Рішення № 33563411, 17.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.13р. Справа № 904/2776/13За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

Про: стягнення 560 440,84 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Сидоренко А.С., довіреність №14-58 від 22.03.2013 року, головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи

Від відповідача: Бочанова Я.В., довіреність №1500 від 19.11.2012 року, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" пеню у сумі 291 490,69 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у сумі 46 188,07 грн., 3% річних у сумі 222 762,07 грн., всього 560 440,84 грн. Витрати по сплаті судового збору у сумі 11 208,81 грн. позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за договором про відступлення права вимоги від 16.10.2012 року первісний кредитор (публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз") передав, а новий кредитор (публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") прийняв на себе право вимоги до боржника - комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" за договором на постачання природного газу № 054101-11Н від 30.09.2011 року у сумі 7 145 398,51 грн. Крім права вимоги оплати споживчого природного газу за зобов'язанням, зазначеним у п.1.1 договору про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх належних штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу № 054101-11Н від 30.09.2011 року в частині своєчасної сплати природного газу протягом листопада 2011 року - квітня 2012 року позивач на підставі п. 7.1 договору нарахував та просить стягнути пеню, яка станом на 12.03.2013 року складає 291 490,69 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, станом на 12.03.2013 року у сумі 46 188,07 грн. та 3% річних, яка станом на 12.03.2013 року складає 222 762,07 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вимоги позивача про стягнення суми від інфляції вважає безпідставними, оскільки сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Також відповідач вважає, що позивач неправильно нарахував три відсотка річних на прострочену суму, оскільки не враховані положення статті 253 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України. У зв'язку з чим, 3% річних визнає в частині - у загальній сумі 221 264,77 грн. Відповідач не в повному обсязі визнає суму пені, яка нарахована за зобов'язаннями січня - лютого 2012 року, оскільки пеня нарахована та заявлена позивачем з пропуском позовної давності. У відзиві на позов відповідач просить застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення пені.

06.08.2013 року відповідачем подано до суду клопотання (вих. № 013/13 від 05.08.2013 року) про зменшення штрафних санкцій до 20%. Клопотання мотивоване тяжким фінансовим становищем підприємства.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2013 року (суддя Ярошенко В.І.) порушено провадження у справі №904/2776/13, розгляд справи призначено в судове засідання на 29.04.2013 року.

29.04.2013 року розпорядженням заступника керівника апарату суду справу №904/2776/13 призначено на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з перебуванням судді Ярошенко В.І. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду від 30.04.2013 року справу №904/2776/13 прийнято до свого провадження суддею Манько Г.В.

09.07.2013 року заступником керівника апарату суду прийнято розпорядження №687 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", яким відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку перебуванням судді Манько Г.В. (обставина, яка унеможливлює його участь у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, передбаченого відповідним процесуальним законом), призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/2776/13.

Згідно автоматизованої системи розподілу справу №904/2776/13 передано на розгляд судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2013 року справу №904/2776/13 прийнято до свого провадження суддею Євстигнеєвою Н.М., розгляд справи призначений у судовому засіданні на 25.07.2013 року.

Розгляд справи був відкладений з 25.07.2013 року на 10.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 25.09.2013 року.

У судовому засіданні 10.09.2013 року оголошувалась перерва до 17.09.2013 року.

У судовому засіданні 17.09.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2011 між публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (постачальник) та комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (покупець) був укладений договір №054101-11Н поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно на виробництво теплової енергії для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцеві в період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 3 490 тис.куб.м., у тому числі: в листопаді 2011 року в обсязі 3 000 тис.куб.м., в грудні 2011 року в обсязі 3 800 тис.куб.м., в січні 2012 року в обсязі 4 500 тис.куб.м., в лютому 2012 року в обсязі 4 100 тис.куб.м., в березні 2012 року в обсязі 3 200 тис.куб.м., у квітні 2012 року в обсязі 800 тис.куб.м., у жовтні 2012 року в обсязі 1 200 тис.куб.м., у листопаді 2012 року в обсязі 3 000 тис.куб.м., у грудні 2012 року в обсязі 3 800 тис.куб.м. (п.1.2. договору).

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 10% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно п.1.2 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п.1.5 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.10.2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.10.1 договору).

На виконання умов договору поставки природного газу постачальник поставив, а покупець прийняв природний газ згідно актів приймання-передачі природного газу:

від 30.11.2011 року на суму 2 997 713,20 грн.,

від 31.12.2011 року на суму 3 299 198,39 грн.,

від 31.01.2012 року на суму 4 172 459,67 грн.,

від 29.02.2012 року на суму 4 395 656,02 грн.,

від 31.03.2012 року на суму 2 951 408,13 грн.

від 30.04.2012 року на суму 656 963,10 грн., а всього на суму 18 473 398,51 грн. (копії актів знаходяться в матеріалах справи - а.с. 27-32, том 1).

Відповідно до п.4.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений природний газ, заборгованість складає 7 145 398,51 грн.

16.10.2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) та публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (первісний кредитор) було укладено договір № 42/12 про відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" за договором на постачання природного газу № 054101-11Н від 30.09.2011 року у сумі 7 145 398,51 грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним у п1.1 договору про відступлення, до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним вище договором (п.1.2. договору про відступлення).

Відповідно до п.2.2 договору про відступлення, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1 договору про відступлення. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

22.10.2012 року було складено та підписано акт приймання - передачі документів, передбачених договором про відступлення права вимоги від первісного кредитора новому кредитору (а.с. 24-25, том 1).

Пунктом 2.3 договору про відступлення права вимоги передбачено обов'язок первісного кредитора протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника (відповідача) про відступлення права вимоги.

На виконання умов цього пункту договору публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги, вих. № 03/2-740 від 25.10.2012 року, отримане відповідачем 25.10.2012 року (вхідний № 2086/1).

Причиною виникнення спору є несвоєчасне здійснення комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа розрахунків за природний газ за договором № 054101-11Н від 30.09.2011 року протягом листопада 2011 року - квітня 2012 року.

Відповідно до вимог статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 222 762,07 грн.:

за зобов'язаннями листопада 2011 року за період з 11.12.2011 року по 30.01.2012 року у сумі 5 263,83 грн.;

за зобов'язаннями грудня 2011 року за період з 11.01.2012 року по 23.02.2012 року у сумі 8 472,72 грн.;

за зобов'язаннями січня 2012 року за період з 11.02.2012 року по 30.05.2012 року у сумі 16 757,05 грн.;

за зобов'язаннями лютого 2012 року за період з 11.03.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 96 227,80 грн.;

за зобов'язаннями березня 2012 року за період з 11.04.2012 року по 06.03.2013 у сумі 79 876,25грн.;

за зобов'язаннями квітня 2012 року за період з 11.05.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 16 164,42 грн.

Згідно із частиною 1 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 Цивільного кодексу України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України).

За змістом п.4.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акта прийому-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Строк оплати поставки природного газу за листопад 2011 року наступив 10.12.2011 (неділя), отже строк оплати - 12.12.2011 року, прострочка виконання зобов'язання виникла з 13.12.2011 року, за грудень 2011 року - 10.01.2012 року (вівторок), за січень 2012 року - 10.02.2012 року (п'ятниця), за лютий 2012 року - 10.03.2012 (субота), отже строк оплати - 12.03.2012 року, прострочка виконання зобов'язання виникла з 13.03.2012 року, за березень 2012 року - 10.04.2012 року (вівторок), за квітень 2012 року - 10.05.2012 року (четвер).

Крім того, господарський суд враховує, що відповідачем згідно платіжного доручення №108 від 20.01.2012 року сплачена заборгованість за природний газ 30.01.2012 року, що є підставою для перерахунку 3% річних за прострочення зобов'язання за листопад та грудень 2012 року.

За наведеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних у сумі 219 931,64 грн., яка складається з: 4 730,25 грн. (за листопад 2011 року) + 8 323,76 грн. (за грудень 2012 року) + 16 757,05 грн. (за січень 2012 року) + 94 079,91 грн. (за лютий 2012 року) + 79 876,25 грн. (за березень 2012 року) + 16 164,42 грн. (за квітень 2012 року).

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, наданих в інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, станом на 12.03.2013 року у сумі 46 188,07 грн.

З урахуванням наведених роз'яснень та листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 року № 62-97р позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції за період з грудня 2011 року по лютий 2013 року задоволенню не підлягають (при підрахунку за вказаний період наявна дефляція).

Розрахунок втрат від інфляції перевірено за допомогою програми "Законодавство".

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений за договором природний газ, що передбачені п.4.1 договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,3% несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше як 100 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 23.03.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 291 490,69 грн.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (спеціальна позовна давність) (стаття 258 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідач заявив про застосування позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені, подав відповідну письмову заяву.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі штемпелю на конверті позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом 01.04.2013 року (а.с. 60, том 1).

Враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду 01.04.2013 року, в межах позовної давності є пеня, нарахована за загальний період прострочення з 01.04.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 279 513,19 грн.:

за зобов'язаннями січня 2012 року за період з 01.04.2012 року по 30.05.2012 року у сумі 11 676,70 грн.

за зобов'язаннями лютого 2012 року за період з 01.04.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 132 387,95 грн.

за зобов'язаннями березня 2012 року за період з 11.04.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 110 677,80 грн.

за зобов'язаннями квітня 2012 року за період з 11.05.2012 року по 06.03.2013 року у сумі 24 770,74 грн.

В решті заявлені вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають з огляду на сплив позовної давності.

Відповідач посилається на тяжке фінансове становище та просить зменшити розмір пені до 20%.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача (основним предметом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря), який використовує придбаний газ виключно для потреб опалення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період зобов'язання виконане у повному обсязі) нарахування та стягнення 3% річних, господарський суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 30% та стягнути 70 % від належної до стягнення, що буде становити 195 659,23 грн.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 415 590,88 грн. (219 931,65 грн. - 3% річних + 195 659,23 грн. - пеня).

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог без урахування зменшення неустойки у сумі 9 988,90 грн. (2% від суми 499 444,83 грн. (279 513,19 грн. + 219 931,64 грн.).

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, ідентифікаційний номер 23645975) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 195 659,23 грн., 3% річних у сумі 219 931,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 988,90 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 18.09.2013 року.