Ухвала суду № 33575336, 06.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р.Справа № 820/764/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача - Голяк С.М.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 820/764/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про накладення арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив накласти арешт на кошти на розрахункових рахунках, що належать СПД ФО ОСОБА_3, що відкриті у Ф «СЛОБОЖАНСЬКЕРУ»АТ«Б»ФІН ТА КР»Харків МФО 350697, номер рахунку НОМЕР_16; дата відкриття 08.04.05 р.; валюта: українська гривня; в банку ПАТ «ВіЕйБі Банк» МФО 380537; номер рахунку НОМЕР_17; дата відкриття: 07.05.09 р.; валюта: українська гривня.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.13 р. по справі № 820/764/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.13 р. по справі № 820/764/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити відповідачу в задоволенні його апеляційних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради від 26.07.12 р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с. 4), та перебуває як платник податків на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

З залучених до матеріалів справи документів, в т.ч. копії облікової картки платника податків, з'ясовано, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 160803,01 грн., що підтверджується деклараціями № 9014075607 від 20.01.12 р. на суму 983,0 грн., № 9079641087 від 17.02.12 р. на суму 546,0 грн., № 9012518423 від 19.03.12 р. на суму 1448,0 грн., № 9020879942 від 20.04.12 р. на суму 1651,0 грн., № 9026510358 від 15.05.12 р. на суму 31,0 грн., № 9027476324 від 18.05.12 р., № 9034732717 від 19.06.12 р. на суму 1355,0 грн., № 9042311153 від 20.07.12 р. на суму 1004,0 грн., № 9049808037 від 01.09.11 р. на суму 941,0 грн. та штрафні санкції на суму 28,0 грн., № 9049986171 від 17.08.12 р. на суму 1705,0 грн., № 9057365978 від 20.09.12 р. на суму 2182,0 грн., № 9064654467 від 19.10.12 р. на суму 2566,0 грн., № 90071837718 від 15.11.12 р. на суму 1897,0 грн., № 9079641087 від 18.12.12 р. на суму 1273,0 грн., податковими повідомленнями-рішеннями № 0000041740 від 23.03.12 р. на суму 1750,0 грн. та 3500,0 грн., № 0003611740 від 15.06.12 р. на суму 88953,4 грн. та 44476,7 грн.; донарахуванням штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0009671740 від 29.11.12 р. на суму 7848,37 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст п. 16.1.3, п. 16.1.4 ст. 16, п. 56.11 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України, вказав на те, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ), а надана до матеріалів справи ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.13 р. про оскарження відповідачем вказаних у позові податкових повідомлень-рішень не є доказом повного погашення податкового боргу, був зроблений висновок про наявність у відповідача боргу в сумі, вказаній у позові.

Також суд першої інстанції навів зміст п. 87.9 ст. 87 ПКУ, де вказано, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З посиланням на наведену норму, суд першої інстанції не визнав доказом повного погашення податкового боргу копії платіжних доручень, оскільки з облікової картки платника податків станом на 04.03.13 р. вбачається заборгованості на загальну суму 156583,34 грн., яка складається з недоїмки у розмірі 150518,19 грн. та пені у розмірі 6045,15 грн. Наведені вище обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених п. 16.1.4 ст. 16, ст. 36 ПК України.

В постанові суду першої інстанції також зазначено, що відповідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, який передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, позивачем на адресу відповідача були направлені перша № 1/7402 від 24.09.10 р. та друга № 2/8332 від 25.10.10 р. податкові вимоги, які отримано відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 30).

Як зазначено в судовому рішенні, зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є накладення арешту на кошти боржника, які рахуються на розрахункових рахунках, що йому належать, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що в п. 20.1.17 ст. 20 ПК України встановлено, що органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Таким чином право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення та /або балансова вартість такого майна менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна, яке може бути джерелом погашення боргу, підтверджується обліковою карткою платника податків, листом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 169/4 від 05.05.11 р. (а.с.5) про відсутність об'єктів нерухомого майна, листом Міської інспекції Держтехнагляду Департаменту транспорту і зв'язку ВК Харківської міської ради № 193 від 03.04.11 р. (а.с. 6) про відсутність техніки, листом ВДАІ з обслуговування Московського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області № 52/1/М-837 від 11.07.11 р. (а.с. 7) про відсутність транспортних засобів, але ним відкриті рахунки у банківських установах (а.с.29).

Судом першої інстанції не прийняті в якості доказів відсутності підстав для задоволення позовних вимог посилання відповідача на те, що позивачем не дотримані вимоги ст. 94 ПК України, оскільки вказана норма визначає підстави саме для арешту майна платника податків, тому підстави для застосування адміністративного арешту платника податків згідно ст. 94 ПК України та підстави для застосування арешту коштів в порядку п. 20.1.17 ст. 20 ПК України не є тотожними, а є різними процедурами реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції. В п. 94.4 ст. 94 ПК України лише деталізовано, що арешт може бути накладений органом ДПС на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Також в п. 94.6 наведеної норми встановлено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу ДПС до суду.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про накладання арешту на кошти боржника на рахунках в банку, але вважає необхідним зазначити, що відповідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пунктах 54.3.1 - 54.3.6 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом п .56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Так саме, відповідно п. 56.18 цієї статті при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вказано в позові, податковий борг у відповідача виник, зокрема, на підставі несплати у встановлені строки податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000041740 від 23.03.12 р. на суму 1750,0 грн. та 3500,0 грн., № 0003611740 від 15.06.12 р. на суму 88953,4 грн. та 44476,7 грн. та № 0009671740 від 29.11.12 р. на суму 7848,37 грн. Вказані зобов'язання позивач вважає узгодженими, оскільки податкові повідомлення-рішення не були скасовані у встановленому порядку.

Проте відповідачем до матеріалів справи надана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.13 р. по справі № 820/1001/13-а, якою був задоволений позов СПД ФО ОСОБА_3 і скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000041740 від 23.03.12 р., № 0003611740 від 15.06.12 р. та № 0009671740 від 29.11.12 р. Даний позов підприємцем був поданий до суду 11.02.13 р., а тому з цієї дати визначені ними податкові зобов'язання не вважаються узгодженими і у відповідача податковий борг за ними відсутній.

Оскільки на час ухвалення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.13 р. по справі № 820/764/13-а податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку, то вони не могли формувати податковий борг в сумі 146528,47 грн. і позов в цій частині не підлягав задоволенню.

Наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що податковий борг відповідача становить 14274,54 грн.

Зважаючи на те, що законодавець право на застосування арешту на кошти боржника на рахунках в банках пов'язує з наявністю податкового боргу і не ставить у залежність від його розміру, колегія суддів дійшла до висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутність боргу взагалі, а тому постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.13 р. по справі № 820/764/13-а прийнята з урахуванням норм чинного законодавства і підстави для її скасування не виявлені.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 820/764/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 820/764/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про накладення арешту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.06.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська