Рішення № 3356896, 13.01.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р. Справа № 38/323-08

вх. № 9208/6-38

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. дов б/н від 03.12.2008 року відповідача - Літвіненко О.В.. дов б/н від 22.12.2008 року, Зінченко А.В., дов. б/нвід 22.12.2008 року.

розглянувши справу за позовом ФО ОСОБА_2, с. Грушівка

до ТОВ ВКФ "Старк", с. Старовірівка

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «Старк» повідомити Державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про

зміни, які сталися в установчих документах, та подати документи, передбачені ч. 1 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», для проведення державної реєстрації змін до його статуту, що відбулись у зв'язку з його прийняттям до товариства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за рішенням загальних зборів ТОВ ВКФ

«Старк», що оформлене протоколом від 24 лютого 2006 року № б/н, Позивача було

прийнято до товариства, збільшено його статутний капітал на розмір його вкладу, що

становить 250000,00 гривень. Однак, на час звернення до суду товариством згідно із

статтею 7 Закону України «Про господарські товариства» не було повідомлено

державного реєстратора про зміни, що стались в установчих документах товариства,

і не було подано документів, зазначених ч. 1 статті 29 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення їх.

державної реєстрації. Така бездіяльність порушує його права як учасника товариства,

передбаченні статтями 100, 116 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11 Закону

України «Про господарські товариства», статтею 167 Господарського кодексу України

та статутом товариства і обмежує можливість їх здійснення.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи свої заперечення тим, що 24 лютого 2006 року на загальних зборах учасників ТОВ ВКФ «Старк» було прийнято рішення про прийняття Позивача до товариства та збільшено розмір його статутного капіталу на частку його внеску, однак Позивач зволікав із внесенням свого вкладу та відмовився від участі у товаристві. Тому, оскільки зміни до установчих документів товариства у зв'язку із прийняттям Позивача до товариства так і не було зареєстровано, то він не набув статусу учасника товариства, а його вимоги є необгрунтованими.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

24 лютого 2006 року загальними зборами учасників ТОВ ВКФ «Старк» (протокол від 24 лютого 2006 року № б/н) з включених до порядку денного питань було прийнято рішення про: прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_2., прийняття від нього внеску до статутного капіталу товариства грошовими коштами у сумі 250000,00 грн., який він повинен був сплатити протягом ЗО днів після державної реєстрації змін до статуту товариства у зв'язку із зміною складу його учасників; збільшення статутного капіталу товариства до 909820,15 грн. на розмір його внеску; внесення змін до статуту товариства стосовно зазначення його частки у статутному капіталі та розміру збільшеного статутного капіталу, а також було затверджено зміни до статуту товариства, на підписання та подання для державної реєстрації яких було уповноважено голову зборів - Ісіченка В.Т.

Відповідно до ч. 1 статті 88, ч. 1 статті 143 Цивільного кодексу України, ч. 2 статті 82 Господарського кодексу України та ч. 2 статті 4 і статті 51 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи (статут) товариства з обмеженою відповідальністю повинні містити відомості про склад засновників та учасників, розмір їх часток, порядок вступу до товариства та виходу з нього, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів тощо.

Згідно із п. 7.1. статуту ТОВ ВКФ «Старк» (затвердженого установчими зборами від 28 березня 2000 року та зареєстрованого Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області 14 квітня 2000 року) в редакції з урахуванням внесених змін, що діяла на час прийняття загальними зборами рішення про прийняття ОСОБА_2. до товариства, учасниками товариства є особи, які його утворили та особи, які набули частку у його статутному фонді. Поряд з цим, зазначеним положенням статуту товариства передбачено, що прийом нового учасника може проводитись зборами учасників товариства і шляхом прийняття нового учасника на підставі його письмової заяви.

Отже, на час прийняття загальними зборами рішення про прийняття ОСОБА_2. до товариства його статут допускав прийняття до товариства не тільки особи, яка набула частку учасника товариства, а і нового учасника, який робить внесок до його статутного капіталу.

Відповідно до абз. З п. 9.1. статуту товариства в редакції, яка діяла на час прийняття рішення про прийняття Позивача до товариства, збільшення статутного фонду товариства могло відбуватись шляхом прийому до складу учасників нового учасника із внесенням ним свого внеску до його статутного фонду.

Відповідно до п. 2) ч. 4 статті 145 ЦК України та ч. 1 статті 59 Закону України «Про господарські товариства» до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено внесення змін до статуту та зміна розміру статутного капіталу товариства. При цьому вказаними нормами передбачено, що статутом товариства та законом до виключної компетенції загальних зборів може бути віднесено вирішення інших питань, а отже і прийняття нового учасника.

Відповідно до ч. 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Наведена норма є імперативною, тому положення статуту товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.

Згідно із ч. 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Частиною 2 цієї норми встановлено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. При цьому нею передбачено, що рішення про внесення змін до статуту товариства, приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не буде встановлено законом. Вказана норма встановлює' імперативний припис стосовно кваліфікованої більшості голосів, необхідних для прийняття загальними зборами товариства рішення про внесення змін до його установчих документів, яка не може змінюватись статутом товариства, а її інший розмір може встановлюватись тільки у законі.

Відповідно до ч. 2 статті 59 Закону України «Про господарські товариства» з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів усіх учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

На дату прийняття загальними зборами рішення про прийняття позивача до товариства, згідно із пунктом "б" частини 5 статті 41 Закону України «Про господарські товариства» до питань, стосовно яких рішення можуть прийматись за умови, якщо за них проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів всіх учасників товариства, було віднесено внесення змін до статуту товариства. Після внесення до пункту "б" частини п'ятої статті 41 цього Закону змін згідно із Законом N 997Л/ від 27.04.2007 року, пункт "б" було доповнено словами "у тому числі зміна розміру його статутного капіталу".

Згідно із абз. 2 п. 9.1. статуту товариства в редакції, яка діяла на час прийняття рішення про прийняття позивача до товариства, збільшення статутного фонду товариства проводиться за рішенням вищого органу управління в порядку зміни статуту, якщо це буде визначене необхідним зборами учасників, а також коли цього вимагає законодавство.

Відповідно до п. 17.1. та п. 17.2. зміни до статуту товариства затверджуються зборами учасників товариства, при зміні складу учасників товариства в його установчі документи вносяться необхідні зміни згідно із законодавством України.

Згідно із п. 11.4. статуту товариства рішення з питань внесення змін до статуту вважається дійсним, у випадку його одностайного прийняття зборами учасників товариства. Таким чином, зазначеними положенням статуту товариства передбачалось, що рішення про внесення змін до його статуту (в тому числі і у зв'язку із прийняттям нового учасника та зміною розміру статутного капіталу) вважається прийнятим, якщо за нього прогодували всі учасники, що приймали участь у загальних зборах, з урахуванням вимог ч. 2 статті 59 Закону України «Про господарські товариства».

Чинним законодавством, а також статутом відповідача в редакції, яка діяла на час прийняття загальними зборами рішення про прийняття позивача до товариства, кваліфікованої більшості голосів, потрібних для прийняття його до товариства, не вимагалось, а тому рішення з цього питання приймалось простою більшістю голосів учасників присутніх на зборах.

Згідно із протоколом від 24 лютого 2006 року № б/н загальних зборів ТОВ ВКФ «Старк» у них приймали участь учасники, які мали 72 відсотки голосів всіх учасників товариства, що вказує на їх повноважність приймати рішення з усіх питань, включених до порядку денного. З цього протоколу вбачається, що з питань включених до порядку денного, за прийняття Позивача до складу учасників товариства, внесення у зв'язку з цим змін до статуту товариства, одностайно проголосували присутні на зборах учасники, які мали 72 відсотки голосів всіх учасників товариства.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 статті 59 Закону України «Про господарські товариства» та положень статуту в редакції, яка діяла на час проведення загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Старк», їх рішення, оформлене протоколом від 24 лютого 2006 року № б/н, щодо прийняття до складу учасників ОСОБА_2. та внесення відповідних змін до статуту товариства, вважається прийнятим.

Беручи до уваги, що відповідно до наведених вище положень статуту відповідача, прийняття до товариства нового учасника відбувається на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, ОСОБА_2. став учасником товариства з дати прийняття вказаного рішення.

Згідно із абз. 2 п. 17 та абз. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 р. № 13 рішення загальних зборів учасників господарського товариства як найвищого органу управління товариством є актами, які зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у товаристві і мають обов'язковий характер для його учасників та самого товариства. Рішення загальних зборів господарського товариства за своєю правовою природою є актами, які є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Відповідачем не було надано доказів визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ ВКФ «Старк» від 24 лютого 2006 року недійсними, тому суд виходить з презумпції їх легітимності.

З статуту ТОВ ВКФ «Старк» у новій редакції (державну реєстрацію якого проведено 23 жовтня 2006 року держаним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області номер, запису 14731050003000054) вбачається, що при проведенні державної реєстрації статуту товариства до нього не було включено змін, які було внесено на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Старк» від 24 лютого 2006 року стосовно прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_2.

Статтею 7 Закону України «Про господарські товариства» на товариство покладено обов'язок у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру. Перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до установчих документів встановлено ч. 1 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Отже, згідно із наведеними нормами відповідач був зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту прийняття загальними зборами його учасників рішення про прийняття позивача до складу його учасників повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в його установчих документах.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачається, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому частиною 3 цієї норми встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до ч. 5 статті 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Згідно із цією нормою зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності з моменту державної реєстрації лише для третіх осіб, а тому є чинними до їх державної реєстрації для самої юридичної особи та її учасників. При цьому ця норма не пов'язує з державною реєстрацією змін до його установчих документів чинність рішення загальних зборів учасників товариства, яким затверджуються відповідні зміни, та не звільняє Відповідача від обов'язку проведення їх державної реєстрації.

Приймаючи це до уваги, викладенні у відзиві на позовну заяву посилання представника відповідача на те, що позивач набуває статусу учасника товариства з моменту державної реєстрації змін до установчих документів товариства, суд відхиляє як необґрунтовані зважаючи на те, що його прийняття відбулось на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Старк» від 24 лютого 2006 року, а чинне законодавство не містить норм, які б пов'язували прийняття нового учасника до товариства з державною реєстрацією змін до його статуту.

Відповідно до ч. З статті 87 Господарського кодексу України рішення товариства про зміну його статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. Проте, ця норма не стосується чинності рішення про прийняття нового учасника до товариства та внесення відповідних відомостей до його статуту, а також не звільняє відповідача від обов'язку повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в його установчих документах, в тому числі зміну розміру його статутного капіталу.

Статут товариства не містить порядку та строків сплати учасником, який прийнятий до товариства, свого вкладу до статутного капіталу. Згідно із п. 11.5. статуту товариства питання, не врегульовані його статутом, вирішуються вищим органом товариства.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «Старк» від 24 лютого 2006 року свій вклад до статутного капіталу позивач повинен був сплатити протягом ЗО днів після державної реєстрації відповідних змін до статуту товариства. На час подання позовної заяви Позивач повністю сплатив свій внесок до статутного капіталу товариства, що вбачається з копії квитанції № ЗО від 27.11.2008 р. та підтверджується представниками відповідача.

В зв'язку з цим суд вважає необґрунтованими викладенні у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача щодо зволікання позивача щодо внеску до статутного фонду, оскільки позивач зобов'язаний був це зробити лише протягом ЗО днів після державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних з його прийняттям до товариства.

Суд вважає необгрунтованим твердження відповідача про те, що позивач відмовився від участі у товаристві, з огляду на те, що згідно із ч. 1 статті 148 Цивільного кодексу учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Однак, відповідач не надав суду належних доказів звернення позивача до товариства про свій вихід з нього.

Наведене свідчить про те, що відповідачем було порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 1 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» і не вчинено обов'язкових дій щодо повідомлення державного реєстратора про зміни в його установчих документах у зв'язку із прийнятим загальними зборами учасників ТОВ ВКФ «Старк» рішення від 24 лютого 2006 року про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_2. та не подано необхідних документів для проведення їх державної реєстрації.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2. став учасником товариства із прийняттям вказаного рішення та повністю сплатив свій внесок до його статутного капіталу, така бездіяльність порушує його права як учасника товариства, що передбаченні статтями 100, 116 Цивільного кодексу, статтями 10, 11 Закону України «Про господарські товариства», та статтею 167 Господарського кодексу України та статутом товариства і обмежує можливість їх здійснення.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 р. № 13 суд не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства. На підставі частини другої статті 7 Закону «Про господарські товариства» суду є підвідомчі справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.

Приймаючи це до уваги суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими нормами чинного законодавча та наявними в матеріалах справи доказами, обраний спосіб захисту є відповідає порушенню його законних прав та інтересів, а тому його позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «Старк»(код ЄДРПОУ 30926071, адреса: 63631, Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, вул. Кар'єрна, 16.) повідомити Державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, про зміни, які сталися в установчих документах, та подати документи, передбачені ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», для проведення державної реєстрації змін до його статуту, що відбулись у зв'язку з прийняттям ОСОБА_2 до складу його учасників.

Повний текст рішення підписано судом 16 січня 2009 р.

Суддя