Рішення № 33571038, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14848/13 16.09.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 31 300,58 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" страхового відшкодування в розмірі 31 300,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі полісу № 1330526947.11 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Тойота д/н АА0300ВІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ЗАЗТЕ486Р д/н АА9058АН, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/0523356), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 порушено провадження по справі № 910/14848/13, розгляд справи призначено на 16.09.2013.

Представник позивача в судове засідання 16.09.2013 не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2013 не з'явився, проте через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому зазначив, що страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.09.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

25.07.2011 між ЗАТ "АСК "Інго-Україна" (змінило назву на ПАТ "АСК "Інго-Україна") та Ковальковим А. А. укладено Поліс № 1330526947.11 (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Тойота д/н АА0300ВІ.

Сахарук В. В. 20.12.2011 року близько 00 голин 30 хвилин, керуючи автомобілем марки ЗАЗТЕ486Р д/н АА9058АН по проспекту Оболонському 1-б в м. Києві не вибрав у встановлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припарковані автомобілі Тойота д/н АА0300ВІ та Ауді д/н О2147КВ

Згідно з постановою Оболонського районного суду м. Києва № 3-308/2012 від 16.02.2012 Сахарука В. В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 1091 від 01.03.2012, який складений з урахуванням фізичного зносу автомобіля, матеріальний збиток, завданий власникові Тойота д/н АА0300ВІ складає 32927,06 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 61734 від 30.12.2011 на суму 31300,58 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 31300,58 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 503 від 17.01.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 31300,58 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ЗАЗТЕ486Р д/н АА9058АН, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль ЗАЗТЕ486Р д/н АА9058АН, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/0523356 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АА/0523356) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/0523356 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля ЗАЗТЕ486Р д/н АА9058АН на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 2250 від 15.08.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. На доказ отримання заяви відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 31300,58 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 31300,58 (тридцять одна тисяча триста гривень 58 коп.) та судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.)

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2013

Суддя О.А. Грєхова