ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/3363/13 11.09.13
за позовом: Дріжденко Надії Дмитрівни, с.Дмитрівка, код 1714709288
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», м.Київ, ЄДРПОУ 35730445
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, м.Київ, ЄДРПОУ 37405111
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
Головуючий суддя Любченко М.О.
Суддя Цюкало Ю.В.
Суддя Привалов А.І.
Представники:
від позивача: Бондарєва Я.В. - по дов.
від відповідача: Усенко Є.І. - по дов.
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Дріжденко Надія Дмитрівна, с.Дмитрівка звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», м.Київ про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №5 від 07.12.2011р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішення загальних зборів відповідача, яке оформлене протоколом №5 від 07.12.2011р., було прийнято з порушенням норм закону стосовно порядку скликання та проведення зборів вищого органу товариства, зокрема, без повідомлення Дріжденко Надії Дмитрівни та за відсутності необхідного кворуму.
Відповідач у відзиві б/н від 18.05.2013р. проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на присутність представників усіх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» на загальних зборах 07.12.2011р.
Ухвалою суду від 01.04.2013р. було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію, м.Київ.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, письмових пояснень по суті справи не надала, своїм правом на участь у розгляді справи не скористалась. При цьому, Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103024530225, №0103024531841, №0103024533747, №0103024534980, №0103024536312, №0103024537394, №0103025884853, №0103025889006.
Наразі, з огляду на неявку третьої особи в судове засідання господарським судом враховано, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
За приписами ст.1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
За поясненнями сторін, на момент прийняття оспорюваного рішення 07.12.2011р. діяв статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» в редакції, яка затверджена рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом №4 від 17.10.2011р.
За змістом п.п.1.2, 3.4.2 статуту відповідача у вказаній редакції учасниками товариства були Лівікіна Тетяна Володимирівна з часткою у статутному капіталі - 34%, Мусієнко Микола Олексійович з часткою у статутному капіталі - 33%, а також Дріжденко Надія Дмитрівна з часткою у статутному капіталі - 33%.
Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.58 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Як свідчать матеріали справи, 07.12.2011р. були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», результати яких оформлені протоколом №5 від 07.12.2011р., на яких відповідно до порядку денного було вирішено: обрати головою зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» Івченко О.М. - представника Лівікіної Т.В. та секретарем зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» - Івченко Р.М.; затвердити договір дарування часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» учасниками товариства від 07.12.2011р.; затвердити нову редакцію статуту; доручити директору товариства здійснити усі необхідні дії від імені учасників при проведенні державної реєстрації статуту в новій редакції самостійно або надати довіреність іншій особі на здійснення цих дій.
За змістом протоколу №5 від 07.12.2011р. на вказаних загальних зборах були присутні представники усіх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», які в сукупності володіють 100% голосів, а саме від Лівікіної Тетяни Володимирівни - Івченко Ольга Михайлівна, від Мусієнка Миколи Олексійовича - Мусієнко Сергій Миколайович, від Дріжденко Надії Дмитрівни - Дріжденко Роман Ярославович.
Згідно з договором відступу від 07.12.2011р. на виконання вказаного вище рішення загальних зборів учасниками Мусієнком Миколою Олексійовичем та Дріжденко Надією Дмитрівною було добровільно та безоплатно відступлено на користь Лівікіної Тетяни Володимирівни частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Давір-Фінанс» по 33% кожний.
Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п.21 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Пунктом 17 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (п.18 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Пунктом 19 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Тобто, діючим законодавством учаснику надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує його права та охоронювані законом інтереси, у випадку недотримання встановленої процедури їх скликання.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
Таким чином, приймаючи до уваги викладені вище положення законодавства, при зверненні до суду з розглядуваним позовом, позивачем повинно бути доведено порушення вимог закону або установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» під час скликання та проведення зборів вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів, як учасника господарського товариства.
Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою визнання рішення загальних зборів недійсним позивачем визначено, зокрема, порушення вимог законодавства та статуту стосовно повідомлення Дріжденко Надії Дмитрівни як учасника господарського товариства, про час та місце проведення загальних зборів, а також проведення зборів за відсутності необхідного кворуму.
За висновками суду, вказані твердження позивача є правомірними та такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Статтею 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.
Пунктом 7.8.1 статуту відповідача в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів від 17.10.2011р., визначено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому статутом товариства.
Згідно із ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч.5 ст.61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Відповідно до п.7.13.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» у відповідній редакції письмове повідомлення про скликання загальних зборів учасників надається генеральним директором усім учасникам шляхом персонального вручення під розписку або рекомендованим листом із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів учасників та порядку денного. Повідомлення повинно бути надіслане або вручене учасникам, запрошеним особам не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників. Будь-який учасник або його представник, запрошена особа мають право пропонувати включення до порядку денного додаткових питань шляхом надання головуючому на загальних зборах письмового повідомлення не менше, ніж за 25 днів до дати проведення загальних зборів учасників товариства або шляхом письмового повідомлення, яке надсилається генеральному директору товариству для включення визначеного питання до порядку денного. У разі затвердження порядку денного або внесення до нього змін голова загальних зборів надсилає учасникам або генеральному директору для наступного надіслання учасникам, запрошеним особам копію порядку денного або зміни порядку денного не менше ніж 10 днів до дати проведення загальних зборів.
За твердженням позивача, Дріжденко Надії Дмитрівни, будь-яких повідомлень про скликання спірних загальних зборів, дату, час та місце їх проведення, а також порядок денний вона не отримувала.
Ухвалами суду від 08.07.2013р., 24.07.2013р. та 07.08.2013р. відповідача було зобов'язано надати докази повідомлення позивача про час та місце проведення 07.12.2011р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС».
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» витребуваних судом документів не представлено та не надано доказів повідомлення позивача шляхом персонального вручення письмового повідомлення під розписку або рекомендованим листом.
При цьому, посилання відподача на зайняття Дрідженком Романом Ярославовичем посади заступника директора у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» та особисте повідмолення його про проведення 07.12.2011р. загальних зборів, не спростовує висновків суду про недотримання відповідачем порядку персонального повідомлення позивача про скликання загальних зборів відповідно до п.7.13.2 статуту.
Доводи відповідача про дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» вимог закону та статуту з огляду на присутність усіх учасників товариства на загальних зборах 07.12.2011р., про що зазначено у протоколі зборів вищого органу товариства, також не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного:
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Аналогічне положення міститься і в пункті 7.13.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС».
Як свідчать матеріали справи, в протоколі №5 від 07.12.2011р., що складений за результами проведення спірних загальних зборів, вказано, що на загальних зборах представлені учасники, які в сукупності володіють 100% голосів, у зв'язку з чим було прийнято рішення про правомочність загальних зборів.
За змістом позовної заяви та пояснень представника позивача, Дрідженко Надія Дмитрівна проти своєї присутності на загальних зборах 07.12.2011р. заперечила. Крім того, позивачем представлено суду нотаріально посвідчену заяву, за змістом якої Дрідженко Надія Дмитрівна заявила, що з 20.10.2011р. та по теперішній час нею не уладалось жодних договорів та не подавалось будь-яких заяв щодо відчуження, дарування, заставлення належної їй частки в розмірі 33% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС».
Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно зі ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вказувалось вище, відповідач проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на присутність Дріжденко Надії Дмитрівни на загальних зборах товариства, які були проведені 07.12.2011р. Проте, вказані твердження відповідача не підтверджено жодним належним та допустим доказом.
При цьому, судом враховано, що протокол №5 від 07.12.2011р., яким оформлено результати спірних загальних зборів, було підписано лише головою та секретарем загальних зборів.
Згідно з п.2.11 Рекомендацій 04-5/14 від 28.12.2007р. Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.
При цьому, за змістом п.2.11 вказаних Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України підставою недійсності рішення загальних зборів, зокрема, є відсутність протоколу загальних зборів, підписаного у встановленому порядку.
Враховуючи, що порядок підписання протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю законом не встановлено, з огляду на викладену вище позицію Президії Вищого господарського суду України, за висновками суду, протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» повинен бути оформленим у відповідності з вимогами статуту відповідача.
В свою чергу, відповідно до п.7.13.19 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» рішення загальних зборів учасників викладається в протоколі, який підписують всі учасники товариства, присутні на загальних зборах учасників товариства.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про невідповідність протоколу №5 від 07.12.2011р. вимогам статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», що підтверджує недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів 07.12.2011р. Як наслідок, вказаний протокол не приймається судом до уваги як доказ присутності усіх учасників товариства при проведенні спірних загальних зборів.
Долучений до матеріалів справи перелік б/н від 07.12.2011р. учасників загальних зборів від 07.12.2011р., за висновками суду, також не свідчить про обгрунтованість доводів відповідача, враховуючи відсутність у вказаному переліку підписів учасників товариства або їх представників.
В свою чергу, відповідно до нотаріально посвідчених заяв Мусієнка Сергія Миколайовича та Дріжденка Романа Ярославовича від 22.03.2013р., які містяться в матеріалах справи, засвідчено, що вказані особи не були присутні на загальних зборах 07.12.2011р., які оформлені протоколом №5, про їх проведення не знали, повідомлені належним чином не були, за питаннями порядку денного не голосували.
Крім того, господарським судом прийнято до уваги, що за змістом протоколу №5 від 07.12.2011р. від імені учасника Дріжденко Надії Дмитрівни участь у спірних загальних зборах приймав Дріжденко Роман Ярославович, який діяв на підставі довіреності від 16.12.2011р., тобто виданої вже після проведення загальних зборів 07.12.2011р.
Таким чином, з огляду на відсутність в протоколі №5 від 07.12.2011р. підписів Дріжденко Надії Дмитрівни та Мусієнка Миколи Олексійовича, господарський суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність доводів відповідача про присутність вказаних учасників на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» 07.12.2011р. Відповідачем викладених висновків суду не спростовано.
Відповідно до п.7.13.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» в редакції від 17.10.2011р. у випадку присутності на загальних зборах 100% голосів учасників такі загальні збори вважаються правомочними, а їх рішення - правомірними за будь-яких умов без врахування вимог стосовно строків повідомлення про такі загальні збори, інших вимог стосовно процедури скликання таких загальних зборів учасників.
Проте, за висновками суду, положення вказаного пункту статуту не підлягають застосуванню при вирішенні розглядуваного спору, враховуючи недоведення відповідачем присутності на загальних зборах учасників, які володіють 100% голосів.
Наразі, посилання відповідача на укладення договору відступу від 07.12.2011р. господарським судом також не приймаються до уваги, оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування у даній справі. Позивачем заявлено вимогу саме про визнання недійсним рішення від 07.12.2011р. загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», проте не правочину, про який зазначає відповідач. Обставини щодо дійсності вказаного договору, відповідності його змісту вимогам закону, у тому числі, наявності у позивача волевиявлення на його укладення, господарським судом у розглядуваній справі не досліджуються.
При цьому, господарський суд звертає увагу відповідача на той факт, що питання дійності договору від 07.12.2011р. не впливає на можливість визнання недійсним спірного рішення загальних зборів. Враховуючи приписи чинного законодавства, вбачається, що визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним договору є різними способами захисту окремих порушених прав. Крім того, судом враховано, що договір відступу від 07.12.2011р. було підписано вже після проведення спірних загальних зборів, що підтверджується змістом преамбули до вказаного правочину.
Таким чином, виходячи з того, що відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовано належними та допустимими доказами тверджень позивача про неповідомлення останнього про проведення загальних зборів, приймаючи до уваги, що до матеріалів справи не представлено доказів направлення на адресу позивача листа (заяви тощо) стосовно дати, часу, місця проведення та порядку денного зборів вищого органу товариства, повідомлення під розписку або у будь-який інший спосіб, судом встановлено, що при скликанні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» 07.12.2011р., зокрема, при повідомленні учасників товариства про проведення загальних зборів були порушені вимоги Закону України «Про господарські товариства» та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС».
Відповідно до положень п.21 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.
За висновками суду, наявність позивача на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» 07.12.2011р. могла істотно вплинути на їх результати.
При цьому, суд виходить з того, що спірним рішенням було вирішено не поточне питання діяльності товариства, а фактично ухвалено змінити склад його учасників, що безпосередньо стосується інтересів позивача.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується неповідомлення та, відповідно, відсутність Дріжденко Надії Дмитрівни та Мусієнка Миколи Олексійовича на загальних зборах 07.12.2011р. як учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», господарський суд дійшов висновку про неправомочність загальних зборів 07.12.2011р. у зв'язку з відсутністю необхідного кворуму учасників, що в свою чергу, є безумовною підставою для визнання відповідного рішення загальних зборів недійсним у розумінні п.18 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Дріжденко Надії Дмитрівни, с.Дмитрівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», м.Київ про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №5 від 07.12.2011р., є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, позовні вимоги Дрідженко Надії Дмитрівни про скасування рішення загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №5 від 07.12.2011р., не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.
Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У п.10 постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, які не передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства.
Визначений позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді скасування рішення загальних зборів зазначеному вище переліку способів захисту не відповідає.
Одночасно, позивачем не наведено, а судом не встановлено інших положень законодавства або умов договору, що передбачали б такий спосіб захисту порушеного права, як скасування рішення органу товариства.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в постанові від 26.06.2008р. по справі №7/124-07, а також Верховного Суду України, що відображена у листі б/н від 01.08.2007р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Клопотання б/н від 03.06.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» про призначення почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
Разом з цим, заявляючи клопотання про призначення судової експертизи, відповідачем не було доведено суду наявності обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, для з'ясування яких необхідним є застосування спеціальних знань. Як вказувалось судом, обставини щодо дійсності договору відступу від 07.12.2011р., відповідності його змісту вимогам закону, у тому числі, наявності у позивача волевиявлення на його укладення, господарським судом у розглядуваній справі не досліджуються.
За таких обставин, за висновками суду, клопотання відповідача не підлягає задоволенню, враховуючи, що обставини, про які зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» та які, на думку відповідача, підлягають встановленню за допомогою спеціальних знань, не відносяться до предмету спору у розглядуваній справі.
Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Дріжденко Надії Дмитрівни, с.Дмитрівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», м.Київ про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №5 від 07.12.2011р. - задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС», яке оформлене протоколом №5 від 07.12.2011р.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВІР-ФІНАНС» (01054, м.Київ, Шевченківський район, вул.Тургенівська, буд.38, офіс 306, ЄДРПОУ 35730445) на користь Дріжденко Надії Дмитрівни (27422, Кіровоградська обл., Знам'янський район, с.Дмитрівка, код 1714709288) судовий збір в сумі 573,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 11.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 16.09.2013р.
Головуючий суддя М.О Любченко
Суддя Ю.В. Цюкало
Суддя А.І. Привалов
Судове рішення № 33563615, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/3363/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: