Постанова № 33569146, 04.09.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року справа № 823/2250/13-а

м. Черкаси

15 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: Морозова Р.А. - за довіреністю,

представника відповідача: Левенець А.М. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 18.01.2013 №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301 та від 03.04.2013 № 0002172301.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав у повному обсязі, в обґрунтування вимог зазначив, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, однак висновки, викладені в актах перевірок суперечать вимогам законодавства України, а оскаржувані податкові рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просила відмовити в його задоволенні повністю, оскільки порушення дійсно мали місце і договірні взаємовідносини між позивачем та його контрагентами лише документально відображені, без їх фактичного виконання. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно на підставі виявлених перевіркою порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши подані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до наступного.

Дочірнє підприємство «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 25583178, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.04.1998, перебуває на обліку у державній податковій інспекції в місті Черкасах, зокрема як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва №32111710, виданого 01.06.1998.

Державною податковою інспекцією в місті Черкасах згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» з питань господарських взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, по факту перевірки складено акт від 21.12.2013 №390/22-11/21388439.

За висновками вище вказаного акту ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» допустило порушення: п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п. 5.1 пп. 5.1.2 п. 5.21, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на суму 3219952 грн.; п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 17527 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-IV квартал 2011 року на загальну суму 106420 грн.; п. 44.1, 44.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого в періоді, що перевірявся встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 57419 грн.; п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 43107 грн.

Крім цього, державною податковою інспекцією в місті Черкасах згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «ТК Криниченька» за січень 2012 року, по факту перевірки складено акт від 27.12.2013 №405/22-11/25583178.

За висновками вище вказаного акту ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» допустило порушення: п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 року на суму 167000 грн.; п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 33400 грн.

18 січня 2013 року на підставі зазначених актів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301 та №0000382301.

29 січня 2013 року позивачем подано до ДПС у Черкаській області скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС у Черкаській області від 28.03.2013 року № 5872/10-210 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301, скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000382301 в частині застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 36760 грн.

На підставі даного рішення ДПІ у м. Черкасах 03.04.2013 року прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 №0002172301.

В подальшому позивачем подано скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до ДПС України.

Міністерство доходів і зборів України рішенням від 30.04.2013 №1997/6/99-99-10-01-15 залишило податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301 та від 03.04.2013 №0002172301 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

На час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

У пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР вказано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168-ВР).

Отже, податковий кредит складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку своєму контрагенту у зв'язку із здійсненням господарської операції, що відповідає вимогам, переліченим вище. При цьому підставою для нарахування податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг) у відповідності із вимогами п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

По факту ведення позивачем господарської діяльності судом встановлено, що між ним та ФОП ОСОБА_3 укладені: договір поставки від 01.01.2010 №8 та договір на технічне обслуговування холодильних систем та устаткування від 01.01.2011 року №14.

На підтвердження виконання вищезгаданих договірних зобов'язань, позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, акт виконаних робіт.

Також, між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» укладено договір поставки від 01.10.2011 №1.

Як доказ виконання договірних зобов'язань позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури та товарно-транспортні накладні.

Однак, суд звертає увагу на те, що без фактичного здійснення господарської операції первинні документи не мають юридичної сили, що випливає з аналізу положення ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, де зазначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З викладеного випливає, що будь-які документи (договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно укладених договорів ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» як постачальники взяли на себе зобов'язання по витратам та ризикам пов'язаних з транспортуванням товарів, оскільки поставка здійснюється на умовах DDP Інкотермс, при цьому умови поставки DDP не можуть обумовлюватись, якщо продавець не може виконати вищезазначені зобов'язання, разом з тим, судом встановлено, що зобов'язання пов'язані з транспортуванням товарів повністю взяв на себе позивач. Додаткових угод щодо змін умов договору в частині поставки товари суду не надано, як і не надано доказу погодження ціни товару без врахування транспортних витрат з боку продавця.

При поставці відповідної партії товару постачальника передають покупцю (позивачу) супровідну документацію, зокрема, погоджений з покупцем примірник замовлення (п. 3.5 договорів від 01.01.2010 №8, від 01.10.2011 №1). Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано жодного примірника замовлення, що взагалі ставить під сумнів необхідність вчинення такої господарської операції.

Відповідно до п. 2, п. 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 (далі - Інструкція № 99), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Зі змісту наданих видаткових накладних вбачається, що в них не зазначено посилання на дату на номер довіреностей про отримання товарно-матеріальних цінностей.

Щодо договору на технічне обслуговування холодильних систем та устаткування від 01.01.2011 року №14 укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3, суд зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував реальну можливість обслуговування саме ФОП ОСОБА_3 холодильного обладнання, а саме: не підтверджено його кваліфікацію, матеріально-технічну можливість, чи доказу залучення ФОП ОСОБА_3 фахівців з холодильного обладнання для виконання замовлення позивача, крім того, в ході проведення перевірки позивача, податковим органом використано інформацію, викладену в акті ДПІ у м. Черкаси від 07.09.2012 №161/17-307/НОМЕР_2 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань СГ-ФО ОСОБА_3», в якому зазначено про неможливість вказаного підприємства фактично здійснювати господарські операції через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій.

Отже, з матеріалів справи не вбачається безперечних доказів виконання договірних зобов'язань щодо поставки товарів та ремонту холодильного обладнання саме ФОП ОСОБА_3, тому суд вважає фактичне вчинення таких господарських операцій сумнівним.

Щодо реальності вчинення господарської операції між позивачем у ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» за договором від 01.10.2011 №1 поставки піддонів, суд зазначає, що окрім порушень умов договору відносно поставки придбаного товару та відсутності довіреностей на його отримання, слід звернути на увагу на пояснення позивача, що господарська необхідність придбання таких піддонів пов'язана з виконанням обов'язку з повернення таких піддонів як зворотної тари для компанії Кока-Кола, яка здійснює поставку свої продукції для позивача. Разом з тим, відповідно до умов договору поставки продукції компанії Кока-Коли, позивач зобов'язаний повернути протягом 30 календарних днів непошкоджені марковані піддони з нанесенням маркування «СС», тобто вказані піддони мають індивідуальні ознаки.

В свою чергу, позивачем не надано суду доказу, що ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» за договором від 01.10.2011 №1 здійснювала поставку піддонів з нанесенням маркування «СС».

Враховуючи, норми статті 86 КАС України, відповідно до яких суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а тому вважає фактичне вчинення господарських операцій між позивачем, ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» не підтверджене.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Обставиною, що виключає заявлені обґрунтованість позивача є фіктивний характер здійснених операцій, тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, в разі відсутності належно підтвердженого факту вчинення господарської операції відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть при наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на викладене, позивачем порушене податкове законодавство України з метою безпідставно набути право на податкову вигоду у вигляді незаконного формування податкового кредиту.

З огляду на викладені вище обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження та керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд приходить до висновку, що відповідач, провівши перевірку та прийнявши за її результатами оскаржені податкові повідомлення-рішення, діяв відповідно та у спосіб, передбачений законодавством України, тому підстави для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 вересня 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко