Рішення № 33570160, 19.09.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7001/13-ц

Провадження № 2/591/2416/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Міліціанов Р.В.

за участю секретаря - Бузова Т.І.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» - Конященкової Т.В.

державного виконавця - Комишан А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", ОСОБА_3, третя особа - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області Комишан А.О. про визнання права власності на майно, зняття з нього арешту та заборони на його відчуження, виключення майна з акту опису та арешту-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цивільним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на транспортний засіб - автомобіль марки ВМW 750 IL, легковий седан - В, номер шасі НОМЕР_3, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного заcобу НОМЕР_4 від 27.08.2010 року, зняти арешт з даного транспортного засобу, виключити транспортний засіб з акту опису та арешту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає себе власником автомобіля згідно договору купівлі - продажу від 28.08.2010р., тому вважає, що державним виконавцем незаконно накладено арешт на транспортний засіб.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав в повному обязі.

Представник відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» та державний виконавець проти задоволення позову заперечували.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

В провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Сумській області перебуває ВП №34304243 з примусового виконання виконавчого листа №1806/2-4378 від 27.04.2012р., виданого Ковпаківським районним судом м. Суми щодо стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_7 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 4573687,20грн.

24.09.2012р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

19.04.2013р. державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_3, зокрема, автомобіля марки ВМW 750 IL, реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.07.2013р. позивача було зупинено інспектором ДАЇ на автомобільному шосе Кіпті Глухів - Бачівськ.

Згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22.07.2013 року та акту опису й арешту майна від 22.07.2013 р. автомобіль марки ВМW 750 IL, легковий седан - В, номер шасі НОМЕР_3, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного заcобу НОМЕР_4 від 27.08.2010 року було затримано, включено до акту опису та арешту та передано на зберігання Сумській філії державного підприемства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», що знаходиться за адресою: 40030. м. Суми, вул. Кірова, буд. 23.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.08.2010р. (а.с.8) власником спірного автомобіля є ОСОБА_3

28.08.2010р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу автомобіля марки ВМW 750 IL, реєстраційний номер НОМЕР_1, позивач придбав транспортний засіб за 79000,00грн., які сплатив в момент укладення договору.

Також, з метою передачі права керування автомобілем 28.08.2010р. на ім'я позивача оформлено нотаріальну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Допитавши в судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 судом встановлено, що сторони дійсно підписали договір купівлі - продажу, в момент підписання провели повний розрахунок та ОСОБА_3 фактично передав транспортний засіб позивачу.

На підставі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст.206 ЦК України).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст.657 ЦК України).

Нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку нотаріально посвідчувати договір купівлі - продажу транспортного засобу або реєструвати факт укладення такого договору.

Судом встановлено, що в письмовій формі шляхом написання договору та в результаті вчинення дій щодо його фактичного виконання сторонами погоджено умови про об'єкт договору (визначено конкретні дані про транспортний засіб), предмет - купівля продаж майна, вартість - 79000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, сторонами дотримано всіх вимог щодо укладення договору купівлі - продажу автомобіля.

Виявлені в ході судового засідання недоліки договору (застарілі відомості паспорту ОСОБА_3) жодним чином не впливають на чинність договору, оскільки не спростовують, що право чин був укладений саме ОСОБА_3

Суд вважає за необхідне зауважити, що необхідно розрізняти державну реєстрацію договору і реєстрацію самого майна (автомобіля).

Так, відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Власники таких транспортних засобів зобов'язані зареєструвати їх протягом десяти діб після придбання, одержання або виникнення підстав, що потребують внесення змін у реєстраційні документи, в органах державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Реєстрація транспортного засобу в органах ДАІ шляхом внесення відомостей до бази даних, не має правовстановлюючого значення.

З такою реєстрацією (договору купівлі - продажу автомобіля) законодавець не пов'язує виникнення у особи права власності.

Згідно з п.3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388, Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Тобто, метою державної реєстрації є не посвідчення права власності, а вищезазначений контроль.

Даним порядком також передбачені наслідки порушення строків подачі відомостей про зміну власника автомобіля - заборона експлуатації транспортного засобу (п.7 Порядку).

Однак, нормами законодавства не передбачено, що порушення строків подачі відомостей про зміну власника автомобіля є підставою для визнання недійними договорів купівлі - продажу транспортного засобу та повернення його попередньому власнику.

Відчуження майна відбулось 28.08.2010р., в судовому порядку, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договір купівлі - продажу автомобіля недійсним не визнавався.

Посилання представника банку на фіктивність угоди, відсутність правових наслідків його укладення можуть стати підставою для визнання недійсним даного договору, який є оспорюваним правочином, на підставі окремого судового рішення (ч.2 ст.234 ЦК України).

Тому, суд вважає, що вимоги позову про визнання права власності підлягають задоволенню, оскільки таке право позивача не визнається та заперечується шляхом його вилучення та накладення заборони щодо відчуження автомобіля.

В силу ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що власне арешт на транспортний засіб накладено постановою державного виконавця від 24.09.2012р. у виконавчому провадженні №34304243 з примусового виконання виконавчого листа №1806/2-4378 від 27.04.2012р., виданого Ковпаківським районним судом м. Суми.

Заборону внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 09.09.2013р.

В судовому засіданні державний виконавець підтвердив, що арешт також внесено до бази даних ДАІ на підставі відповідної постанови державного виконавця.

Наявність заборон обмежує право власності позивача.

Вимоги про зняття арешту з майна розглядаються, які випливають із захисту права власності, в порядку ЦПК України (ч.2 ст.114 ЦПК України)

Тому, вимоги позову щодо зняття арешту, виключення транспортного засобу з акту опису та арешту майна, складеного 22.07.2013р державним виконавцем підлягають задоволенню.

На підставі заяви ОСОБА_1 судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2, право власності на автомобіль марки ВМW 750 IL, легковий седан - В, номер шасі НОМЕР_3, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зняти арешт з автомобіля марки ВМW 750 IL, 1998 року випуску, легковий седан - В, номер шасі НОМЕР_3, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Сумській області Комишан А.О. від 24.09.2012р. у виконавчому провадженні №34304243 з примусового виконання виконавчого листа №1806/2-4378 від 27.04.2012р., виданого Ковпаківським районним судом м. Суми.

Виключити автомобіль марки ВМW 750 IL, легковий седан - В, номер шасі НОМЕР_3, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_1 з акту опису та арешту майна від 22.07.2013р., складеного в рамках виконавчого провадження №34304243 з примусового виконання виконавчого листа №1806/2-4378 від 27.04.2012р., виданого Ковпаківським районним судом м. Суми.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.

Суддя Р.В. Міліціанов