ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/2389/13-а
12 вересня 2013 року 15год. 43хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Здолбунівська державна нотаріальна контора до Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення ВСТАНОВИВ:
Головне управління юстиції в Рівненській області звернулось до суду з позовом до Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 19 серпня 2013 року було замінено первинного позивача - Головне управління юстиції в Рівненській області на належного - Здолбунівську державну нотаріальну контору, оскільки з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно винесене стосовно Здолбунівської державної нотаріальної контори.
Позовні вимоги полягають у тому, що згідно з актом камеральної перевірки податкової звітності № 30/17-35769928 від 02.07.2013 року відповідачем встановлено, що розрахунок форми №1-ДФ за II квартал 2012 року подано з недостовірними відомостями, а саме: невірно вказано суму нарахованого та виплаченого доходу.
Вважає, що нотаріус державної нотаріальної контори, який заповнював форму, не діяв як податковий агент, оскільки відповідно до п. 18.1 ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Проте згідно п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету , є спадкоємці, які отримали спадщину.
Подання інформації про отримання спадщини фізичною особою здійснювалося позивачем та заповнювалось нотаріусом на виконання п. 174.4 ст. 174 ПК України у формі №1-ДФ, оскільки відсутня будь-яка інша затверджена ДПС України форма подання інформації про отримані доходи для не податкових агентів. Нотаріус міг взагалі в довільній формі, не використовуючи форму № 1-ДФ, проінформувати ДПС про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПС України від 24.12.2010 року №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за № 46/18784 (далі - Порядку №1020), форма №-1ДФ подається виключно податковими агентами.
Пункти 119.1. та 119.2 ст. 119 ПК України, на порушення яких покликається відповідач в оскарженому податковому повідомленні-рішенні, застосовуються до платників податків, якими у даному випадку не є нотаріуси.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення у справі, у яких зазначив, що Здолбунівською районною державною нотаріальною конторою 02.07.2013 року надіслано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2012 року з перекрученими (недостовірними) відомостями. Так, було невірно зазначено суму нарахованого та виплаченого доходу, чим порушено ст.ст. 51 та 70, пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та п.3 Порядку №1020. За наслідками проведеної камеральної перевірки відповідачем складено акт від 02.07.2013 року № 30/17-35769928, який було підписано керівником Здолбунівської районної державної нотаріальної контори без зауважень.
За таких обставин, на підставі п.119.2 ст.119 ПК України, щодо позивача було винесено податкове повідомлення-рішення №0001511700 від 03.07.2013 року про застосування штрафної санкції в розмірі 510 грн.
Враховуючи викладене, на думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено в межах повноважень та згідно чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання представник відповідача не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату судового розгляду.
Згідно ст.41 КАС України, судове засідання технічними засобами не фіксується.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи наступне.
Так, 02.07.2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності Здолбунівської державної нотаріальної контори за 2 квартал 2012 року за наслідками якої складено акт №30/17-35769928 (а.с. 7). Перевіркою встановлено, що розрахунок форми №1-ДФ за II квартал 2012 року позивачем подано з недостовірними відомостями, а саме: невірно вказано суму нарахованого та виплаченого доходу. На цій підставі, згідно п.119.2 ст.119 ПК України, щодо позивача було винесено податкове повідомлення-рішення №0001511700 від 03.07.2013 року про застосування штрафної санкції в розмірі 510 грн. (а.с. 6).
Вирішуючи даний спір по суті, суд виходив з наступного.
Під час оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих в результаті прийняття ними у спадщину коштів, майна чи майнових прав, правовий механізм податкового агента не застосовується, оскільки нормами п. 171.2 ст. 171 та п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету визначено спадкоємців, які отримали спадщину. Подання інформації про отримання спадщини фізичною особою здійснюється позивачем за даними нотаріуса на виконання п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України. Вказана інформація не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу II Податкового кодексу України.
Крім того, пункт 119.1. ст. 119 Податкового кодексу України, на порушення якого посилається відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, застосовується тільки за неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, передбаченого цим Кодексом. Однак нотаріус не є платником податків в даному випадку, відтак до нього не може бути застосовано штрафну (фінансову) санкцію.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не зміг під час судового розгляду належними та допустимими доказами довести правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Судом було встановлено обгрунтованість позовних вимог, які позивач зміг підтвердити нормами чинного законодавства. За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Згідно ст.94 КАС України, сплачений позивачем судовий збір повертається йому з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 03.07.2013 року № 0001511700.
Присудити на користь позивача Здолбунівська державна нотаріальна контора із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.
Судове рішення № 33560072, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 12.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/2389/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: