Рішення № 33563390, 11.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15993/13 11.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Ліснічука Андрія В'ячеславовича до про Приватного підприємства «Інжпобутсервіс» стягнення боргу в розмірі 43 338 гривень 47 копійок

Представники:

від Позивача: Власюк В.В. (адвокат);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Ліснічук Андрій В'ячеславович (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Інжпобутсервіс» (надалі також - «Відповідач») про стягнення боргу в розмірі 43 338 гривень 47 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 09 липня 2012 року Позивачем надано, а Відповідачем прийнято послуги катка та автогрейдера на загальну суму 20 984 гривні 90 копійок, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-здачі наданих послуг від 09 липня 2012 року та рахунком № 21 від 09 липня 2012 року. 31 липня 2012 року Позивачем надано, а Відповідачем прийнято послуги катка та автогрейдера на загальну суму 15 881 гривня 32 копійки, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-здачі наданих послуг від 31 липня 2012 року та рахунком № 22 від 09 липня 2012 року. Також, 08 жовтня 2012 року Позивачем надано, а Відповідачем прийнято послуги катка та автогрейдера на загальну суму 6 472 гривні 25 копійок, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-здачі наданих послуг від 08 жовтня 2012 року та рахунком № 24 від 08 жовтня 2012 року. Таким чином, Позивач зазначає, що за період з липня по жовтень 2012 року Позивачем були надані Відповідачу послуги на загальну суму 43 338 гривень 47 копійок. Однак, всупереч домовленості між сторонами оплату за надані послуги Відповідач не провів і станом на 12.08.2013 року за ним рахується заборгованість в сумі 43 338 гривень 47 копійок.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15993/13, розгляд справи призначено на 11.09.2013 року.

11 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Довідку ПАТ АБ «Укргазбанк» про наявність відкритого поточного рахунку Позивача; Довідку про юридичну адресу Позивачу; Заяву на підтвердження того, що що в провадженні господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Відповідача; копію Договору про надання правової допомоги від 09.09.2013 року, копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Також, 11 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Клопотання про долучення доказів. В клопотанні зазначено, що на даний час Позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Власюком В.В. та поніс додаткові судові витрати у вигляді оплати гонорару адвоката за надання правової допомоги відповідно до вказаного договору в сумі 1 400 гривень 00 копійок, що підтверджується Договором про надання правової допомоги від 09.09.2013 року та квитанцією про сплату гонорару адвокату від 09.09.2013 року № 4. Таким чином, в зазначеному Клопотанні заявник просить Суд долучити до матеріалів справи копію Договору про надання правової допомоги від 09.09.2013 року та копію квитанції № 4 від 09.09.2013 року про сплату гонорару адвокату в сумі 1 400 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні 11 вересня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення Суд не повідомив, на адресу суду повернуто Лист з Ухвалою про порушення провадженні у справі у зв'язку з незнаходженням адресату за вказаною адресою.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Відповідача в якому зазначено, що місцезнаходженням Приватного підприємства «Інжпобутсервіс» є 04080, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 71.

Судом Ухвала по справі № 910/15993/13 відправлялась за вказаною адресою.

Згідно із абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідачане є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Ліснічуком Андрієм В'ячеславовичем («Виконавець») та Приватним підприємством «Інжпобутсервіс» («Замовник») підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт, відповідно до якого Виконавцем надано послуги автогрейдера та катка на загальну суму 20 984 гривні 90 копійок.

31 липня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Ліснічуком Андрієм В'ячеславовичем («Виконавець») та Приватним підприємством «Інжпобутсервіс» («Замовник») підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт, відповідно до якого Виконавцем надано послуги автогрейдера та катка на загальну суму 15 881 гривню 32 копійки.

08 жовтня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Ліснічуком Андрієм В'ячеславовичем («Виконавець») та Приватним підприємством «Інжпобутсервіс» («Замовник») підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт, відповідно до якого Виконавцем надано послуги автогрейдера та катка на загальну суму 6 472 гривні 25 копійок..

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що за період з липня по жовтень 2012 року Позивачем були надані Відповідачу послуги на загальну суму 43 338 гривень 47 копійок. Однак, всупереч домовленості між сторонами оплату за надані послуги Відповідач не провів і станом на 12.08.2013 року за ним рахується заборгованість в сумі 43 338 гривень 47 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України, між Позивачем та Відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт надання Позивачем послуг на суму 43 338 гривень 47 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Актами прийому-здачі виконаних робіт та Товарно-транспортними накладними.

Однак, належних та допустимих доказів сплати Відповідачем 43 338 гривень 47 копійок до матеріалів справи не додано.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України не сплатив Позивачу 43 338 гривень 47 копійок за надані послуги автогрейдера та катка.

Таким чином, Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ліснічука Андрія В'ячеславовича про стягнення 43 338 гривень 47 копійок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Щодо Фізичної особи-підприємця Ліснічука Андрія В'ячеславовича про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 800 гривень 00 копійок, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2012 року між адвокатом Євгеюком О.Є. та Фізичною особою-підприємцем Ліснічуком Андрієм В'ячеславовичем укладено Договір про надання правової допомоги № 13/06/2013.

Відповідно до Квитанцій до прибуткового касового ордеру № 6/13 та № 7/13 від 13 червня 2013 року та 13 серпня 2013 року відповідно, Позивачем сплачено адвокату Євгеюку О.Є., на підставі Договору про надання правової допомоги № 13/06/2013, 800 гривень 00 копійок.

Також, представником Позивача до матеріалів справи додано Квитанцію до прибуткового касового ордеру про сплату Позивачем 1 400 гривень 00 копійок за надання правової допомоги адвокатом.

Однак, враховуючи те, що Позивачем, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття рішення по справі не було подано Заяву про збільшення розміру позовних вимог, Суд приходить до висновку, що за оплату послуг адвоката підлягає до стягнення з Відповідача 800 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Ліснічука Андрія В'ячеславовича - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інжпобутсервіс» (04080, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 71, код ЄДРПОУ 32300337) на користь Фізичної особи-підприємця Ліснічука Андрія В'ячеславовича (35050, Рівненська область, Костопільський район, село Постійне, вулиця Гайлуків, будинок 124, ідентифікаційний номер 3059514630) 43 338 (сорок три тисячі триста тридцять вісім) гривень 47 копійок .

3. Стягнути з Приватного підприємства «Інжпобутсервіс» (04080, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 71, код ЄДРПОУ 32300337) на користь Фізичної особи-підприємця Ліснічука Андрія В'ячеславовича (35050, Рівненська область, Костопільський район, село Постійне, вулиця Гайлуків, будинок 124, ідентифікаційний номер 3059514630) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Інжпобутсервіс» (04080, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 71, код ЄДРПОУ 32300337) на користь Фізичної особи-підприємця Ліснічука Андрія В'ячеславовича (35050, Рівненська область, Костопільський район, село Постійне, вулиця Гайлуків, будинок 124, ідентифікаційний номер 3059514630) 800 (вісімсот) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу адвоката.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин