Постанова № 33563922, 12.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 р. Справа № 805/11813/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 година 27 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Бабіч С.І., судді Хохленков О.В. та Маслоід О.С., при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Коржова Ю.М.;

відповідача - Калиновської М.М.;

третьої особи - Могильної Л.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтолавандасервіс" до Державної інспекції України з безпеки на неземному транспорті про скасування частини наказу № 590 від 16.07.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтолавандасервіс" звернулось до суду з позовом до Державної інспекції України з безпеки на неземному транспорті.

Позивач просить суд скасувати наказ № 590 від 16.07.2013 року Укртрансінспекції України в частині відмови у видачі ліцензії з внутрішніх пасажирів автобусами ТОВ "Укравтолавандасервіс", як такий, що був прийнятий з порушенням законодавства про ліцензування та зобов'язати Укртрансінспекцію України видати ліцензію ТОВ "Укравтолавандасервіс" з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.

Позовні вимоги мотивовано тим, що наказ № 590 від 16.07.2013 року в частині відмови у видачі ліцензії позивачу видано з порушенням законодавства про ліцензування.

Відповідач проти позову заперечував, надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що на підставі ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті було прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії заявникові шляхом прийняття Наказу Укртрансінспекції України від 16.07.2013 року № 590, про що ТОВ «Укравтолавандасервіс» було повідомлено листом Управління Укртрансінспекції у Донецькій області від 18.07.2013 року № 2290/03/59-13 з роз'ясненням підстав такої відмови відповідно до частини 2 ст. і 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі - Закон № 1775-III ).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ "Донецьке АТП МОК".

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 5, ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 18 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року № 798), пунктів 1.3., 1.4., 1.5. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 року № 427, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2010 за № 562/17857 (зі змінами) органом ліцензування, уповноваженим на здійснення ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», є Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція, відповідач).

Територіальні органи Укртрансінспекції в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі здійснюють функції з підготовки документів для видачі та переоформлення ліцензій з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, видачі дублікатів та копій ліцензій, визнання недійсними та анулювання ліцензій і подають їх на розгляд Укртрансінспекції.

Статтею 10 Закону № 1775-III, пунктом 1.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 № 427 визначено, що суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

Зразок заяви затверджений додатком 1 до вищезазначених Ліцензійних умов.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 25.06.2013 року до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області звернулася уповноважена особа позивача із заявою про видачу ТОВ «Укравтолавандасервіс» ліцензії з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами та 1 (однієї) ліцензійної картки до неї.

В ході дослідження вказаної заяви, уповноваженими посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Донецькій області було встановлено, що у графі заяви «Поточний рахунок» він позивачем не зазначений (відсутній).

Разом з тим, згідно з пунктом 1 частини другої статті 10 Закону № 1775-III, у заяві про видачу ліцензії повинні зокрема міститися відомості про суб'єкта господарювання -- заявника, а саме: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи.

Частиною 8 ст. 10 Закону № 1775-III визначено, що заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо оформлена з порушенням вимог цієї статті.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 10 Закону № 1775-III Управлінням Укртрансінспекції у Донецькій області було відмовлено у розгляді заяви про видачу ТОВ «Укравтолавандасервіс» ліцензії з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами та 1 (однієї) ліцензійної картки до неї з повідомленням про це заявника у письмові формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду листом Управління від 27.06.2013 року № 1983/03/59-13.

Цим же листом позивачу було роз'яснено, що відповідно до частини 10 ст. 10 Закону № 1775-III, після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пояснень представника відповідача, враховуючи наявність вищевказаних недоліків заяви позивача від 25.06.2013 року та підстав для залишення її без розгляду, питання достовірності вказаних у ній даних не розглядалось.

08.07.2013 року уповноважена особа позивача повторно звернулася із заявою про видачу ТОВ «Укравтолавандасервіс» ліцензії з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами та 1 (однієї) ліцензійної картки до неї. Графи заяви були заповнені з дотриманням вимог ст.10 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим уповноваженими особами Управління Укртрансінспекції у Донецькій області було розпочато розгляд документів, які додавалися до заяви про видачу ліцензії.

Так, згідно частини 5 ст. 10 Закону № 1775-III, для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений пунктом 25 постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756 «Про затвердження, переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» відповідно до якого до таких документів зокрема додаються документи, що підтверджують наявність власної або орендованої матеріально-технічної бази, необхідної для проведення технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, перевірки їх технічного стану, зберігання, забезпечення проведення медичного огляду водіїв або укладення договорів про закупівлю таких послуг з поданням їх завірених копій.

Уповноваженою особою ТОВ «Укравтолавандасервіс» до заяви про видачу ліцензії був доданий договір на стоянку, технічне обслуговування, ЕО автомобілів, контроль за технічним станом автомобілів і проведення передрейсового (післярейсового) медичного свідоцтва водіїв від 21.06.2013 року № 49, укладений з ТОВ «Донецьке АТП МОК» в особі, директора Капустіна Віктора Івановича.

Пунктами 4.1. та 4.2. вказаного договору зазначалося, що він діє до 31.12.2013 року але може бути розірваний з ініціативи будь-якої зі сторін, у випадку не виконання одним з учасників зобов'язань договору.

Водночас статтею 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії та невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

З метою перевірки достовірності даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії, Управлінням Укртрансінспекції у Донецькій області листом від 08.07.2013 року № 2122/03/59-13 було зроблено запит до ТОВ «Донецьке АТП МОК» стосовно того чи був укладений вищевказаний договір чи є він чинним.

У відповіді на цей запит ТОВ «Донецьке АТП МОК» зазначило, що договір від 21.06.2013 року № 49 був розірваний в односторонньому порядку, у зв'язку з ненаданням усіх документів представниками ТОВ «Укравтолавандасервіс» та невиконанням умов договору.

Як підтверджено у судовому засіданні представником третьої особи, ТОВ «Донецьке АТП МОК» було направлено позивачу лист № 33 від 25.06.2013 року з повідомленням про розірвання договору № 49 від 21.06.2013 року, який разом з конвертом було повернено третій особі поштовим відділенням з довідкою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи викладене, на підставі ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті було прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії заявникові шляхом прийняття наказу Укртрансінспекції України від 16.07.2013 року № 590, про що ТОВ «Укравтолавандасервіс» було повідомлено листом Управління Укртрансінспекції у Донецькій області від 18.07.2013 року № 2290/03/59-13 з роз'ясненням підстав такої відмови відповідно до частини 2 ст. і 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

З огляду на предмет даного позову, суд не уповноважений встановлювати юридичний факт чинності вищевказаного договору (встановлення таких обставин у даному випадку належить до компетенції господарських судів), оскільки, відповідно до ч.2 ст. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд встановив, що відповідач діяв в межах наданих йому законодавством України повноважень та правомірно відмовив відповідачу у видачі ліцензії, з огляду на положення статті 11 Закону № 1775-III.

Крім цього, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача видати позивачу ліцензію з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, суд зазначає про наступне.

Суд не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб'єктів владних повноважень, або ж підміняти їх.

Така позиція суду повністю узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року, згідно якої, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ч.4 ст. 11 Закону № 1775-III, позивач не позбавлений права повторно звернутись до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 1-2, 10-11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», пунктом 25 постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756 «Про затвердження, переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності», ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтолавандасервіс" до Державної інспекції України з безпеки на неземному транспорті про скасування частини наказу № 590 від 16.07.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 12 вересня 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 17 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Бабіч С.І.

Судді Маслоід О.С. Хохленков О.В.