Постанова № 33564382, 19.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 2а-6254/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Захід» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Захід» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправними дій по донарахуванню пені нарахованої по податковим зобов'язанням з ПДВ та податку на прибуток, встановленими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 18.04.12 №0000522301, №0000512301, №000054230; зобов'язання вилучити з особового рахунку позивача суму нарахованої пені в розмірі 41 523,34грн.; скасування податкової вимоги від 12.11.12 №596.

Свої позовні вимоги ПП «Захід» обґрунтувало незаконністю спірних рішень та вимоги відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року вищенаведений позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС по донарахуванню ПП "Захід" пені в сумі 11 601,51грн. нарахованої по податковим зобов'язанням з податку на додану вартість встановленими податковим повідомленням-рішенням від 18.04.12 №0000522301. Присуджено на користь ПП "Захід" судові витрати у розмірі 116,01грн. з Державного бюджету України. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.03-11.04.12 відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 31.12.11.

18.04.12 за результатами перевірки відповідачем було складено акт 1122/22-200/32333300, на підставі якого в той же день прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000512301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 235 846грн. та штрафними санкціями на суму 1грн.;

№0000522301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 198 780грн. та штрафними санкціями на суму 8554грн.;

№0000542301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем на суму 65 427грн.

Позивач самостійно в десятиденний строк, визначений п.57.3 ст.57 ПК України, сплатив, нараховані вказаними рішеннями суми, до державного бюджету.

В листопаді 2012 відповідач надав позивачу розрахунки пені на виявлені в ході перевірки (акт від 18.04.12) суми заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 24 835,65грн. та податку на прибуток в сумі 16 687грн.

12.11.12 відповідач виніс податкову вимогу №596 на суму 16 687грн.

26.11.12 позивач самостійно сплатив до державного бюджету суми нарахованої пені, відповідно до п.131.1 ст.131 ПК України - нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Але не зважаючи на те, що позивач сплатив нараховану пеню, він вважає, що нарахована вона була безпідставно.

Відповідно до п.п.129.1.2, 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України - пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки ПК України набрав чинності з 01.01.11, то й застосовувати його можливо на правовідносини, що сталися після 01.01.11, тобто нарахування пені можливе тільки з 01.01.11.

На період до 01.01.11 пеню нараховувати неможливо, оскільки Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, який діяв до 01.01.11 не містив норми аналогічні п.п.129.1.2, 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України, тобто не передбачав нарахування пені за весь період заниження.

Отже, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню з період до 01.01.11, а саме це пеня з ПДВ в сумі 11 601,51грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган

державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідач в запереченнях зазначає, що оскільки у відповідача на час розгляду справи відсутня заборгованість по сплаті грошових зобов'язань то вимога вважається відкликаною, а тому відсутня можливість для її скасування.

Підпунктом 60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Виходячи з вказаної норми та враховуючи той факт, що у позивача відсутня заборгованість по сплаті грошових зобов'язань, колегія суддів зазначає, що податкова вимога від 12.11.12 №596 є відкликаною в силу 60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України, тому відсутні підстави для її скасування.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Однак, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України - розподіл судових витрат здійснюється, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати стягуються безпосередньо з держбюджету без зазначення шляху їх стягнення.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково зазначив шлях стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив дану справу, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення вищенаведеного питання, внаслідок чого його постанова підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року - змінити, виклавши пункт третій її резолютивої частини в наступній редакції: «Присудити на користь приватного підприємства "Захід" судові витрати у розмірі 116,01грн. з Державного бюджету України.»

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/