Рішення № 33570972, 16.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

>

>Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа № 911/3110/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства “Кюне і Нагель”, смт. Гостомель

до Приватного акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт”, с. Гора, Бориспільський район

про стягнення 541 223,63 грн.

за участю представників сторін:

позивач – не з’явився.

ass="fs91">відповідач – не з’явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Дочірнє підприємство “Кюне і Нагель” (позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” (відповідач) про стягнення 541 223,63 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов’язань за договором транспортного експедирування вантажів № КН-154FА-19-913/2.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2013р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 16.09.2013р.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 12.08.13р., про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 13.08.2013р., в судове засідання 16.09.2013р. не з’явились, відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду спору по суті, 16.09.2013р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд,-

встановив:

29.08.2007 р. між Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель» (експедитор) та ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування вантажів № КН-154FА-19-913/2 (Договір), відповідно до умов якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання організувати транспортно-експедиційне обслуговування клієнта, а також надання клієнтові інших послуг, пов’язаних з міжнародними перевезеннями вантажів авіаційним, автомобільним транспортом за плату і за рахунок клієнта, відповідно до умов, погоджених сторонами у заявках, а відповідач в свою чергу зобов’язується сплачувати за надані послуги.

На виконання умов Договору, позивачем було організовано та здійснено перевезення вантажу в період з 01.10.2012 року по 27.12.2012 року, відповідно до умов узгоджених в заявках. Факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками підприємств Актами виконаних робіт від 31.10.2012р., 30.11.2012 року та 27.12.2012 року.

Згідно п. 3.1.5 експедитор зобов’язується надати клієнтові за фактом виконання доручення рахунок на оплату суми доручення, акт виконаних робіт, податкову накладну, товарно-транспортну накладну з відміткою про доставку товару.

Відповідно до п. 4.1. Договору, платежі та взаємні розрахунки за виконання доручень клієнта виконуються відповідно до виставленого рахунку.

За надані послуги з транспортного експедирування відповідно до заявок відповідача у період з 01.10.2012р. по 27.12.2012 року позивачем були виставлені рахунки на оплату послуг. Про факт виконання позивачем доручень відповідача свідчать авіаційні накладні (копії наявні в матеріалах справи).

Так, за словами позивача, транспортно-експедиторські послуги були надані ним в повному обсязі, якісно та в строки, які прийняті відповідачем без зауважень, однак в порушення умов договору в повному обсязі не оплачені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом(ч. 1 ст. 931 ЦК України).

Згідно з п. 4.2. рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 45-ти календарних днів з моменту надання експедитором відповідних рахунків клієнту у випадку відсутності спірних сум.

Судом було досліджено матеріали справи, подані позивачем рахунки, а також заявки та встановлено факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов’язань з надання послуг з транспортного експедирування за період з 01.10.2012р. по 27.12.2012р. згідно актів виконаних робіт на суму 1 363 315,81 грн., за які відповідач в повному обсязі не розрахувався.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на підставі статті 601 Цивільного кодексу України між сторонами у справі було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до Договору транспортного експедирування № КН-154РА -19-913/2 від 29.08.2007 року; Договору продажу вантажних перевезень № 03-089 від 01.02.2003 року; Договору про обробку вантажів на Митному складі ПрАТ «АК «Аеросвіт» № 19-990 від 07.07.2008 року.

Згідно ч. 1 статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог за вищезазначеними договорами було здійснено відповідно до Актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 15 січня 2013 року та 20 лютого 2013 року наступним чином: відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 15 січня 2013 заборгованість відповідача перед позивачем за рахунком № 1073622 від 31.10.2012 була погашена частково у розмірі 374 208,16 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 20 лютого 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем за рахунком № 1073622 від 31.10.2012 була погашена частково у розмірі 447 884,02 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 541 223,63 грн. (1 363 315,81 грн. - 374 208,16 грн. - 447 884,02 грн.).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів повної оплати заборгованості у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та в розмірі 541 223,63 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Садова, 26а, код ЄДРПОУ 24596990) – 541 223 (п’ятсот сорок одну тисячу двісті двадцять три) грн. 63 коп. заборгованості, 10 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 47 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 19.09.2013р.

Суддя О.В. Щоткін