Справа № 761/19034/13-а
Провадження №2-а/761/411/2013
П О С Т А Н О В А
іменем України
13 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзьковій О.Л.,
при секретарі Іовенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України щодо невиконання своїх обов'язків,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 15.09.2006 р. по 06.04.2009 р. він працював на посаді першого заступника голови ДПА - начальником управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області. Наказом державної податкової адміністрації України № 512-0 від 06.04.2009 р. його було звільнено з і служби у відставку за п. «а» ст. 65 постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. «Про затвердження положення про проходження служби рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Під час походження служби позивачем було подано трудову книжку роботодавцю, як основний документ про трудову діяльність та військовий квіток. Після звільнення, відповідачем не було надано позивачу належним чином оформлену трудову книжку. Після тривалих судових позовів до державної податкової адміністрації, 15.07.2010 р. Вінницьким окружним адміністративним судом було винесено рішення за позовом до Державної податкової адміністрації щодо зобов'язання Державної податкової адміністрації України видати ОСОБА_1 дублікат його трудової книжки у зв'язку з її втратою. 24.12.2012 р. видано виконавчий лист, який був терміново направлений до Державної виконавчої служби України. На даний час під різними причинами Державна виконавча служба України відділ примусового стягнення відмовляється від виконання судового рішення, яке набрало чинності. Вони мотивують це тим, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців юридичну особу - Державну податкову адміністрацію України - припинено. І це не дивлячись на те, що організації - правонаступники спочатку Державна податкова служба України, а потім і Міністерство доходів і зборів України, знаходяться по тій же адресі: м. Київ, пл. Львівська, 8. За таких обставин, відповідач проігнорував обов'язок виконання судового рішення, що є протиправним. З огляду на вищенаведене позивач просить суд визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко Максима Валерійовича, які здійснювались з порушенням Закону чи відмову від вчинення виконавчих дій - протиправними; Зобов'язати Державну виконавчу службу України відділ примусового стягнення здійснити певні дії по виконанню виконавчого листа № 2а- 2010/10/0270 від 15 липня 2010 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, тобто зобов'язати правонаступника - Міністерство доходів і зборів України видати ОСОБА_1 дублікат його трудової, згідно ст. 47 КЗпП України та п. 41 Інструкції про порядок ведення трудових книжок у зв'язку з її втратою та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100,00 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити з підстав зазначених в позові. Зазначив, що у відповідача є всі можливості відкрити виконавче провадження та знайти правонаступника Державної податкової адміністрації України для виконання судового рішення. Такої ж думки дотримується і Вінницький окружний адміністративний суд в своїй ухвалі від 06.02.2013 р.
Представник Державної виконавчої служби України в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, оскільки дії державного виконавця цілком відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», яким керуються виконавці під час здійснення виконавчих дій. Пояснив, що на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшов виконавчий лист Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року по справі № 2-а-2100/10/0270 щодо зобов'язання Державної податкової адміністрації України видати ОСОБА_1 дублікат його трудової книжки у зв'язку з її втратою. Керуючись приписами п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 20.06.2013 р. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 38520322, у зв'язку з тим, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців юридичну особу - Державну податкову адміністрацію України - припинено. Також зазначає, що відсутні і правові підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача за умови відсутності в діях державного виконавця дій, які не відповідають вимогам Закону. На підтвердження своєї позиції надав належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено і не заперечується сторонами, що Вінницьким окружним адміністративним судом 24.12.2012 р. видано виконавчий лист № 2а-2100/10/0270 на примусове виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 р. про зобов'язання Державної податкової адміністрації України видати ОСОБА_1 дублікат його трудової книжки у зв'язку з її втратою.
Приписами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до положень ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП № 38520322, 29.12.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Рагімовою Асею Назимівною, розглянуто заяву стягувача (позивача) примусове виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду та винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у зв'язку із тим, що виконавчий документ поданий на виконання не відповідає положенням ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» - у пред'явленому на виконання документі не зазначено код ЄДРПОУ боржника та ІдН стягувача.
За таких обставин позивач звернувся до суду з відповідними заявами до суду, який видав виконавчий документ.
06.02.2013 р. Вінницький окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою вніс до виконавчого листа № 2-а-2100/10/0270 від 15.07.2010 року виправлення шляхом зазначення ідентифікаційного коду боржника - Державної податкової адміністрації України - 19355711.
01.04.2013 р. Вінницький окружний адміністративний суд задовольнив частково заяву ОСОБА_1 та вніс виправлення до виконавчого листа № 2-а-2100/10/0270 від 15.07.2010 року шляхом зазначення ідентифікаційного коду стягувача - ОСОБА_1 - НОМЕР_1.
29.04.2013 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) згідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичну особу - Державну податкову адміністрацію України - припинено.
Зважаючи на винесену постанову ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про приведення у відповідність виконавчого листа у адміністративній справі у зв'язку з відмовою ДВС у відкритті виконавчого провадження, шляхом зазначення у виконавчому листі не тільки коду ЄДРПОУ ДПА України, але і коди її правонаступників: ДПС України, Міністерства доходів та зборів України.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду 30.05.2013 р. в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про приведення у відповідність виконавчого листа відмовлено повністю.
За таких обставин, 20.06.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком Максимом Валерійовичем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) згідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичну особу - Державну податкову адміністрацію України - припинено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Преамбула Закону України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
В свою чергу, положеннями ст. 25 Закону передбачено обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу виконавчої служби.
З іншого боку приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, наявності передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
В судовому засіданні встановлено, і не оспорюється позивачем, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців юридичну особу - Державну податкову адміністрацію України припинено.
Таким чином, державним виконавцем прийнято рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки особа, яка зазначена боржником у виконавчому документі припинена, що унеможливлює виконання рішення суду.
На думку позивача, рішення, які приймались Вінницьким окружним адміністративним судом під час вирішення питань про приведення виконавчих листів у відповідність та виправлення помилки, вказують на те, що перешкоди щодо здійснення з боку відповідача дій по розшуку правонаступника боржника відсутні.
Відповідно до приписів ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Слід зазначити, що як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом і це зазначено в ухвалах від 06.02.2013 р., 30.05.2013 р., Державна податкова служба України та Міністерство податків та зборів України не були сторонами у даній адміністративній справі, рішення про зміну сторони виконавчого провадження - ДПА України на її правонаступників судом також не приймалось, а тому відсутні підстави для зазначення їх кодів ЄДРПОУ у виконавчому листі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резулятивна частина рішення.
Закон України «Про виконавче провадження» вимагає від державного виконавця виконання судового рішення, що набрало чинності на підставі відповідного документа із зазначенням резулятивної частини рішення та не передбачає можливості його зміни.
Таким чином, на думку суду, дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства України.
За таких обставин відсутні підстави як для визнання дій державного виконавця протиправними, так і для зобов'язання останнього здійснити певні дії по виконанню виконавчого листа № 20а-2100/0270 від 15.07.2010 р., виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, тобто зобов'язати правонаступника - Міністерство доходів і зборів України видати ОСОБА_1 дублікат його трудової книжки, згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України та п. 41 Інструкції про порядок ведення трудових книжок у зв'язку з її втратою.
ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду у розмірі 100.00 грн.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає моральна шкода, не доведено факту завдання такої шкоди, а тому, беручі до уваги висновки суду щодо відсутності з боку держаних виконавців неправомірних дій відсутні підстави для задоволення вимог позивача і в частині стягнення моральної шкоди.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 18,71,72,158-163,167, 181,184-186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо її не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя:
Судове рішення № 33570863, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 13.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/19034/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: