Рішення № 33566805, 12.09.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 118/5408/12

Провадження № 2/116/28/13

12.09.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Пакули М.Р.

при секретарі Єрмакової Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Державна Міграційна служба України в Автономній Республіці Крим про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Державна Міграційна служба України в Автономній Республіці Крим про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Ощадбанк» та ОСОБА_1 строком до 26 лютого 2017 року був укладений кредитний договір № 145 на суму 100 500 гривень зі сплатою 17, 5 %. В забезпечення повернення виданого кредиту 28 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Ощадбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, був укладений договір іпотеки нерухомого майна - квартири НОМЕР_4 площею 55, 4 кв. м у будинку АДРЕСА_1. Також 27 лютого 2012 року для забезпечення повернення виданого кредиту з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки, за якими останні взяли на себе зобов'язання відповідати солідарно з позичальником в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання умов кредитного договору № 145 від 27 лютого 2007 року до тих пір, поки всі зобов'язання не будуть виконані повністю. За порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування ним позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню у розмірі 0, 05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Згідно п. 4.2.2 зазначеного кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентам більше ніж на два місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором. 24 лютого 2009 року Київським районним судом м. Сімферополя було ухвалено заочне рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Сімферопольське міське відділення № 39 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року у розмірі 98 284 гривень 02 копійок. Однак свої зобов'язання ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим в уточненій позовній заяві позивач просять стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10011/0235 філії Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року у розмірі 84 160 гривень 17 копійок, яка складається із донарахованих відсотків за період з 25 лютого 2009 року по 28 січня 2013 року у розмірі 60 212 гривень 70 копійок, донарахованої пені за період з 31 січня 2012 року по 28 січня 2013 року у розмірі 23 947 гривень 47 копійок, а також судовий збір у розмірі 1 302 гривень 87 копійок; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_4 загальної площі 55, 4 кв. м у будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у рівних частках, тобто по 1/3 частки кожному, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 лютого 2007 року № 1304785, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета застави для його реалізації згідно експертної оцінки, та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із зазначеної квартири (а.с. 238-240).

У судове засідання сторони та представник третьої особи не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному об'ємі. Відповідачі та представник третьої особи причини неявки суду не повідомили. У попередньому судовому засіданні відповідачОСОБА_1 заявлені позовні вимоги визнав, у подальшому його представник заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності та припинення дії договорів поруки, а також на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 27 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Сімферопольське міське відділення № 39 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», правонаступником якого є територіальне відокремлене без балансове відділення № 10011/0235 філії Кримського республіканського управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», та ОСОБА_1 строком до 26 лютого 2017 року був укладений кредитний договір № 145 на суму 100 000 гривень зі сплатою 17, 5 % річних. При цьому згідно п. 1.5 договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з березня 2007 року, проводити погашення кредиту рівними частина в сумі 833 гривні 33 копійки та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованість за кредитом шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань, починаючи з 27 лютого 2007 року на відповідні рахунки позичальника, відкриті в Ощадбанку № 39. Останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком процентів повинен здійснюватися не пізніше 26 лютого 2017 року. За п.п. 4.3.2, 4.3.3 договору ОСОБА_1 зобов'язаний повернути кредит в сумі 100 000 гривень своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором, а у випадку порушення умов договору та/або договору іпотеки достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та штрафних санкцій (а.с. 22-25).

За п.п. 1.6.1 кредитного договору проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, який був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який він наданий.

Відповідно до п.п. 4.2.2 кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентам, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів з цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу п. 5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню у розмірі 0, 05 % суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 145 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 28 лютого 2007 року був укладений договір іпотеки серія ВЕЕ № 908949, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований за № 1404, за яким останні передали в іпотеку належну їм на підставі свідоцтва про право власності від 7 жовтня 2002 року квартиру НОМЕР_4 житловою площею 35, 6 кв. м, загальною площею 55, 4 кв. м у будинку АДРЕСА_1, вартість якої визначена у розмірі 163 554 гривні (а.с. 27-28).

За п. 3.1.4 договору іпотеки банк як іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцями зобов'язань за цим договором або позичальника за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору та за рахунок вирученої від реалізації предмету іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Пунктами 5.1, 5.2 договору іпотеки визначено, що у разі порушення основного зобов'язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцям письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, у випадку якщо на момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Відповідно до п.п. 5.4.1, 5.4.2 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцями письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим або позичальником кредитним договором встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Реалізація предмета іпотеки, на якій звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитися, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмету іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцями та іпотекодержателем якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмету іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмету іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя та вибір способу задоволення таких вимог в силу п. 5.5 договору належить іпотекодержателю.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 199, а з ОСОБА_3 - договір поруки № 200, за п. 1.1 якого останні взяли на себе зобов'язання відповідати перед кредитором солідарно у повному об'ємі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 2.1 договорів поруки у разі порушення боржником виконання зобов'язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку передбаченому цим договором.

За п.п. 2.4, 2.5 договору поруки якщо при настанні строку платежу відповідно до кредитного договору боржником не буде сплачено платіж кредитору, боржник та або кредитор зобов'язуються повідомити поручителя про прострочення платежу. Поручитель зобов'язується протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника згідно з п. 2.4 даного договору виплатити несплачену боржником суму кредитору.

П. п. 3.1, 3.2 договору поруки визначено, що поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. При цьому солідарні боржники залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю. Порука згідно п.п. 4.1 договорів припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (а.с. 29-32).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 параграфу 1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються

договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ст. ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), порукою, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За загальними правилами, визначеними ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За ч. ч. 1, 4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решта солідарних боржників перед кредитором.

Порушенням зобов'язання згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 24 лютого 2009 року № 2-2161/2009 було постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Сімферопольське міське відділення № 39 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року у розмірі 98 284 гривень 02 копійок (а.с.10). Як вбачається з листа Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 24 січня 2013 року № 402/03-34, № 401/03-21 зазначена заборгованість не погашена (а.с. 119-120).

1 липня 2011 року за вих. № 15-01/1962, 15-01/1961, філією Кримське республіканське управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3 були надіслані вимоги щодо виконання зобов'язань за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року та погашення існуючої заборгованості у розмірі 175 832 гривень 08 копійок, яка складається із простроченої заборгованості у розмірі 88 865 гривень 34 копійок, заборгованості по процентам у розмірі 49 272 гривень 07 копійок, пені у розмірі 37 694 гривень 67 копійок (а.с. 15-16).

26 січня 2012 року за вих. № 26-05/394, № 26-05/395, № 26-05/396 філією Кримське республіканське управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 були надіслані вимоги щодо виконання зобов'язань за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року та погашення існуючої заборгованості у розмірі 91 337 гривень 99 копійок, яка складається із донарахованих процентів у розмірі 45 219 гривень 29 копійок, пені у розмірі 46 118 гривень 70 копійок. Також були роз'ясненні положення ст. ст. 26-33 Закону України «Про іпотеку» щодо права банку задовольнити свої вимоги по основному зобов'язанню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і зобов'язання жильців згідно зі ст. 40 вказаного Закону добровільно звільнити квартиру, що є предметом договору іпотеки № 1404 від 28 лютого 2007 року протягом одного місяця з дня утримання цієї вимоги (а.с.11-14).

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, зокрема у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 42, 43 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення ст. 11 Закону України «Про іпотеку» (або ст. 589 ЦК щодо заставодавця).

Розглядаючи позов іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в іншій погоджений сторонами строк.

Попередження про звільнення квартири у добровільному порядку відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» було надіслано на адресу відповідачів 26 січня 2012 року, тобто до ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги щодо їх виселення із квартири НОМЕР_4 загальної площі 55, 4 кв. м у будинку АДРЕСА_1 одночасно із рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть бути задоволені, так як на даний момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаного житлового приміщення їх мешканцями (ст. 3 ЦПК України).

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи від 21 червня 2013 року № 73/13 за умовами кредитного договору № 145 від 27 лютого 2007 року розмір процентів за користування кредитними коштами за період з 25 лютого 2009 року по 28 січня 2013 року становить 60 212 гривень 70 копійок, пеня - 50 850 гривень 58 копійок (а.с. 203-217). При цьому пеня розраховувалася експертом на суму та заборгованості з урахуванням щомісячного графіку погашення кредиту в сумі 833 гривень 33 копійок та заборгованості по відсоткам із суми 22 312 гривень 89 копійок (8 865 гривень 26 копійок + 13 447 гривень 66 копійок (а.с. 203-217), виходячи з цього за період з 31 січня 2012 року по 27 січня 2013 року пеня складає 19 566 гривні 47 копійок.

Відповідно розрахунку позивача пеня за період з 31 січня 2012 року по 27 січня 2013 року складає 23 947 гривень 47 копійок. Однак суд не приймає до уваги надані розрахунки та посилання позивача на те, що відповідно до облікової політики Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» на 2008 рік, затвердженої постановою правління Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» від 28 грудня 2007 року № 440, пеня нараховується банком на весь залишок по кредиту, оскільки на підтвердження зазначених обставин суду не надані належні та допустимі докази, а підстав сумніватися у розрахунках, проведених експертом у суду не має.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три року. Враховуючи, що Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду лише 10 серпня 2009 року, то б то по закінченню строку позовної давності, про стягнення донарахованих відсотків за період з 25 лютого 2009 року по 9 серпня 2009 року, і позивачем не приведено жодної поважної причини пропуску цього строку, у зв'язку з чим в силу ст. 267 Цивільного кодексу України він відновленню не підлягає, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_1 по відсоткам за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року підлягає нарахуванню за період з 10 серпня 2009 року по 28 січня 2013 року і становить 53 097 гривень 40 копійок.

В силу ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги встановлені факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Сімферопольське міське відділення № 39 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» та ОСОБА_1, на суму 72 663 гривень 87 копійок, яка складається із за період з 10 серпня 2009 року по 28 січня 2013 року із донарахованих відсотків у розмірі 53 097 гривень 40 копійок та пені у розмірі 19 566 гривні 47 копійок, нарахованої за період з 31 січня 2012 року по 28 січня 2013 року, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 лютого 2007 року серія ВЕЕ № 908949, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Сімферопольське міське відділення № 39 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим за № 1404, - квартиру НОМЕР_4 загальної площі 55, 4 кв. м, жилої площі 35, 6 кв. м у будинку АДРЕСА_1, яка на підставі свідоцтва про право власності, виданого 7 жовтня 2002 року Гвардійською селищною радою, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (по 1/ 3 частки кожному), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10011/0235 філії - Кримського репсбуліканського управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» належить стягнути у рівних частках судовий збір у розмірі 726 гривень 64 копійок, тобто по 242 гривень 21 копійки з кожного.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Державна Міграційна служба України в Автономній Республіці Крим про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 145 від 27 лютого 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Сімферопольське міське відділення № 39 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» та ОСОБА_1, на суму 72 663 гривень 87 копійок, яка складається із за період з 10 серпня 2009 року по 28 січня 2013 року із донарахованих відсотків у розмірі 53 097 гривень 40 копійок та пені у розмірі 19 566 гривні 47 копійок, нарахованої за період з 31 січня 2012 року по 28 січня 2013 року, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 лютого 2007 року серія ВЕЕ № 908949, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Сімферопольське міське відділення № 39 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим за № 1404, - квартиру НОМЕР_4 загальної площі 55, 4 кв. м, жилої площі 35, 6 кв. м у будинку АДРЕСА_1, яка на підставі свідоцтва про право власності, виданого 7 жовтня 2002 року Гвардійською селищною радою, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (по 1/ 3 частки кожному), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10011/0235 філії - Кримського репсбуліканського управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» ( рахунок № 3739790205 МФО 324805 ЄДРПОУ 09324508) судовий збір у розмірі 242 гривень 21 копійки (двісті сорок дві гривні двадцять одну копійку) з кожного.

У задоволенні решта вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої воно було постановлено, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.Р. Пакула