Постанова № 33563898, 22.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2013 р. 16:19 Справа №801/6845/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В., розглянувши за участю представника позивача Михайлова О.О. - дов. № 12 від 11.06.13р., представника відповідача Халілової Е.І. - дов. № 01-16 від 04.01.2013р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК

про стягнення 1951,92 грн.

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі про стягнення заборгованості у сумі 1951,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовуються суми пенсій, по яким відповідні підприємства не надали Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань документи, що підтверджують право цих працівників на страхові виплати та соціальні послуги..

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у запереченні, зокрема зазначив, що відсутні правові підстави відшкодовувати певні виплати визначеним у позові особам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень, прийняти до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач за березень-травень 2013 року підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками УПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АРК до актів та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, була складена таблиця розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Розбіжності в розмірі виникли в сумі 1951,92 грн., у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Проведений відповідачем аналіз нормативних документів, на підставі яких подаються та оформляються документи для призначення (перерахунку) пенсій до органів Пенсійного фонду України свідчить про те, що кожний з нормативних документів, які діяли за весь минулий час, передбачав обов'язків перелік документів, які повинні міститися у пенсійній справі, а також обов'язок органу, який призначає пенсію, при прийомі документів перевіряти правильність оформлення заяви і подання, відповідних викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж. Такі норми містять, зокрема, Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.02р. (пункт 32); Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.05р. №22-1.

Тобто про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В свою чергу, частиною 1 ст. 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, згідно постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2011р. в адміністративній справі № 2а-15289/10/12/0170, яка залишена без змін згідно з Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011р., та Ухвали ВАСУ від 02.04.2013р. позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь (95051, АР Крим, м. Сімферополь, Євпаторійське шосе/вул. кім, 69/56, МФО 824026, ОКПО 2587160) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим суми не відшкодованих витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 за жовтень 2010 року в розмірі 144,26грн. та 1,14грн. витрат на доставку основного розміру пенсії, в інший частині позовних вимог - відмовлено.

Зазначеними судовими рішеннями встановлені наступні обставини, які не повинні доказуватись:

Так, підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1, зокрема, є витяг з акту огляду у МСЕК від 17.08.1985р. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у витязі з акту огляду МСЕК від 17.08.1985р. вказано, що інвалідність встановлена ОСОБА_1 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_4, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 04.10.1984р. та витяг з акту огляду у МСЕК №159004. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_4, а інвалідність встановлена ОСОБА_4 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність. Крім того, дані паспорта вказаної особи не відповідають даним, що вказані в довідці про надання ідентифікаційного номеру.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 13.12.1980р. та витяг з акту огляду у МСЕК №016486. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_3, а інвалідність встановлена ОСОБА_3. Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_5, зокрема, є витяги з актів огляду у МСЕК за різні періоди. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК від 26.01.1976р., від 24.08.1976р. інвалідність встановлена ОСОБА_5 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають зданими особи, якій встановлена інвалідність.

Отже, з урахуванням викладеного, зважаючи на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки вищезазначена постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.03.2011р. у справі № 2а-15289/10/12/0170, яка залишена без змін згідно з Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду та Ухвали Вищого адміністративного суду України має преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_2 не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у зв'язку з тим, що у відповідача відсутня особова справа потерпілого, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілий ОСОБА_2, документи якого не передані до Фонду, продовжує отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_2 за березень-травень 2013 року в розмірі 436,20грн. у тому числі 3,42 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного розміру пенсії ОСОБА_2 за березень-травень 2013р. в розмірі 432,78грн. та 3,42 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії.

В судовому засіданні 22.07.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови складено та підписано 29.07.2013р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 98, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь (95051, АР Крим, м. Сімферополь, Євпаторійське шосе/вул. кім, 69/56, МФО 824026, ЄДРПОУ 2587160) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-б: р/р 25600010045701 в ВАТ «Державний Ощадний банк», МФО 324485, ЄДРПОУ 20725930) суми не відшкодованих витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 в розмірі 145,40 грн., у тому числі 144,26 грн. основного розміру пенсії та 1,14грн. витрат на доставку основного розміру пенсії.

В інший частині позовних вимог - відмовити

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.