Ухвала суду № 33572968, 17.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дворников М.С.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року справа №805/9526/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі № 805/9526/13-а (суддя Дворников М. С.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання незаконними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

2 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 3-4) до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (далі - УПФУ) про: 1) визнання незаконними дій УПФУ про накладення штрафу та відмови в виданні довідки; 2) скасування рішення УПФУ про накладення штрафу у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання звіту за 2011 рік; 3) зобов'язання УПФУ видати довідку для зняття з реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у державного реєстратора.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не займався підприємницькою діяльністю, з метою зняття якої звернувся до УПФУ, рішенням якого накладений штраф 170 грн. за неподання звітності та відмовлено в виданні довідки для припинення підприємницької діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року (арк. спр. 31-32) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

При відмові в позові суд першої інстанції виходив з того, що дії УПФУ з застосування штрафу є правомірними, оскільки звіт повинен надаватися в незалежності від результатів підприємницької діяльності, та з огляду на несплату штрафу УПФУ позбавлений можливості надати позивачу довідку для припинення його підприємницької діяльності.

Позивач не погодився з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу (арк. спр. 36-38), в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а справу повернути до суду першої інстанції для нового розгляду.

Відповідач про дату, місце та час судового розгляду повідомлений, представників до суду не направив.

Позивач надав через канцелярію суду заяву (арк. спр. 68) про відкликання позовної заяви про скасування рішення УПФУ про застосування штрафу в розмірі 170 грн. та зобов'язання видати довідку про зняття з обліку в УПФУ, у зв'язку з тим, що основною проблемою спору є не штраф, а наявність не пред'явленого позивачу боргу 3717 грн. 37 коп., який є спірним, тому позов було подано без врахування цих особливостей передчасно. У зв'язку з відкликанням позову позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту без дослідження фактичних обставин справи та без витребування документів у відповідача, та залишити позов без розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та розглянувши заяву позивача про відкликання позову, встановила наступне.

З 1 січня 2011 року набув законної сили Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464) (в редакції станом на час виникнення спірних відносин в квітні 2013 року). Відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

За абзацом 1 частини 1 статті 5 Закону № 2464 облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

ОСОБА_2 в позові зазначив, що в 2009 році отримав статус фізичної особи - підприємця, став на облік в податковому органі та в УПФУ. У 2009, 2010 роках позивач займався підприємницькою діяльністю. З 6 грудня 2010 року позивач вказує, що був прийнятий на постійне місце роботи у товариство з обмеженою відповідальністю «Альтей» на посаду механіка по виписку автотранспорту, що підтверджує трудовою книжкою (арк. спр. 9-11), та не здійснював самостійну підприємницьку діяльність. Позивач посилається на попередження УПФУ про припинення підприємницької діяльності.

5 квітня 2013 року ОСОБА_2 подав до УПФУ заяву (арк. спр. 6), в якій просив надати відомості про застраховану особу за номером облікової карти НОМЕР_1 за період з моменту реєстрації у 2009 році по 2013 рік.

Як свідчить форма ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за номером облікової карти НОМЕР_1 (арк. спр. 8), з червня 2009 року по грудень 2010 року ОСОБА_2 вносив до Пенсійного фонду України страхові внески як фізична особа - підприємець. За 2011, 2012, 2013 рік позивачем єдиний внесок від підприємницької діяльності не сплачувався. Страхові внески сплачувалися з грудня 2010 року з заробітної плати, яку позивач отримував в ТОВ «Альтей».

Як свідчить довідка Красноармійської ОДПІ від 5 березня 2013 року (арк. спр. 12) до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців запис про прийняте ОСОБА_2 рішення про припинення підприємницької діяльності внесене 29 грудня 2011 року за № 22430050001000822.

Згідно з абзацом 7 частини 1 статті 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а платників єдиного внеску, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

24 квітня 2013 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про надання довідки для державного реєстратора у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності (арк. спр. 13).

Листом № 9917/04/23 від 24 травня 2013 року (арк. спр. 7) УПФУ повідомило позивача про те, що станом на 1 травня 2013 року він має заборгованість перед УПФУ: штраф в сумі 170 грн. за несвоєчасне подання звіту за 2011 рік, єдиний внесок за 2011 рік в сумі 3717 грн. 37 коп., тому довідка для зняття з обліку може бути видана лише після погашення боргу.

Суд першої інстанції встановив без витребування в УПФУ документів в підтвердження постановлення на облік позивача, застосування штрафу та нарахування боргу з єдиного внеску, встановив, що дії УПФУ є законними.

Суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду здійснив запит до УПФУ та отримав інформацію про те, що неподання позивачем звіту за 2011 рік зафіксовано довідкою від 27 січня 2012 року (арк. спр. 53), але рішення про застосування штрафу в розмірі 170 грн. УПФУ на запит апеляційної інстанції надіслано не було, відсутнє воно й в матеріалах справи, тобто суд першої інстанції оцінював документ, який не приймався.

В підтвердження наявності у позивача боргу в розмірі 3717 грн. 37 коп. УПФУ надіслало вимогу № Ф 1680-Ф від 9 серпня 2013 року з розрахунком та обліковими картками (арк. спр. 57-67). Суд першої інстанції не встановлював того факту, що УПФУ прийняло вимогу, не надавав їй оцінку, не витребував докази існування боргу та пред'явлення його позивачу, чим порушив приписи частини 4 статті 71 КАС України, за якою суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, у разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. За частиною 5 статті 71 КАС України для забезпечення повного та всебічного розгляду справи суд може збирати докази з власної ініціативи.

Стосовно заяви позивача про відкликання позову та залишення його без розгляду суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 3 статті 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За частиною 5 статті 155 суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Згідно з частиною 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Виходячи з того, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідив та не довів обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, постанова суду першої інстанції скасовується, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задовольняється частково. Клопотання позивача про відкликання позову задовольняється з залишенням позову без розгляду.

Керуючись статтями 155, 197, 203, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року задовольнити частково.

Задовольнити клопотання ОСОБА_2 від 17 вересня 2013 року про відкликання позову.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року скасувати.

Залишити без розгляду позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про: 1) визнання незаконними дій УПФУ про накладення штрафу та відмови в виданні довідки; 2) скасування рішення УПФУ про накладення штрафу у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання звіту за 2011 рік; 3) зобов'язання УПФУ видати довідку для зняття з реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у державного реєстратора.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва