ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 вересня 2013 р. Справа № 902/1199/13
Провадження № 18/902/76/13
за позовом:Приватного підприємства "Трансойл" (вул. Наливайка, 14, м. Вінниця, 21003)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (вул. Чкалова, буд.16 Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24600)
про стягнення 23 700,58 грн. заборгованості за договором поставки № ДГ-236 від 16.05.2012р.
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді Маслія І.В.
При секретарі судового засідання Василишеній Н.О.
Представники:
позивача : Лапіна Т.В., довіреність № 1250 від 03.06.2013 р.
відповідача : не з'явився
ВСТАНОВИВ :
Приватне підприємство «Трансойл» (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільські цукроварні» (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 23700,58 грн. заборгованості з якої 18854,42 грн. - основна заборгованість; 1813,12 грн. - пеня; 2900,99 грн. - 24% річних та 132,05 грн. - індекс інфляції.
Ухвалою від 23 серпня 2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18 вересня 2013 року.
В судове засідання з'явились представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції 29.08.13 р.(а.с.28).
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.
16.05.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ДГ-236 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідач), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію - мастильні матеріали, авто хімію та авто косметику (далі товар), на умовах визначених договором. Номенклатура (код, найменування), ціна товару, вказуються у накладній, яку виставляє продавець на кожну партію товару, виходячи з замовлення покупця.
Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору Продавець поставляє товар відповідно до замовлень покупця. Загальний строк поставки товару, який знаходиться на складі продавця, для відвантаження покупцю - до 3 днів від дати підтвердження замовлення продавцем до виконання. Відвантаження товару відбувається за накладною, особі, яка має належним чином оформлене доручення чи іншій уповноваженій особі.
Відповідно до п. 3.1. Договору продаж товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на протязі 20-ти календарних днів, від дати відвантаження.
Згідно з видатковою накладною № РН-0000812 від 31.05.2012 р. (а.с. 8) позивач передав, а відповідач за довіреністю № КА-53 від 28.05.2012 р., що зазначена у накладній та наявна в матеріалах справи (а.с. 9) отримав товар на загальну суму 33 846,00 грн.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме 17.09.2012 р. на суму 9991,58 грн. та 07.11.2012 р. на суму 5000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. 30.11.2012 року сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків на суму 18854,42 грн. (а.с. 10).
Станом на день слухання справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 18854,42 грн.
Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 18854,42 грн., а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості.
Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1813,12 грн. - пені; 2900,99 грн. - 24% річних та 132,05 грн. - індексу інфляції.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.1. Договору покупець за порушення строку оплати товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за весь час прострочення, а саме за 234 дні прострочення, що суперечить п. 6 ст. 232 ГК України де зазначено - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 1813,12 грн. - пені за період з 08.11.2012 по 01.07.2013 р., (234 дні прострочення), підлягають задоволенню частково в сумі 1406,35 грн. за період з 08.11.2012 по 08.05.2013 р., (182 дні прострочення), відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України та п. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
Позовні вимоги в частині стягнення 132,05 грн. - інфляційних нарахувань за період з 01.12.2012 р. по 01.07.2013 р. підлягають задоволенню частково в сумі 75,47 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 5.3. Договору у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше 30 календарних днів, продавець має право, крім стягнення передбаченої п. 5.1. пені, додатково стягнути з покупця 24% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
При перевірці правильності нарахування позивачем 24% річних за період з 08.11.2012 року по 01.07.2013 року, судом не виявлено помилок, а тому 2900,99 грн. - 24% річних за порушення строків оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільські цукроварні» (вул. Чкалова, буд. 16Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24600, ідентифікаційний код 36327881) на користь Приватного підприємства «Трансойл» (вул.. Наливайка, 14, м. Вінниця, 21003, ідентифікаційний код 37159266) 18854,42 грн. - основного боргу; 1406,35 грн. - пені; 2900,99 грн. - 24% річних; 75,47 грн. - інфляційних нарахувань та 1686,86 грн. - судового збору.
3. В частині стягнення 406,77 грн. - пені та 56,58 грн. - інфляційних нарахувань відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19 вересня 2013 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Чкалова, буд.16 Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24600)
Судове рішення № 33563397, Господарський суд Вінницької області було прийнято 18.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/1199/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: