 грн. пені. У стягненні 5054,92 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 199,92 грн. інфляційної складової боргу (100159,94 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції) та 1295,08 грн. трьох процентів річних за період з 01.01.2013 до 07.06.2013 р..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 100159,94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1436,28 грн. пені, 1295,08 грн. трьох процентів річних, а загалом 102891,30 грн.. У стягненні 5054,92 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 1 (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, код 01981738) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-А» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кімната 621, код 31305135) 100159,94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1436,28 грн. пені, 1295,08 грн. трьох процентів річних, 2057,83 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 19.09.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун