Рішення № 33562030, 16.09.2013, Франківський районний суд м. Львова

465/6933/13-ц

2/465/2811/13

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2013 року Франківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого - судді- Кузь В.Я.

при секретарі- Янковській С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут" за участю третьої особи на стороні відповідача - Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та компенсаційних виплат за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні з роботи,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача- Державного підприємства "Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут" нарахованої але не виплаченої заробітної плати в сумі 5628,42грн. та компенсаційних виплат в сумі 1011,89грн., 1000грн. моральної шкоди, компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку при звільненні з роботи та судові витрати .

В обгрунтуванні своїх позовних вимог покликається на те, що він працював у Державному підприємстві "Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» та 13.03.2009року його звільнено з даного підприємства у зв'язку з скороченням штату працівників.

Однак, за час роботи відповідач в період 2008 -2009 рр. утворилась заборгував йому по заробітній платі в суму 5628,42грн., яка станом на час розгляду справи не виплачена. На його неодноразові прохання і заяви провести розрахунок, керівництво не реагує. В зв'язку з цим, просить стягнути компенсаційні виплати за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні з роботи за період 2008-2009рр., що станом на 21.05.2013 року становить1234,92грн. та судові витрати .

Крім цього, просить стягнути з відповідача на його користь 1000грн. моральної шкоди. Через невиплату вказаної заборгованості, він та його сім'я опинилася у скрутному матеріальному становищі, оскільки, через відсутність коштів змушені були відмовлятися від необхідних засобів для існування.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, просить стягнути з відповідача нараховану але не виплачену заробітну плату в сумі 5628,42грн., компенсацію в сумі 1011,89грн., 1000грн. моральної шкоду та судові витрати. .

Представник відповідача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнав частково. Не заперечує щодо стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до довідки, нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 5628,42 грн. та компенсацію в сумі 1011,89грн., в решті позовні вимоги просить залишити без задоволення.

Представник прокуратури підтримав позицію представника відповідача, звернувши увагу суду, що стягнення компенсації за затримку розрахунку може відбутися у випадку, якщо виплату не було проведено з вини відповідача. Однак вини відповідача у затримці виплат не має, оскільки рахунки арештовані виконавчою службою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до переконання, що уточненні позовні вимоги слід задовольнити частково.

З довідки виданої Львівським науково-дослідним радіотехнічним інститутом № Б-910 від 21.05.2013 №106, вбачається , що заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу в період з квітня по травень 2008року включно та з квітня по травень 2009 року в сумі - 5628,42 грн., дійсно існує і підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього, оскільки, позивачу на день звільнення не виплачена заробітна плата, позовні вимоги щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат в розмірі, які відповідно до довідки виданої ДП ЛНДРТІ № Б-910 від 21.05.2013 №106, становлять грошові кошти в сумі 1011,89 слід задовольнити.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до приписів ч. 2 цієї статті у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що лише нарахована, але не виплачена працівникові компенсація втрати частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, та здійснена роботодавцем самостійно індексація заробітної плати, яка не виплачена, є підставою для застосування при вирішенні судом відповідного спору положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України щодо відсутності обмеження будь-яким строком на звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд бере до уваги позицію Пленуму Верховного Суду України №Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року №13, з п.22 якої слідує, що компенсація втрати частини заробітної плати проводиться згідно зі ст.34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 20.12.1997року №1427(зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. №692), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати заробітної плати( проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більш ніж на один відсоток.

У своєму рішенні від 22.02.2012 року №4-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. З огляду на це, Конституційний Суд України дійшов до висновку, що положення ч.1 ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.116, 117, 237-1 цього Кодексу, слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

В зв'язку з цим в стягненні моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю.

П.1.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати . Згідно п.1ч.1 ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.115 - 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України "Про оплату праці", ст.ст.1, 3,8, 10, 57-61, 169, 208-210, 212- 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з Львівського науково - дослідного радіотехнічного інституту ( 79060, м. Львів, вулиця Наукова, 7, ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заробітну плату за квітень - травень 2008 року та квітень - травень 2009 року в розмірі 5628 ( п'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн.. 42 коп. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за вказані періоди з урахуванням стану на 21 травня 2013 року в сумі 1011 (одна тисяча одинадцять) грн. 89 коп., а всього грошову суму в розмірі 6640 (шість тисяч шістсот сорок) грн.. 31 коп.

Стягнути з Львівського науково - дослідного радіотехнічного інституту ( 79060, м. Львів, вулиця Наукова, 7, ЄДРПОУ 14311429) на користь держави судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн.. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю таких.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі через суд першої інстанції

Суддя В. Кузь