Постанова № 33560131, 13.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2013 р. Справа № 821/3189/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Гончарової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тройка" (далі - позивач, ТОВ "Тройка") звернулось із адміністративним позовом до Каховської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 р. № 0000602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 83756 грн., з яких за основним платежем на 67005 грн., за штрафними санкціями на 16751 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вказавши на те, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням проведено у зв'язку з визнанням безтоварними правочинів, укладених з ФОП ОСОБА_2 на поставку товарів в період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ФОП ОСОБА_2 На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ФОП ОСОБА_2 до податкового кредиту березня 2013 року.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні та заперечення на позов. У запереченнях відповідач зазначив, що ТОВ "Тройка" правомірно зменшено податковий кредит березня 2013 року, сформований за наслідками господарських відносин з ФОП ОСОБА_2 Вказані висновки відповідачем зроблено на підставі акту ДПІ у м.Сімферополі від 20.06.2013 р. № 3910/17.2/НОМЕР_2, яким встановлено неможливість здійснення фактичного постачання ФОП ОСОБА_2 товарів у березні 2013 року. Тому висновки акту перевірки щодо безтоварності операцій між ТОВ "Тройка" та ФОП ОСОБА_2 є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Представник третьої особи - ФОП ОСОБА_2 у судовому засіданні, яке відбулося 02.09.2013 р., підтримала позовні вимоги ТОВ "Тройка", вказавши на те, що господарські операції з поставки позивачу товарів у березні 2013 року мали реальний характер. Підтвердженням цього є первинні бухгалтерські документи, які надані позивачу (рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні). Перевезення товару здійснювалося самим позивачем. Також надала копію позовної заяви, згідно якої ФОП ОСОБА_2 оскаржує у суді дії ДПІ у м.Сімферополі по проведенню перевірки та складанню акту від 20.06.2013 р. № 3910/17.2/НОМЕР_2.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 17.07.2013 р. по 19.07.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Тройка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість, щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ФОП ОСОБА_2 за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 24.07.2013 р. № 224/22/31561015.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Тройка" п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 67005,12 грн., зазначені правочини є безтоварними.

Під час проведення перевірки ревізором був використаний акт ДПІ у м.Сімферополі від 20.06.2013 р. № 3910/17.2/НОМЕР_2 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань достовірності формування податкового зобов"язання та податкового кредиту за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р.".

Вказаним актом визнано правочини, укладені ФОП ОСОБА_2 з контрагентами, нікчемними, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Задекларовані ФОП ОСОБА_2 податкові зобов"язання повинні бути зменшені за березень 2013 року на 222312 грн. по податкових накладних, виписаних вищевказаним контрагентам-покупцям ТОВ "Тройка", ПАТ ПОК "Крим". Задекларований ФОП ОСОБА_2 податковий кредит повинен бути зменшений за березень 2012 року на 151082 грн. по податкових накладних, отриманих від контрагента-постачальника ПП "Європласт-Україна".

У зв"язку з цими висновками, Каховська ОДПІ зазначила про відсутність у ТОВ "Тройка" об"єктів оподаткування по операціях, здійснених з ФОП ОСОБА_2

Крім того, відповідач зазначив, що у позивача відсутні довіреності, акти приймання-здачі, рахунки-фактури, заявки з вказівкою кількості, якості і асортименту товару, додатки до договору.

На підставі висновків акту перевірки від 24.07.2013 р. № 224/22/31561015 відповідачем складено спірне податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 р. № 0000602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання по податку на додану вартість на 83756 грн., з яких за основним платежем на 67005 грн., за штрафними санкціями на 16751 грн.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ "Тройка" та ФОП ОСОБА_2 виникли на підставі договору поставки від 09.01.2013 р. № 2.

Договором передбачено, що постачальник (ФОП ОСОБА_2) зобов"язується передати у власність покупцю товари, визначені в п.1.3 цього договору, а покупець (ТОВ "Тройка") зобов"язується прийняти і оплатити товар. Асортимент, кількість, ціна товару визначаються у додатках (специфікаціях) до договору. Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW ("франко-склад"), м.Сімферополь, згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року (п.п.1.1, 1.3, 2.1 договору).

На виконання умов договорів ФОП ОСОБА_2 було поставлено ТОВ "Тройка" товар (ПЕТ преформа 42 гр. блакитна) загальною вартістю 402030,72 грн., з яких ПДВ - 67005,12 грн. Факт поставки товару підтверджується заявкою ТОВ "Тройка" від 11.03.2013 р., специфікаціями від 21.03.2013 р., 28.03.2013 р., рахунками-фактурами від 21.03.2013 р. № СФ-0000026, від 28.03.2013 р. № СФ-0000028, видатковими накладними від 26.03.2013 р. № РН-0000025, від 28.03.2013 р. № РН-0000027, податковими накладними від 26.03.2013 р. № 5, від 28.03.2013 р. № 7.

Перевезення товару здійснювалося належним позивачу автомобілем МАН ВТ 75-85 АС згідно товарно-транспортних накладних від 26.03.2013 р. № 25, від 28.03.2013 р. № 27. Товар у ФОП ОСОБА_2 отримувала начальник цеху ОСОБА_3 відповідно до довіреностей № 67 від 26.03.2013 р., № 71 від 28.03.2013 р.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Товар (преформа), отриманий у ФОП ОСОБА_2, використано позивачем у господарській діяльності, що не заперечується відповідачем.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ФОП ОСОБА_2, які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ФОП ОСОБА_2 вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ФОП ОСОБА_2 є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Каховська ОДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ФОП ОСОБА_2 вчиняв порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладав нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ФОП ОСОБА_2 є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, отримання (надання) якого документується сторонами господарської операції.

Суд зазначає, що як на час здійснення господарських операцій, так і на день розгляду справи ФОП ОСОБА_2 має свідоцтво платника ПДВ, що не заперечується податковим органом, а тому він мав право виписувати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано до суду доказів про наявність на час здійснення господарських операцій з позивачем записів у ЄДРПОУ про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до податкового органу податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Крім того, суд зазначає, що ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ у м.Сімферополі по проведенню перевірки та складанню акту перевірки від 20.06.2013 р. № 3910/17.2/НОМЕР_2, зміст якого покладено в основу акту перевірки ТОВ "Тройка", що свідчить про те, що ФОП ОСОБА_2 в судовому порядку намагається захистити свою ділову репутацію.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Тройка" слідує, що фактично Каховська ОДПІ ставить в провину позивачу порушення, які допущено контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_2

Між тим, за приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України. У своєму рішенні від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10 Верховний Суд України зазначив: "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Крім того, рішення Верховного Суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічна позиція викладена і у рішенні Європейського Суду з прав людини "Інтерсплав проти України (заява № 803/02).

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" рішення Європейського Суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 07.08.2013 р. № 0000602200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка" (Херсонська область, м.Каховка, пров.Комунальний, 6, код ЄДРПОУ 31561015) судовий збір у сумі 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 56 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 вересня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1