Рішення № 33563062, 19.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/852/13-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д. Провадження № 22-ц/780/4465/13 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 36 19.09.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Матвієнко Ю.О., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа - відділ Держземагенства у Вишгородському районі Київської області про визначення часток у спільній власності, визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

В С Т А Н О В И Л А :

27 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, де просила визначити частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку, площею 0,0343 га для індивідуального дачного будівництва, розташовану в урочищі "Плитила", бази відпочинку "Зелений бір" Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, з кадастровим номером 3221886400:36:067:0101, по 1/3 частці кожному із її співвласників, а саме: ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Крім того, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом, посвідченим дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою 26 листопада 2008 року за реєстровим №1-1860, після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/3 частку спірної земельної ділянки.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є єдиною спадкоємицею померлої ОСОБА_3, проте позбавлена можливості в позасудовому порядку оформити свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки у зв'язку з відмовою нотаріуса видати таке свідоцтво через неможливість визначити склад спадкового майна.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що підстави для задоволення позовних вимог про визначення часток співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку, в тому числі і визначення частки померлої особи, відсутні, оскільки такі способи захисту порушених прав законом не передбачені.

Крім того, вказано, що позовна вимога про визнання за позивачкою права власності на частину земельної ділянки є похідною від вищевказаної вимоги.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального права при його ухваленні.

Просить рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №786634 від 28 квітня 2008 року належала земельна ділянка, площею 0,0343 га, для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в урочищі "Плитила", бази відпочинку "Зелений бір" Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області ( а.с. 7 ).

26 листопада 2008 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно, рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці - ОСОБА_1 ( а.с. 10 ).

11 березня 2010 року ОСОБА_1 змінила своє прізвище на ОСОБА_1 про що в Книзі реєстрації зміни імені відділу РАЦС Дарницького РУЮ у м. Києві зроблено відповідний актовий запис за №37 ( а.с. 17 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла ( а.с. 6 ).

У встановлений ст. 1270 ЦК України строк ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свої матері ( а.с. 11 ).

22 квітня 2012 року державним нотаріусом дванадцятої Київської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_1.

Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з 1/3 частини садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ( а.с. 13 ).

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка розташована в урочищі "Плитила", бази відпочинку "Зелений бір" Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з неможливістю визначити склад спадкового майна ( а.с. 11 ).

При цьому, позивач позбавлена можливості захистити свої цивільні права та інтереси, зазначені в позові, в позасудовому порядку, при наявності правових підстав для цього.

За таких обставин, суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог і, без додержання норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16, 368, 370, 1223, 1225,1268 ЦК України, ст.ст. 131, 152 ЗК України, ст.ст. 10, 60, 212-213 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення.

При цьому, не дав відповідної оцінки належним та допустимим доказам по справі.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 370 ЦК України, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Таким чином, доля ОСОБА_1 у спірному майні становить 1/3 його частину.

А тому, її вимоги про визначення належної частки у земельній ділянці, на переконання апеляційного суду, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і підлягають до задоволення у зазначеній частині.

Що ж до вимог про визначення часток інших співвласників майна, то вони не підлягають до задоволення, оскільки згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Окрім цього, суд не вправі вирішувати позовні вимоги щодо осіб, зокрема, ОСОБА_2, який не уповноважив у встановленому законом порядку позивача на захист його цивільних прав та інтересів та ОСОБА_3, яка померла.

Обґрунтовані, на думку суду другої інстанції, і вимоги позивача на отримання спадщини після смерті матері у відповідності до положень ст.ст. 1216, 1223 ЦК України.

ОСОБА_3, за життя мала право, як і позивач, на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0343 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в урочищі "Плитила", бази відпочинку "Зелений бір" Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221886400:36:067:0101, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №786634 від 28 квітня 2008 року.

У відповідності до положень ст. 1216 ЦК України це право переходить до ОСОБА_1.

Відтак, зазначені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а рішення - скасуванню у відповідності до положень ст. 309 ЦПК України.

А тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0343 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в урочищі "Плитила", бази відпочинку "Зелений бір" Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221886400:36:067:0101, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №786634 від 28 квітня 2008 року, становить 1/3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом, посвідченим дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою 26 листопада 2008 року за реєстровим №1-1860, після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0343 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в урочищі "Плитила", бази відпочинку "Зелений бір" Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221886400:36:067:0101, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №786634 від 28 квітня 2008 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

Ю.О. Матвієнко