Рішення № 33563531, 10.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14593/13 10.09.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Бабич Олексій Анатолійович

про стягнення 18606,48 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Пешков О.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - Кашканова Н.Г. (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 18606,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страхувальник винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повідомив Позивача у встановленому законом порядку та в строки, про настання вказаної ДТП.

Ухвалою від 01.08.2013 при порушенні провадження у справі №910/14593/13 за вищевказаним позовом, судом було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Бабич Олексія Анатолійовича

Відповідач проти задоволення позову заперечував, мотивуючи це тим, що про настання ДТП ним було повідомлено Позивача в порядку, передбаченому укладеним між сторонами договором страхування, і також згідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на час укладення сторонами договору страхування.

Третя особа, яка була присутня в судовому засіданні 21.08.2013 надала усні пояснення по суті спору, відповідно до яких повністю підтримала позицію Відповідача.

В судовому засіданні 09.09.2013 судом оголошувалась перерва на 10.09.2013.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третю особу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 між ВAT «Страхова компанія «НОВА» (яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова», та відповідно до статуту є правонаступником, далі - Позивач, Страховик) та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», далі - Відповідач, Страхувальник) було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5952922 (далі - Поліс), за умовами якого Позивачем було застраховано майнові інтереси Відповідача пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Ауді», д.р.н. АА2315АА.

04.04.2012 була скоєна ДТП за участю транспортного засобу «Ауді», д.р.н. АА2315АА під керуванням працівника (водія) Відповідача Бабич Олексія Анатолійовича та транспортного засобу «ДАФ», д.р.н. ВХ 9268 АК (підтверджується залученими до матеріалів справи первинною та розгорнутою довідками ДАІ).

Позивачем було отримано Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.04.2012 № 3-1312/2012, якою встановлено вину працівника (водія) Відповідача, Бабича О.А., у скоєнні ДТП.

Враховуючи вищенаведене, а також Висновок № 643 експертного автотоварознавчого дослідження від 29.05.2012, Позивач за умовами Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5952922, та на підставі складеного ним Страхового акту № 1477 від 06.08.2012 як Страховик винної у ДТП особи виплатив потерпілому 18 606,48 грн. страхового відшкодування, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 0006991 від 12.10.2012 та № 9528 від 15.02.2013.

Відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на момент ДТП), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Позивач зазначає, що всупереч вказаній нормі ані водій Відповідача, ані сам Відповідач не повідомили Позивача у встановленому законом порядку та строки про скоєння вищеописаного в рішенні ДТП.

Згідно з п.п. ґ п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика про настання ДТП, у строки і за умов, визначених у Законі на наведеним вище судом, тобто якщо мало місце порушення п. 33.1.4 ст. 33 Закону.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивач звернувся до Відповідача з Претензією від 29.11.2012 № 2364/0/17-12 про відшкодування йому 18 606,48 грн. виплаченого страхового відшкодування, та не отримавши задоволення своєї претензії, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

І за приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дійсно, п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент настання ДТП, на водія транспортного засобу, причетного до ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, покладено обов'язок невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Невиконання відповідачем вказаного обов'язку стало підставою для стягнення з нього в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 49 300,00 грн.

В той же час, за приписами статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»).

Договір, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами. Також статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

01.07.2011 між Позивачем (Страховик) та Відповідачем (Страхувальник) було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5952922 (Поліс), за умовами якого Позивачем було застраховано майнові інтереси Відповідача пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Ауді», д.р.н. АА2315АА.

Умовами укладеного між сторонами Договору №2450/110601882 від 25.06.2011, та підставі якого сторонами укладався Поліс № АА/5952922, передбачено (пункт 6.1.6) обов'язок страхувальника вжити заходів щодо невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП.

Аналогічна норма була закріплена в п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в редакції, станом на час укладення між сторонами Договору та Полісу № АА/5952922, та якою і повинні були керуватися сторони, де вказано, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Таким чином, ні зазначеною чинною на час укладення Договору та Полісу № АА/5952922 нормою законодавства, ні умовами укладеного між сторонами Договору не було передбачено обов'язку страхувальника повідомляти страховика про настання ДТП саме у письмовій формі (аналогічну правову позицію викладено в Постанові Вищого господарського суду міста Києва №910/3792/13 від 19.08.2013).

Також, як зазначалось вище, обов'язок доведення певних обставин справи покладено саме на ту сторону процесу, яка на ці обставини посилається.

Відповідачем до матеріалів справи додано копію Повідомлення про страховий випадок по ДТП, яке мало місце 04.04.2012 за участю транспортного засобу «Ауді», д.р.н. АА2315АА під керуванням працівника (водія) Відповідача Бабич Олексія Анатолійовича та транспортного засобу «ДАФ», д.р.н. ВХ 9268 АК.

Вищевказане повідомлення було направлено Відповідачу засобом факсового зв'язку, який зазначено в укладеному сторонами Договорі та який міститься на повідомленні, і його було зареєстровано Відповідачем за р/н 00000371, що також вбачається з наданого Відповідачем витягу з його електронної бази страхових справ, у якій міститься інформація по обставинам та учасникам ДТП, яке мало місце 04.04.2012.

Та у вказаному витязі також зазначено, що Позивачем було відкрито страхову справу по цьому ДТП за №УР-0008347 від 05.04.2012, та що про обставини було повідомлено інженера безпеки руху Позивача, вказано його телефонний номер та мобільний номер водія Відповідача.

Присутнім у судових засіданнях винним у ДТП водієм Відповідача - Бабичем Олексієм Анатолійовичем також в усному порядку підтверджено всі наведені Відповідачем обставини за засоби повідомлення Позивача як страховика про настання ДТП.

Позивачем натомість не надано суду доказів, що ним не отримувалось від Відповідача повідомлення про ДТП р/н 00000371, та що копія вищевказаного повідомлення не надходила до Відповідача засобом факсового зв'язку, зокрема враховуючи, що в електронній базі страхових справ Позивача міститься інформація про дане ДТП.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем спростовано належними засобами доказування обставини, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а Позивачем не надано спростувань поданих Відповідачем обґрунтувань та письмових доказів, і відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2013

Суддя Сташків Р.Б.