Постанова № 33573169, 17.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року справа №812/5973/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року у справі № 812/5973/13-а (суддя Агевич К. В.) за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

5 липня 2013 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. спр. 2-3) до приватного акціонерного товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» про стягнення на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, у сумі 1551268 грн. 52 коп. та пені у сумі 25130 грн. 25 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач у 2012 році не виконав норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, завдяки чому були накладені адміністративно-господарські санкції та нарахована пеня за несплату цих санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року (арк. спр. 99-101) адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволений повністю. Стягнуто з ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» в доход Державного бюджету України в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 1551268 грн. 52 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25130,25 грн.

Суд першої інстанції при прийнятті судового рішення виходив з того, що відповідачем не вжито усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, не створені робочі місця для інвалідів.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 108-112) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, й прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач обґрунтував скаргу тим, що протягом 2012 року до центру зайнятості подавалися звіти, що підтверджено центром зайнятості; давалися оголошення в газету; жодному з інвалідів, які зверталися за працевлаштуванням відповідач не відмовляв; працевлаштовані на підприємстві 60 інвалідів. Відповідач посилається, як в апеляційній скарзі, так і в доповненнях до неї (арк. спр. 116-117, 134-135), що за 2009, 2010, 2011 роки за наявності такої ж доказової бази, як у даній справі, суди відмовляли в задоволенні позову фонду інвалідів до відповідача про стягнення санкцій та пені.

Позивач надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу (арк. спр. 140), в яких просив залишити без змін постанову суду першої інстанції та здійснити судовий розгляд за відсутності представника. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - ПКМУ № 70) були затверджені Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок подання звітів); Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок сплати санкцій та пені). Згідно пункту 2 Порядку подання звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

30 січня 2013 року відповідачем поданий до Фонду звіт за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (арк. спр. 7), за яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 8243 осіб, кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 299, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону № 875 - 330. Кількість, нестворених відповідачем, за розрахунком Фонду, робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи з даних звіту - 31, тому обрахована позивачем сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів склала 1551268 грн. 52 коп., а пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25130,25 грн. (арк. спр. 6).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції застосовуються за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідачем подавалися звіти за формою № 3-ПН до Сєвєродонецького міського центру зайнятості про наявність вакансій, в тому числі вільних робочих місць для інвалідів (арк. спр. 14-31, 53-64) станом на 26 січня 2012 року, 28 лютого 2012 року, 19, 28 березня 2012 року, 4 травня 2012 року, 31 травня 2012 року, 1, 20, 25, 26 червня 2012 року, 27, 28 липня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 18, 27 вересня 2012 року, 26, 30 жовтня 2012 року, 28 листопада 2012 року. Отримання цих звітів центром зайнятості підтверджено підписами відповідальних осіб та листом № 13/04-1342 від 15 травня 2013 року (арк. спр. 13). Зі звітів вбачається, що відповідачем створені робочі місця художника, інженера-програміста, прибиральника, діловода, кур'єра та інші, які придатні для зайняття інвалідами.

Суд першої інстанції при задоволенні позову виходив з того, що в звітах за формою № 3-ПН, поданих до центру зайнятості, не заповнена графа 15, що, на думку суду, свідчить про не створення робочих місць з покращеними умовами праці спеціально для працевлаштування інвалідів. Проте, з цією правовою позицією не можна погодитися, оскільки не заповнення певних граф звіту, який надається до центру зайнятості, за відсутності випадків відмови відповідачем в працевлаштуванні інвалідів направлених на протязі 2012 року центром зайнятості, не є тотожним складу порушення, за яке застосовуються Фондом інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеня.

Судом першої інстанції долучена до справи постанова Верховного Суду України від 28 травня 2013 року (арк. спр. 32-34), в якій була підтримана позиція Вищого адміністративного суду України про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені з огляду на не заповнення підприємством графи 15 звіту форми № 3-ПН до центру зайнятості. Проте, зазначені правові позиції Верховного Суду України не можуть бути враховані при розгляді даної справи, оскільки постанова касаційної інстанції містить аналіз приписів законодавства, яке діяло в період з 1 січня по 31 грудня 2007 року. В даній справі спірні правовідносини склалися у 2012 році, а за цей час до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вносилися зміни, які впливають на оцінку правовідносин. За частиною 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В запереченнях на позов (арк. спр. 48-52) відповідач вказав, що загалом у 2012 році працюють 299 інвалідів, всі інваліди, що направлялися центром зайнятості та погоджувалися на запропоновані умови праці були працевлаштовані.

Крім того, відповідачем в якості доказів прийняття заходів щодо запропонування для працевлаштування створених робочих місць інвалідам надані оголошення в газету, в Інтернет-видання, які публікувалися у лютому, квітні, травні, червні, липні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року (арк. спр. 65-75, 78-79), листи-звернення до Фонду інвалідів про сприяння в направленні для працевлаштування інвалідів від 13 лютого 2012 року, 10 липня 2012 року (арк. спр. 76-77).

За пунктом 2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. № 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за № 552/13819, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання. Пеня нараховується згідно частини 2 статті 20 Закону № 875 за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, але у випадку розрахунку санкцій саме Фондом соціального захисту інвалідів, вони повинні бути пред'явлені в досудовому порядку суб'єкту господарювання до сплати з встановленням термінів. При цьому, згідно пункту 3.4 наведеного Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Згідно з пунктом 2.3 Порядку, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, яке сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом № 875 та ПКМУ № 70.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Тобто, для застосування адміністративно-господарських санкцій суб'єкт владних повноважень повинен встановити склад порушення, встановити ступінь вини суб'єкта господарювання та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та виною. Реалізація цих повноважень Фондом можлива під час проведення перевірки відповідно до вимог ПКМУ № 70.

В даній справі відсутній акт перевірки та відсутні докази врахування позивачем фактів створення відповідачем робочих місць придатних для працевлаштування інвалідів, звітування до центру зайнятості та відсутності осіб-інвалідів, які б виявили бажання працювати у відповідача або осіб, які направлялися на підприємство, а їх з вини відповідача не було працевлаштовано.

Як вбачається з визначення адміністративно-господарської санкції, то вона є альтернативою зобов'язанню суб'єкта господарювання створити місце для інваліда, тому при фактичному створенні місця для інваліда, підстави для застосування заходів відповідальності відсутні.

За частиною 1 статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, тому у разі відсутності фактів звернення інвалідів та необґрунтованої відмови підприємством в їх працевлаштуванні така складова відповідальності, як вина суб'єкта господарювання відсутня. Позивачем до справи не надані документальні докази того, що мали місце випадки відмови відповідачем в працевлаштуванні інвалідів на вакантні посади за направленням центрів зайнятості. Більш того, Сєвєродонецький міський центр зайнятості в листі № 13/04-1342 від 15 травня 2013 року зазначив, що відповідач не відмовляв у працевлаштуванні інвалідів за направленням центру зайнятості.

З огляду на викладене в даній постанові, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу відповідача, скасовує постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову Фонду та стягненням судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 24057 від 16 серпня 2013 року при поданні апеляційної скарги, на суму 1147 грн.

Керуючись статтями 197, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» про стягнення на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, у сумі 1551268 грн. 52 коп. та пені у сумі 25130 грн. 25 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 24057 від 16 серпня 2013 року при поданні апеляційної скарги, на суму 1147 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва