YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Севастополь

/

Господарський суд м. Севастополя

Рішення № 3356811, 14.01.2009, Господарський суд м. Севастополя

Дата ухвалення

14.01.2009

Номер справи

5020-5/640

Номер документу

3356811

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІСТ КОМ"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" січня 2009 р.

справа № 5020-5/640

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АІСТ КОМ” (м. Київ, вул. Столичне шосе, 100; 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 221)

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

про стягнення заборгованості в розмірі 168821,82 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники :

Позивач - Ставінчук Марія Арсенівна, представник, довіреність № 12/01/09 від 12.01.09, ТОВ "Аіст Ком";

Відповідач - не з'явився, ФОП ОСОБА_1;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „АІСТ КОМ”, звернувся до суду з позовом до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором поставки № 177 від 01.04.2008 в розмірі 168821,82 грн., з яких: 143405,18 грн. -основний борг, 21761,01 грн. -штрафні санкції, 3249,45 грн. -пеня, 406,18 -3% річних.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25341,64 грн., з яких: 331,18 грн. -3% річних, 3249,45 грн. -пеня, 21761,01 грн. - штрафні санкції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати отриманого товару.

Позивач, також, звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, ухвала про порушення провадження по справи отримана відповідачем особисто (поштове повідомлення № 27557 від 19.12.2008).

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) був укладений договір поставки № 177.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався поставляти товар, а позивач приймати та сплачувати вартість товарів, на умовах передбачених вказаними договорами.

В процесі розгляду справи відповідач погасив суму основного боргу.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Згідно з п. 4.2 договору, за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, перевіреному судом, сума пені складає 3249,45 грн.

Пунктом 4.3 договору передбачений штраф в розмірі 10% від загальної вартості товару.

Позивачем нарахована сума штрафу в розмірі 21761,01 грн.

Статтею 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання майнових зобов'язань” встановлено обмеження тільки щодо розміру пені. Застосування штрафу як виду неустойки названий Закон не регулює.

Згідно зі ст. 230 ГК України -штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996, передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно з вищевикладеним, застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді штрафу та пені одночасно суперечить ст. 231 ГК України.

Така ж сама позиція стосовно стягнення з відповідача на користь позивача пені і штрафу одночасно викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.03.2005 по справі № 06/1787, а також, постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 по справі № 20-5/287.

Таким чином, на підставі вище викладеного, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача суми штрафу.

Суму основного боргу позивач просить стягнути урахуванням 3% річних.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає 331,18 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 3580,63 грн., з яких: 331,18 грн. - 3% річних, 3249,45 грн. -пеня.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1470,61 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,79 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в КРД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АІСТ КОМ” (м. Київ, вул. Столичне шосе, 100; 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 221, ідентифікаційний код 34465665, п/р 26008300004744 в ПКФ АКБ „Форум” у м. Києві, МФО 300948) заборгованість в розмірі 3580,63 грн., з яких: 331,18 грн. -3% річних, 3249,45 грн. -пеня, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1470,61 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,79 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „АІСТ КОМ” щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 21761,01 грн. відмовити.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

20.01.2009

Розсилка:

1. ТОВ „АІС КОМ” (м. Київ, вул. Столичне шосе, 100;

2. ТОВ „АІС КОМ” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 221)

3. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

4. Справа

5. наряд

Часті запитання

Який тип судового документу № 3356811 ?

Документ № 3356811 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 3356811 ?

Дата ухвалення - 14.01.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3356811 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3356811 ?

В Господарський суд м. Севастополя

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 3356811, Господарський суд м. Севастополя

Судове рішення № 3356811, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 14.01.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 3356811 відноситься до справи № 5020-5/640

Це рішення відноситься до справи № 5020-5/640. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АІСТ КОМ"

Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3356806

Наступний документ : 3369822

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;