Рішення № 33575779, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13749/13 12.09.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»

До відповідача публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

Про стягнення 97115,77 грн. штрафних санкцій

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Штифурко Ю.І. - за дов.

від відповідача Скопич Ю.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» до дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» про стягнення 97115,77 грн. за договором поставки № УГВ 6687/11-12 від 30.11.2012 р., з яких: 9777,79 грн. пені, 6970,61 грн. інфляційних втрат, 80367,37 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 19.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13749/13, розгляд останньої призначено на 05.09.2013 р..

Ухвалою суду від 05.09.2013 р. замінено дочірню компанію «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» на публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в порядку ст. 25 ГПК України.

Відповідач у поданому суду відзиві проти задоволення позову заперечив з наступних підстав. За твердженням відповідача, позивачем не вірно розраховано розмір штрафних санкцій, оскільки їх потрібно розраховувати з дати фактичного отримання товару відповідачем. Крім того, відповідач послався на те, що не міг належним чином виконати зобов'язання, внаслідок неналежного виконання зобов'язань його контрагентами, у зв'язку з чим просить зменшити розмір пені до 1 грн..

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (постачальником) та дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» (покупцем) укладено договір поставки № УГВ6687/11-12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною (далі - специфікація), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 2 додатку до Договору поставка товару має відбутися на умовах DDP (Інкотермс-2000).

Згідно з п. 4 додатків до Договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (п. 5.3 Договору). Таким чином, доводи відповідача щодо неправомірного визначення позивачем строку поставки є необґрунтованими.

У період з 30.11.2012 р. по 28.02.2013 р. позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 11124863,18 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними та залізничними накладними, наданими в матеріали справи.

Станом на 15.04.2013 р. відповідач товар не оплатив.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.11 Договору за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, за період з 31.12.2012 р. до 15.04.2013 р. з відповідача підлягає стягненню 9777,79 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 6970,61 грн. інфляційної складової боргу та 80367,37 грн. трьох процентів річних за період з 31.12.2012 р. до 15.04.2013 р..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі. Неналежний стан виконання зобов'язань контрагентами відповідача не є підставою для зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1 літ. «А», код 33668606) 9777,79 грн. пені, 6970,61 грн. інфляційної складової боргу, 80367,37 грн. трьох процентів річних, 1942,32 грн. судового збору.

Рішення підписано 19.09.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун