Ухвала суду № 33573302, 11.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 р.Справа № 2а-8612/11/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічне підприємство "Промбезпека" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Науково-технічне підприємство "Промбезпека" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0025791510 від 09.11.11 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних обставин:

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ТОВ Науково-технічне підприємство "Промбезпека"є юридичною особою та перебуває на обліку платника податків в Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.

20.10.2011 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ Науково-технічне підприємство "Промбезпека"

За результатами перевірки складено акт №2691/15-001/36433808 від 20.10.2011 року ,згідно з яким встановлено порушення ТОВ термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.16.4 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", а саме затримки на 2 дні сплати самостійно визначеної Позивачем суми податку на прибуток.

За результатами перевірки та підставі акту перевірки №2691/15-001/36433808 від 20.10.2011 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було прийняте податкове повідомлення-рішення №0025791510 від 09.11.2011 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 2480,20 грн. за затримку на два дні суми грошового зобов'язання, у відповідності до ст.126 Податкового кодексу України.

Згідно п.126.1.ст.126 ПК України ( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати, та сплатити суму податку в порядку та строки визначені цим Кодексом.

Відповідно п.п. 38.1, 38.2 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством банком на підставі податкової поруки.

Судами 1-ої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач намагався протягом 17, 18, 19 та 20 лютого 2011р. здійснити платіж, але це йому не вдалося в зв'язку із нестабільною роботою системи "Клієнт-Банк", а податкове зобов'язання з податку на прибуток позивачем сплачено 21 лютого 2011 року, оскільки 19 та 20 лютого 2011 року були вихідними днями,із врахуванням п'ятиденного робочого тижня , встановленого директором підприємства на 2011 рік.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , щодо наявності підстав для задоволення позову, так як останнім днем сплати податку був вихідний день 20 лютого 2011 року , а - оплата була здійснена наступного робочого дня та вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановлені постанови правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином, апеляційний суд доходить до висновку, що немає підстави для скасування постанови суду та прийняття нового судового рішення, необхідно залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції - без змін.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210,211,212, ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення , а на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 р. - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі , та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя

Судді: