Рішення № 33563564, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14492/13 16.09.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн»

про стягнення 42 440,96 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Семенець І.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» заборгованості за Договором № 36/У-36-12 від 06.09.2012 року в розмірі 42 440,96 грн., в тому числі, 41 600,00 грн. основного боргу, 692,56 грн. пені, 148,40 грн. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору № 36/У-36-12 від 06.09.2012 року позивач надав відповідачу послуги за допомогою вібраційного котка LTD-216Н, № зав. 009059 № дв. 69720117 з машиністом (водієм) виконавця на об'єкті замовника «Будівництво торгівельно-розважального комплексу на перетині вул. Червоногвардійська та вул. Червоноткацької у Деснянському районі м. Києва», за які відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року порушено провадження по справі № 910/14492/13, розгляд справи призначено на 16.09.2013 року.

У судовому засіданні 16.09.2013 представник ТОВ «Експрес Бетон» надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги просив задовольнити частково у сумі 37 600,00 грн. (з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу, що становить 4 000 грн.) основного боргу, 692,56 грн. пені, 148,40 грн. 3 % річних.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з відмітками на зворотній стороні ухвали суду від 30.07.2013 року, вона була надіслана відповідачу за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана останнім 07.08.2013 року, про що свідчить відмітка останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.09.2013 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.09.2012 між ТОВ «Експрес Бетон» (виконавець) та ТОВ «Будконстракшн» (замовник) укладено Договір № 36/У-36-12.

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується надати замовнику в установленому Договором порядку послуги за допомогою вібраційного котка LTD-216Н, № зав. 009059 № дв. 69720117 з машиністом (водієм) виконавця на об'єкті замовника «Будівництво торгівельно-розважального комплексу на перетині вул. Червоногвардійська та вул. Червоноткацької у Деснянському районі м. Києва» на умовах згідно даного Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених Договором.

Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється згідно з фактично наданими виконавцем послугами замовнику на умовах, передбачених Договором (пункт 2.1 Договору). При цьому п. 2.1.1. Договору визначено, що ціна надання послуг одним транспортним засобом становить з урахуванням ПДВ - 300,00 грн. за 1 (одну) годину надання послуг та з урахуванням вартості використаного палива. Пунктами 2.1.2., 2.1.3. Договору визначені ціни за доставку транспортного засобу та вартість послуг, які надаються у вихідний день.

Як встановлено судом, умовами Договору (п. 2.4.) сторони визначили наступний порядок розрахунків:

- замовник (відповідач) зобов'язується до початку надання послуг по цьому договору перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця попередню оплату в сумі 12 000,00 грн. з ПДВ. До цієї суми входить сума доставки транспортного засобу на об'єкт замовника та сума оплати перших 33-х годин надання послуг транспортним засобом на об'єкті замовника (п. 2.4.1 п. 2.4 Договору);

- оплати за надані послуги замовник (відповідач) зобов'язаний здійснювати протягом 4-х робочих днів з дати підписання актів передачі-приймання наданих послуг, які підписуються сторонами до 5-го числа кожного наступного місяця на підставі даних подорожніх листів транспортного засобу, у відповідності з даним договором (п. 2.4.2 п. 2.4 Договору);

- остаточний розрахунок за надані виконавцем послуги замовник здійснює протягом 4-х робочих днів після підписання останнього акту передачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін після завершення надання всіх послуг у відповідності з даним Договором.

Загальна вартість послуг, що надаються згідно з Договором, визначається з вартості наданих послуг, зазначених в актах приймання-передачі послуг згідно з Договором (пункт 2.6 Договору).

Згідно з п. 6.5. Договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів передачі-приймання наданий послуг.

Пунктом 11.3. даного договору визначено, що він набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань за даним договором. У випадку, якщо сторони не розірвуть даний договір, він уважається продовженим на кожний наступний рік.

ТОВ «Експрес Бетон» надало відповідачеві послуг на суму всього 293 725,00 грн., проте оплачені вони були лише частково у сумі 252 125,00 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-ст.907 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 293 725,00 грн., про що сторонами підписано акти: № ЕБ-06/10/19 за червень 2013 року на загальну суму 18 600,00 грн., №№ ЕБ-05/13/07, ЕБ-05/13/06, № ЕБ-05/13/05 за травень 2013 року на загальну суму 32 200,00 грн., № ЕБ-04/30/05 за квітень 2013 року на загальну суму 23 000,00 грн., № ЕБ-12/10/01 за грудень 2012 року на суму 59 400,00 грн., № ЕБ-11/01/02 за листопад 2012 року на загальну суму 45 600,00 грн., №№ ЕБ-10/31/13, № ЕБ-10/08/02, ЕБ-10/08/01 за жовтень 2012 року на загальну суму 60 025,00 грн., № ЕБ-09/29/02 за вересень 2012 року на загальну суму 54 900,00 грн. здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В ході розгляду спору судом встановлено, що зобов'язання, встановлені п. 2.4 договору, відповідач виконав не належним чином сплативши позивачу грошові кошти лише в сумі 252 125,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок, наданих позивачем.

Крім того судом також встановлено, що після звернення ТОВ «Експрес Бетон» з указаним позовом до господарського суду міста Києва ТОВ «Будконстракшн» додатково сплатило позивачеві частину заборгованості, не оплаченої раніше (у сумі 4 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача №26003201979000 з 05.08.2013 до 05.08.2013), а тому на час розгляду даної справи по суті заборгованість становить 37 600,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з договором. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 37 600,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

За невиконання зобов'язання позивач також наполягає на стягненні з відповідача 692,56 грн. пені нарахованої за період з 15.06.2013 до 25.07.2013.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Як вбачається з пункту 7.3. Договору за недодержання передбачених розділом 2 «Вартість послуг та порядок розрахунків» даного договору, строків здійснення оплат замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним договором, за кожний день затримки платежу.

З урахуванням наведеного та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення пені за період з 03.07.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 12661,74 грн., суд прийшов до висновку, що наведена сума пені розрахована позивачем у відповідності до вимог спірного договору та не суперечить нормам чинного законодавства, в т.ч. приписам ч. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню повністю.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 148,40 грн. 3% річних нарахованих у період з 15.06.2013 до 25.07.2013 (41 день).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 15.06.2013 до 25.07.2013 в сумі 148,40 грн. суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» (01015, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5, офіс 1; ідентифікаційний код 36925324) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34 А; ідентифікаційний код 33943105) 37 600 (тридцять сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 692 (шістсот дев'яносто дві) грн. 56 коп. пені, 148 (сто сорок вісім) грн. 40 коп. 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2013.

Суддя О. А. Грєхова