Рішення № 33563365, 16.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2013 р. Справа № 903/776/13

за позовом Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" в особі Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод", м. Рівне

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор", м. Луцьк

про стягнення 25 000, 00 грн. заборгованості

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: Климець Н.Г. - юрисконсульт, дов. № 244 від 17.07.2013 р.;

від відповідача: Лапковський О.Ю. - юрисконсульт, дов. № 70 від 17.08.2012р.;

В судовому засіданні взяли участь: заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кащук О.О.; прокурор Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Ковтонюк М.В.

Суть спору:

Заступник Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, звернувшись з позовом до суду в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" в особі Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод", просить стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" 25 000, 00 грн. дебіторської заборгованості за проведені ремонтні роботи.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне.

На підставі заявки від 20.06.2012 р., направленої уповноваженим представником ДП "Волинський облавтодор" Іваничівської дорожньої дільниці філії "Володимир - Волинський автодор" Державним підприємством "Рівненський автомобільний ремонтний завод" проведено капітальний ремонт автомобіля ЗІЛ-130., номерний знак АС 7329 АЕ, шасі № 1342242, що підтверджує приймально-роздавальним актом № Н-42 від 20.06.2012 р., накладною здачі ремонтного фонду № 41 від 22.06.2012 р.

Вартість проведеного капітального ремонту автомобіля становить 38000,00 грн., що підтверджує калькуляцією на період червень 2012 р.

У зв'язку з не оплатою відповідачем проведених ремонтних робіт 10.09.2012 р. та 06.06.2013 р. позивачем направлялись на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити заборгованість, які були задоволені частково в сумі 13 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Позивача зобов'язано: подати копії виставлених до оплати рахунків, копію Статуту, довідку з ЄДРПОУ. Відповідача зобов'язано: подати письмові обґрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору, довідку про включення до ЄДРПОУ.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач - ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» на виконання вимог ухвали суду на підставі клопотання від 13.09.2013 р. № 349, поданого в судовому засіданні долучив до матеріалів справи наступні документи: копію Статуту ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» від 29.10.2012 р.; копію Довідки органів статистики про включення ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» до ЄДРПОУ; копію рахунку-фактури № РА-000175 від 17.07.2012 р.; копію рахунку-фактури № РА-000639 від 22.08.2013 р.; копію довіреності № 244 від 17.07.2013 р.; копію наказу № 79-к від 01.06.2013 р.

Відповідач у відзиву за № 1475 від 13.09.2013 р. (поданому 16.09.2013 р., вх..№ 01-29/10573/13) не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивачем до позовної заяви не було подано доказів, що такий ремонт був проведений. Відсутні будь-які акти виконаних робіт, або акт прийому-передачі виконаних робіт, які б були підписані обома сторонами, не надані будь-які бухгалтерські документи, які б підтверджували кредиторську заборгованість філії перед позивачем.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

20.06.2012 року Іваничівською дорожньою дільницею філії «Володимир-Волинський автодор» на адресу Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» було направлено заяву про відкриття наряд-замовлення на проведення капітального ремонту автомобіля ЗІЛ-130 з гарантією оплати ремонту.

Згідно приймально-здавального акту № Н-42 від 20.06.2012 р. представником Іваничівської дорожньої дільниці філії «Володимир-Волинський автодор» здано ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» для проведення капітального ремонту автомобіль ЗІЛ-130, номерний знак АС 7329АЕ, шасі № 1342242.

Відповідно до накладної № 41 від 22.06.2012 р. здачі ремонтного фонду автомобіль ЗІЛ-130 було передано на виробництво ДП «РАРЗ» для проведення капітального ремонту.

Вартість капітального ремонту автомобіля ЗІЛ-130 станом на червень 2012 р. становила 38 000, що підтверджується калькуляцією.

10.09.2912 р. позивачем на адресу філії «Володимир-Волинського автодору» було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 38 000 грн. та вирішити питання отримання автомобіля.

17.07.2012 р. ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» ДП «Волинський облавтодор» філії «Володимир-Волинський автодор» було виставлено рахунок-фактуру на оплату в сумі 38 000 грн. за № РА-000175 з терміном оплати до 27.07.2012 р.

Філією «Володимир-Волинський автодор» 10.09.2012 р. та 04.10.2012 р. частину коштів в сумі 13 000 грн. було сплачено.

06.06.2013 р. на адресу боржника ДП «РАРЗ» була направлена претензія про сплату залишку боргу в сумі 25 000 грн.

22.08.2013 р. ДП «РАРЗ» на адресу філії «Володимир-Волинський автодор» виставлено рахунок-фактуру № РА-000639 на суму 38 000 грн. Однак, дана претензія боржником була залишена без задоволення та відповіді.

Згідно ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено особливості договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу.

Даною нормою Закону передбачено, що договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

При цьому, істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

Як визначено, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України, ст.144 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки та майнові права і обов'язки виникають із угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто обміну листами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зазначена норма Закону кореспондується з вимогами ст.639 ЦК України.

Судом встановлено, що між сторонами зобов'язання виникли на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб, а саме наряду-замовлення, що за правовою природою є договором підряду і є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Згідно ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено, відповідачем було передано на ремонт автомобіль ЗІЛ-130, а позивачем прийнято до виконання замовлення. Факт часткової оплати відповідачем за виконану роботу свідчить про схвалення даного договору.

Як визначено ст.241 ЦК України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно абз.2 п.3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено «якщо керівник відособленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у правочині помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то ця обставина також не може бути підставою для визнання правочину недійсним. У таких випадках правочин слід вважати вчиненим від імені юридичної особи».

В даному випадку у суду не виникає сумнівів щодо дійсності даного правочину та відповідності його вимогам Закону.

За приписами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд не приймає заперечень відповідача щодо відсутності акту виконаних робіт або акту прийому-передачі виконаних робіт, що, на його думку, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною четвертою ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.

У розумінні вимог ст.ст.34, 36 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів відмови від виконання замовлення, та у зв'язку з цим розірвання договору, як це визначено Законом.

Водночас, відповідачем на вимогу позивача не було вчинено будь-яких дій щодо отримання транспортного засобу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 241, 525, 526, 530, 639, 653, 837, 849 Цивільного кодексу України, ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст.144, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» (код ЄДРПОУ 32035139, 43000, м.Луцьк, вул.Ковельська, 41) на користь держави в особі державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» (33024, м.Рівне, вул.Соборна, 364, код ЄДРПОУ 08276316) 25 000 грн. заборгованості.

3. Стягнути з дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» (код ЄДРПОУ 32035139, 43000, м.Луцьк, вул.Ковельська, 41) 1 720, 50 грн. судового збору в доход державного бюджету України.

Повне рішення складено 19.09.2013 р.

Суддя Пахолюк В.А.